Results of practical implementation of large town planning projects in rural areas in the 80’s of the 20th century in Ukraine (by example of villages constructed for the Chornobyl zone out-migrants)

Abstract

Згідно з даними Міністерства регіонального розвитку і будівництва, в Україні склалась ситуація, де села та селища міського типу потребують термінового розроблення генпланів, або їх оновлення. Зараз існує певна частка сіл України, які зовсім не мають генпланів, або є села, для яких генплани вже опрацьовані, а для інших продовжують опрацьовуватись згідно з уже новими проектними нормами. Зважуючи усі сторони цієї проблеми, цікавими і корисними видаються результати проектування, будівництва і еволюції сіл для переселенців з чорнобильської зони. Незважаючи на трагічні обставини, що спричинилися до їх появи, ці села фактично являють собою масштабний містобудівний експеримент у сфері сільського житлового будівництва, який уособлює собою втілення найновіших на середину 80-х років ХХ ст. знань у теорії архітектури села, які були інстальовані в чинні на той момент проектні нормативи. Саме через 30 років після будівництва і заселення цих сіл, постала нагода перевірити, відповідність проектних нормативів на їхню відповідність реальним потребам села, з позицій чинних на сьогодні проектних норм, які принципово нічим не відрізняються від проектних норм 1986 року. На основі проведених автором в 2016 р. натурних досліджень сельбищних територій сіл, запроектованих і збудованих в 1986–1987 роках ХХ ст. для переселенців з чорнобильської зони, проаналізовано еволюцію поселень протягом всього періоду їх експлуатації на предмет відповідності розпланувальних вирішень забудови, реальним потребам сільських мешканців. Зіставляючи результати досліджень, на фоні кількісно-масштабних опрацювань генеральних планів сіл, як це робилося останні 70 років з соціалістичним прицілом на стирання відмінностей між містом і селом, проектуючи село як приміські котеджні містечка, автор вбачає закладення складної і болючої проблеми, яка прямо веде до подальшої деградації українського села. І сьогодні, саме на тлі цього явища, настав час урбаністам зрозуміти різницю між кварталом садибної забудови для городян і сільською вулицею українського села.

On the basis of field studies of rural residential areas, performed in 2016, which were designed and built for out-migrants from the Chernobyl zone in 1986-1987, the author analyzes their evolution, the 30- year period of their operation for the purpose of matching development planning decisions the real needs of rural inhabitants.