Критичне дослідження поглядів Роджера Скрутона на фотографію

Abstract

Метою статті є критичне дослідження аргументів Роджера Скрутона щодо неможливості визнання фотографії мистецтвом через її механічний характер. Філософ стверджує, що фотографія є лише репродукцією реальності, яка не містить творчої інтенціональності, характерної для традиційних мистецьких форм, як-от живопис чи театр. У роботі здійснено аналіз поглядів дослідника у контексті сучасних філософських дискусій про природу мистецтва та фотографії. Методологія дослідження передбачає порівняльний аналіз ідей Р. Скрутона, а також філософів Стенлі Кавела, Кендала Волтона і Жана Бодріяра. Висновки статті вказують на те, що інтенціональність, творчий підхід фотографів та взаємодія глядачів з фотографією можуть надавати їй мистецьку цінність. Досліджено також вплив цифрових технологій на сучасне мистецтво, зокрема на фотографію, що розширює межі традиційного розуміння мистецтва.

This article critically examines Roger Scruton’s arguments against recognizing photography as art due to its mechanical nature. Scruton claims that photography is merely a reproduction of reality, lacking the creative intentionality found in traditional art forms like painting or theatre. The paper analyzes Scruton’s views within the context of contemporary philosophical discussions on the nature of art and photography. The research methodology includes a comparative analysis of Scruton’s ideas and those of philosophers such as Stanley Cavell, Kendall Walton, and Jean Baudrillard. The findings suggest that intentionality, the creative approach of photographers, and viewer interaction can confer artistic value to photography. The study also explores the impact of digital technologies on contemporary art, particularly photography, which expands the boundaries of traditional art perceptions.