Структури латерального витискання в Карпатах

Abstract

Мета. Метою роботи є виявлення структурних форм латерального витискання у західній частині Українських Карпат і розроблення попередньої концептуальної моделі їх утворення. Методика. Застосовано методи геологічного картування та структурний аналіз. Важливу роль, особливо для діагностики зсувних зон, відігравали аналіз прирозривних складок, інших деформацій (зокрема меланжів), реставрація стандартним методом полів напружень за спряженими тріщинами, дешифрування космознімків. Виявлені структурні форми порівнювались з діагностичними структурними рисунками, характерними для зон латерального витискання. Результати. Вперше у західній частині Українських Карпат виявлено структурні ансамблі, вірогідно, утворені під час латерального витискання. До них належать, по-перше: видовжені блоки – західні частини Буркутської і Свидовецької тектонічних одиниць Східних Зовнішніх Карпат, які обмежені на флангах попутніми зсувами, а на язикоподібних західних закінченнях – дугоподібними поперечними структурами; по-друге: більш крупна структура – клиноподібний тектонічний блок флішових утворень, обмежений з північного сходу Латорицько- Стрийською правосторонньою зсувною зоною, а з південного заходу – лівосторонніми зсувами, розвиненими вздовж Пенінської зони. Наукова новизна. Запропонована концептуальна модель утворення цих структурних форм: горизонтальне витискання флішових мас Зовнішніх Карпат із сильно стисненої області (перед терейном Тисія-Дакія) до північного заходу в менш стиснену область (перед терейном Алькапа). Практична значущість. Виявлені в долині р. Пиня (поблизу джерел мінеральних вод) зсувні зони і тектонічні меланжі, які приурочені до границь між блоками Східних і Західних Зовнішніх Карпат, можуть мати глибоке проникнення та виводити на поверхню вуглекислі мінеральні води, породжуючи відомі родовища типу “Поляни Квасової”. Картування цих утворень підвищить ефективність пошуків мінеральних вод.

Purpose. The aim is to identify the structural forms of the lateral extrusion in the Western Ukrainian Carpathians and to create the preliminary conceptual model of its forming. Methodology. Methods of the geological mapping and structural analysis were used. The analysis of the fault-related folds and others deformations including melange, restoration of the stress fields by the standart method using the conjugate shear fractures and decryption of the satellite imagery played an important role especially in the diagnosis of the strikeslip zones. The identified structural forms were compared with the diagnostic structural pictures specific to the lateral extrusion zones. Results. Structural assemblages that were likely formed in the process of the lateral extrusion were identified for the first time in the west part of the Ukrainian Carpathians. These ones are firstly: elongated blocks ‒ western parts of the Burkut and Svydovets tectonic units of the Eastern Carpathians, which are limited on the flanks by the compatible strike-slips and bounded on the western arch-like terminals by transversal arcuately structures and secondly (larger structure): tectonic wedge-shaped block of the flysch formations bounded on the northeast by the dextral Latorytsa-Stryi strike-slip Zone and on the southwest by the left lateral strike-slip faults developed along the Pieniny Klppen Belt. Originality. Сonceptual model of formation of these structural assemblages include features such as a lateral extrusion of the Outer Carpathian flysch masses in the northwest direction from the strongly compressed area (ahead the Tisza-Dacia Terrane) to a less compressed region (ahead the Alkapa Terrane). Practical significance. Shear strike-slip zones and tectonic melanges, which are identified in the Pynya valley (near mineral springs) and marked the boundaries between the blocks of the Eastern and Western Outer Carpathians, can have deep penetration and bring to the surface of carbon dioxide mineral water forming a well-known field of “Polyana Kvasova”. Geological mapping of these strike-slips and melage zones make it possible improve the efficiency in the search of mineral water.

Цель. Целью работы является виявленне структурных форм латерального выжимания в западной части Украинских Карпат и разработка предварительной концептуальной модели их образования. Методика. Применялись методы геологического картирования и структурный анализ. Важную роль, в особенности при диагностике сдвиговых зон, играл анализ приразрывных складок, других деформаций (в т.ч. меланжа), реставрация стандартным методом полей напряжений по сопряженным трещинам, дешифрование космоснимков. Выявленные структурные формы сравнивались с диагностическими структурными рисунками, характерными для зон латерального выжимания. Результаты. Впервые в западной части Украинских Карпат обнаружены структурные ансамбли, вероятно, образованные в процессе латерального выжимания. К ним относятся, во-первых: удлиненные блоки – западные части Буркутской и Свидовецкой тектонических единиц Восточных Внешних Карпат, которые ограничены на флангах попутными сдвигами, а на языкообразных западных окончаниях – дугообразными поперечными структурами; во-вторых (более крупная структура): клиновидный тектонический блок флишевых образований, ограничен с северо-востока Латорицко-Стрыйской правосторонней сдвиговой зоной, а с юго-запада – левосторонними сдвигами, развитыми вдоль Пенинский зоны. Научная новизна. Предложена концептуальная модель образования этих структурных форм: горизонтальное выжимание флишевых масс Внешних Карпат с сильно сжатой области (перед террейном Тиссия-Дакия) к северо- западу в менее сжатую область (перед терейном Алькапа). Практическая значимость. Обнаруженные в долине р. Пыня (вблизи источников минеральных вод) сдвиговые зоны и тектонические меланжи, которые приурочены к границам между блоками Восточных и Западных Внешних Карпат, могут иметь глубокое проникновение и выводить на поверхность углекислые минеральные воды, порождая известные месторождения типа “Поляна Квасова”. Картирование этих образований повысит эффективность поисков минеральных вод.