Держава і державність: сучасні геополітичні та міжнародно-правові загрози

Abstract

Сучасні доктринальні підходи щодо визначення концептів “держава” і “державність” є дискусійними, а іноді й контраверсійними, що й викликає потребу їх уточнення з огляду на загальносвітові та локальні тенденції. Висловлюється припущення, що “державність” є ширшим за поняття “держава”. Перше пов’язане із незалежністю, державним суверенітетом, наявністю державних і муніципальних органів влади, системи правових норм та визнанням їх на міжнародному рівні. До основних характеристик державності пропонується віднести національну самоідентичність населення держави, втілення інтересів національної спільноти у державній незалежності, визнання такої держави на світовій арені та її участь у міжнародних відносинах. Уточнено, що поняття “державність” не є тотожним “державі”. Визначено, що до геополітичних та міжнародно-правових загроз, які здійснюють безпосередній вплив на суверенітет і незалежність держави, варто віднести: зовнішні та внутрішні збройні конфлікти, неконтрольовану міграцію, глобальний екстремізм і тероризм; нелінійні способи ведення війн, створення нових “зон напруги”, енергетична революція, зростання соціальної та економічної нерівності, громадянські конфлікти, посилення ролі національних держав, транскордонні конфлікти тощо. Зазначається, що вказані фактори вчиняють опосередкований вплив і на державність через “розмивання” самоідентичності населення держави, ставлення під сумнів її суверенітету і як наслідок –втрата правосуб’єктності на світовій арені. Акцентовано увагу, що негативні наслідки згаданих впливів на державність спроможні викликати в історичній перспективі зникнення самої держави. Саме тому треба вчасно здійснювати контрзаходи із протидії таким геополітичним і міжнародно-правовим загрозам.

Modern doctrinal approaches to the definition of the concepts of “state” and “statehood” are debatable and sometimes controversial, which necessitates their clarification in view of the existing global and local trends. It is suggested that “statehood” is broader than the concept of “state”. The former is associated with independence, state sovereignty, the existence of state and municipal authorities, a system of legal norms and their international recognition. The main characteristics of statehood include the national self-identity of the population of the State, the embodiment of the interests of the national community in the State’s independence, recognition of such a State on the world stage and its participation in international relations. The author clarifies that the concept of “statehood” is not identical to “state”. It is determined that the geopolitical and international legal threats that have a direct impact on the sovereignty and independence of the State include: external and internal armed conflicts, uncontrolled migration, global extremism and terrorism; non-linear methods of warfare, creation of new “zones of tension”, energy revolution, growing social and economic inequality, civil conflicts, strengthening of the role of nation-states, cross-border conflicts, etc. It is noted that these factors also have an indirect impact on statehood through the “blurring” of the self-identity of the state’s population, questioning of its sovereignty, and as a result, the loss of legal personality on the world stage. The author emphasizes that the negative consequences of these influences on statehood may lead to the disappearance of the state itself in the historical perspective. That is why timely countermeasures should be taken to counter such geopolitical and international legal threats.