Медіаосвіта державних службовців як тренд сучасності

No Thumbnail Available

Date

2015

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Українська академія друкарства

Abstract

Медіаосвіта державних службовців розглядається як одна з важливих передумов виконання професійних завдань і функцій та складова системи підготовки працівників органів державної влади в контексті постійно зростаючих вимог до використання усіх видів сучасних мас-медіа (друкованих, аудіальних, візуальних, Інтернету) в державних комунікаціях, формування інформаційної культури та професійної діяльності в інформаційному суспільстві. У статті наголошується на необхідності впровадження медіаосвіти як важливого елементу освітнього процесу підготовки державних службовців. Визначаються причини потрібності введення медіаосвіти. Аналізуються основні положення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Медіаосвіта розглядається як актуальний напрямок сучасної освіти. Media education of civil servants is examined as one of important preconditions of carrying out the professional tasks and functions and a constituent of the system of preparation of employees of public authorities in the context of constantly growing requirements to the use of all types of modern mass media (printing, audio, visual, internet) in state communications, forming the informative culture and professional activity in the informative society. The article concerns the necessity of introduction of media education as an important element of educational process for civil servants. The reasons for media education necessity have been defined. The main principles of the Concept of media education implementation in Ukraine have been analyzed. The media education is considered as a current trend in modern education.

Description

Keywords

медіаосвіта, медіакомпетентність, державний службовець, media education, media cоmpetence, civil servant

Citation

Гарматій О. В. Медіаосвіта державних службовців як тренд сучасності / О. В. Гарматій // Наукові записки. – 2015. – № 1 (50). – С. 217–224. – Бібліографія: 14 назв.