Якість медичних послуг як гарантія права на охорону здоров’я

Abstract

У статті здійснено комплексне осмислення правового регулювання якості медичної допомоги: у публічно-правовій площині як гарантії забезпечення конституційного права на охорону здоров’я та з погляду приватно-правового розуміння належної якості послуги, яка надається для задоволення суспільних потреб. Констатовано, що визнання життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю робить цілковито безальтернативним вибір на користь людиноцентризму та пацієнт-орієнтованості в процесі надання медичної допомоги та під час реформування системи охорони здоров’я загалом. Проте наявні недоліки та прогалини правового регулювання у досліджуваній сфері не дають змоги переконливо оцінити якість медичних послуг на сучасному етапі як високу або бодай достатню. Узагальнено критерії якості медичних послуг, а саме: ефективність (доказовість); доступність (як територіально, так і з наявністю необхідного компетентного медичного пер- соналу, обладнання, ліків); пацієнт-орієнтованість (комплаєнс, Калгарі-Кембриджська мо- дель медичного консультування); безпечність (доведений профіль ефективності та безпеки усіх призначень). Акцентовано, що існують деякі проблеми забезпечення якості медичних послуг, особ- ливо в частині безпеки та доказовості. Запропоновано комплекс заходів щодо реформу- вання системи охорони здоров’я, зокрема запровадження таких індикаторів якості медич- ної допомоги, як оцінка раціонального використання антибіотиків і протидії антибіо- тикорезистентності та оцінка зваженого призначення інвазивних методів лікування за наявності альтернативних способів (зокрема, внутрішньовенного та перорального введен- ня лікарських засобів). У статті узагальнено, що якісна медична послуга повинна спиратися на доказові дані. Саме доказовість є тим першочерговим критерієм оцінки зваженості й обґрунтованості рішень медичних працівників, і цей принцип вже отримав закріплення в органічному законодавстві і на рівні стандартів медичної допомоги, проте бракує дієвих інструментів оцінки якості медичних технологій з погляду їх доказовості. Потрібна популяризація evidence-based медицини, підвищення обізнаності населення із сутністю доказових методів, а також підвищення правової обізнаності медичного персоналу.The article provides a comprehensive understanding of the legal regulation of the quality of medical care: in the public-legal sphere as a guarantee of ensuring the constitutional right to health care and from the point of view of the private-legal understanding of the proper quality of the service provided to meet public needs. The author states that the recognition of human life and health as the highest social value makes the choice in favor of human-centrism and patient-orientation in the process of providing medical care absolutely unalternative. This also applies to the reform of the health care system. However, the existing shortcomings and gaps in legal regulation do not allow us to convincingly assess the quality of medical services at the current stage as high or at least sufficient. The criteria for the quality of medical services are summarized, namely: effectiveness (evidencebased); accessibility (both territorially and in terms of the availability of the necessary competent medical personnel, equipment, medicines); patient-orientation (compliance, the Calgary-Cambridge model of medical consultation); safety (proven profile of effectiveness and safety of all prescriptions). It is emphasized that there are some problems in ensuring the quality of medical services, especially in terms of safety and evidence. A set of measures is proposed to reform the health care system, in particular, the introduction of such indicators of the quality of medical care as the assessment of the rational use of antibiotics and the fight against antibiotic resistance and the assessment of the balanced appointment of invasive treatment methods in the presence of alternative methods (in particular, intravenous and oral administration of drugs). The article summarizes that high-quality medical care should be based on evidence-based data. Evidence-based is the primary criterion for assessing the balance and validity of decisions of medical professionals, and this principle has already been enshrined in organic legislation and at the level of medical care standards, but there is a lack of effective tools for assessing the quality of medical technologies from the point of view of their evidence-based. It is necessary to popularize evidence-based medicine, raise public awareness of the essence of evidence-based methods, and also increase the legal awareness of medical personnel.