Феномен нації і націогенезу в контексті (Національного) державотворення

Abstract

Висвітлюється питання феномену нації, зокрема панівні в сучасній юридичній науці дефініції вказаного поняття. Висловлено думку, що вони зводяться до декількох найбільш поширених його значень ‑ як тотожне поняттю населення держави; як етносоціальної спільноти, що характеризується нерозривною єдністю соціально-економічних і культурних властивостей; як усіх громадян держави, незалежно від їх (національного чи соціального) походження, мови та / чи релігії. Наголошено, що попри умовність поділу націй на політичні та етнічні, такий підхід – яскраве відображення націоґенезу будь-якого народу, себто історичного процесу його еволюції як етносу, який, на відміну від етногенезу, тісно пов'язується з політичним самоусвідомленням цього народу. Поняття «націоґенез» співвіднесене з поняттями «національне державотворення» та «національна державність». Останню, зокрема, визначено як історично мінливий, проте завжди комплексний процес формування суспільних інституцій, що співставний (і в історичній ретроспективі паралельний) з націоґенезом. Акцентовано, що безпосереднім і найбільш зовнішньо помітним виявом націоґенезу виступають явища національної самосвідомості (самоусвідомлення), національної ідентичності та національної свідомості. Підкреслено, що в основі самосвідомості нації лежить національна ідентичність (національна само-ідентифікація), своєрідне суб'єктивне відчуття тотожності національної спільноти. Наголошено, що національна ідентичність сутнісно – багатовимірна субстанція, яку не можна звести до одного знаменника. Національна ідентичність не відміняє інші ідентичності – етнічну, релігійну, професійну тощо, а навпаки, ‑ охоплює й доповнює їх. Обґрунтовано тезу про те, що основною ознакою, яка відрізняє одну націю від іншої, є сукупна (колективна) ідентичність.

The issues of the nation's phenomenon are covered, in particular, the definitions of this concept prevailing in modern legal science. The opinion is expressed that they are reduced to some of its most common meanings as identical to the concept of the population of the state; as an ethno-social community characterized by the inseparable unity of socio-economic and cultural characteristics; as all citizens of the state, regardless of their (national or social) origin, language and / or religion. It is emphasized that despite the conditional division of nations into political and ethnic, this approach is a vivid reflection of the nation-genesis of any nation, ie the historical process of its evolution as an ethnic group, which, unlike ethnogenesis, is closely linked to political self-awareness. The concept of "nation-genesis" is correlated with the concepts of "nation-building" and "national statehood". The latter, in particular, is defined as a historically changing, but always complex process of formation of social institutions, which is comparable (and in historical retrospect parallel) with the nation-genesis. It is emphasized that the phenomena of national self-consciousness (self-awareness), national identity and national consciousness are the direct and most outwardly visible manifestation of nation-genesis. It is emphasized that the self-consciousness of the nation is based on national identity (national self-identification), a kind of subjective sense of identity of the national community. It is emphasized that national identity is essentially a multidimensional substance that cannot be reduced to a single denominator. National identity does not abolish other identities ‑ ethnic, religious, professional, etc., but, on the contrary, covers and complements them. The thesis that the main feature that distinguishes one nation from another is the collective (collective) identity.