Феномен екологічної безпеки як об’єкт аксіологічно-правової рефлексії

Abstract

У статті обґрунтовано аксіологічно-правові засади екологічної безпеки у сучасному світі, з’ясовано роль ціннісної системи суспільства в соціокультурному механізмі реалізації екологічної безпеки. Автором сформульовано дефініцію екологічної безпеки, як стан константної та динамічної рівноваги функціонування системи «природа-суспільство», що характеризується, з одного боку, захищеністю природного середовища від руйнівного антропогенного впливу й здатністю до самовідтворення екосистем, з іншого – захищеністю суспільства від екологічних загроз та стихійних лих, забезпеченням здорових природних умов його життєдіяльності. Доведено, що змістовною та інструментальною стороною цінностей екологічної безпеки, способом їх реалізації у суспільному бутті є соціально-правові норми, які виконують роль інструментальних цінностей і соціальних регуляторів екологічно безпечної поведінки та життєдіяльності. В основі формування соціально-правових норм екологічно безпечної життєдіяльності закладені потреби соціальних суб’єктів, що виступають як мотиви такої поведінки та правові норми як соціальні регули еколого-безпечної діяльності. Сукупність соціально-правових норм представляє собою соціокультурну модель екологічно безпечної поведінки та взаємодій, що дозволяє передбачати екологічні наслідки своєї діяльності, уникати екологічні ризики, знижувати ступінь екологічних загроз. Закріплюючись у свідомості, такі соціальні норми функціонують в якості уставлених настанов екологічної поведінки.The article substantiates the axiological and legal principles of environmental security in the modern world, clarifies the role of the value system of society in the socio-cultural mechanism of environmental security. The author formulates the definition of ecological safety as a state of constant and dynamic equilibrium of the nature-society system, characterized by, on the one hand, protection of the natural environment from destructive anthropogenic impact and ability to self-reproduction of ecosystems, on the other - protection of society from environmental threats. disasters, ensuring healthy natural conditions for his life. It is proved that the substantive and instrumental side of the values ​​of environmental safety, the way of their implementation in public life are social and legal norms that play the role of instrumental values ​​and social regulators of environmentally safe behavior and life. At the heart of the formation of social and legal norms of environmentally safe living are the needs of social actors that act as motives for such behavior and legal norms as social rules of environmentally safe activities. The set of social and legal norms is a socio-cultural model of environmentally safe behavior and interactions, which allows you to predict the environmental consequences of their activities, avoid environmental risks, reduce the degree of environmental threats. Consolidated in the mind, such social norms function as established guidelines for environmental behavior.