Стан та перспективи розвитку сімейних форм опіки в сучасній Україні

Abstract

Сучасна Україна переживає глибокі соціальні та гуманітарні трансформації, спричинені війною, що призвело до зростання кількості дітей, які залишились без батьківського піклування. За таких умов особливого значення набуває розвиток сімейних форм виховання як пріоритетного напряму державної політики у сфері захисту прав дитини. В українському законодавстві визначено п’ять офіційних сімейних форм виховання: усиновлення, опіка й піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатна сім’я (Постанова КМУ, № 587, 2020). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення дітям стабільного, безпечного та емоційно підтримуючого середовища,що відповідає принципу найкращих інтересів дитини, визначених Конвенцією ООН про права дитини та європейськими стандартами альтернативного догляду (Організація Об’єднаних Націй, 2010). Водночас система сімейного влаштування потребує вдосконалення. Зокрема, опри законодавство щодо патронатного виховання, містить низку прогалин, зокрема відсутність чіткого терміну перебування дитини під патронатом, невизначеність повноважень органів опіки, а також обмежену підтримку сімей, які надають таку послугу (Bychkova, 2020). Мета дослідження: дослідити сучасний стан та перспективи розвитку сімейних форм виховання в Україні в умовах воєнного конфлікту, визначити основні проблеми та перспективи удосконалення системи сімейного влаштування дітей. Об’єкт дослідження: сімейні форми виховання дітей, які залишились без батьківського піклування в Україні. Предмет дослідження: правові, соціальні та організаційні аспекти розвитку сімейних форм виховання в Україні. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі визначено сутність базових понять: «сімейні форми виховання» та сформульовано узагальнене визначення для цілей дослідження. Визначено спільні риси та відмінності між усиновленням, опікою й піклуванням, прийомною сім’єю, ДБСТ, патронатом. Визначено соціально-економічні чинники, що впливають на розвиток сімейних форм опіки. У другому розділі визначено сутність нормативно-правової системи функціонування сімейних форм виховання дітей в Україні. Визначено основні проблеми у функціонування системи сімейної опіки в Україні та роль державної політики у їх подоланні. Розглянуто міжнародний досвід розвитку сімейних форм опіки. У третьому, емпіричному розділі, було проведено опитування двох ключових груп інформантів – фахівців Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації та патронатних вихователів. Нам вдалося оцінити сучасний стан розвитку сімейних форм виховання в Львівській області, виявити чинники, що впливають на ефективність роботи опікунів та піклувальників та патронатних сімей, а також визначити, які сімейні форми виховання найбільш ефективними в сучасних умовах. Встановлено зміни та досягнення у розвитку сімейних форм виховання в Україні за останні роки, окреслено досягнення та проблемні зони. З’ясовано, які методи та інструменти застосовуються для оцінки потреб сімей та планування підтримки. Виокремлено сильні та наявні недоліки в системі сімейних форм виховання. Особливу увагу приділено порівнянню поглядів та досвід патронатних вихователів у динаміці 2024 – 2025 років, що дозволило простежити зміни у їхній професійній практиці, рівні підтримки. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи сімейного влаштування.

Modern Ukraine is experiencing profound social and humanitarian transformations caused by the war, which led to an increase in the number of children left without parental care. Under such conditions, the development of family forms of upbringing as a priority direction of state policy in the field of child rights protection is of particular importance. Ukrainian legislation defines five official family forms of upbringing: adoption, guardianship and care, foster families, family-type orphanages, and foster family (Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, No. 587, 2020). The relevance of the study is due to the need to provide children with a stable, safe, and emotionally supportive environment that meets the principle of the best interests of the child, as defined by the UN Convention on the Rights of the Child and European standards for alternative care (United Nations, 2010). At the same time, the family placement system needs improvement. Also, regarding the legislation on foster care, it contains a number of gaps, especially the clear term of a child's stay under foster care, the uncertainty of the powers of guardianship authorities, as well as limited support for families that provide such a service (Bychkova, 2020). Goal of research: to investigate the current state and prospects for the development of family forms of upbringing in Ukraine in conditions of military conflict, to expand the main problems and prospects for improving the system of family upbringing of children. Object of research: family forms of upbringing of children left without parental care in Ukraine. Subject of research: legal, social and organizational aspects of the development of family forms of upbringing in Ukraine. During the implementation of the tasks of the master's research, the following results were achieved. The first section defines the essence of the basic concepts: "family forms of upbringing" and formulates a generalized definition for the entire study. Common features and differences between adoption, guardianship and care, foster family, DBST, patronage are identified. Socio-economic factors influencing the development of family forms of upbringing are identified. Another section defines the essence of the regulatory and legal system of functioning of family forms of upbringing of children in Ukraine. The main problems in the functioning of the family care system in Ukraine and the role of state policy in overcoming them are identified. International experience in the development of family forms of upbringing is considered. In the third, empirical section, a survey was conducted of two key groups of informants – specialists of the Children's Service of the Lviv Regional State Administration and foster carers. We managed to assess the current state of development of family forms of upbringing in the Lviv region, identify factors that affect the effectiveness of the work of guardians and custodians and foster families, as well as the program that is the most effective in modern conditions. Changes and achievements in the development of family forms of upbringing in Ukraine in recent years have been established, achievements and problem areas have been identified. It has been found out what methods and tools are used to assess the needs of families and support planning. Strong and existing shortcomings in the system of family forms of upbringing have been identified. Special attention has been paid to comparing the views and experience of foster carers in the dynamics of 2024-2025, which allowed us to trace changes in their professional practice and level of support. Recommendations for improving the family placement system have been proposed.