Principles of barrier-free formation of “green” architecture in the contemporary spatial-object environment

Abstract

Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю розвитку безбар’єрної архітектури з урахуванням принципів інклюзивності. У цьому дослідженні розглянуто тенденції провідних архітектурних та містобудівних напрямків, зокрема «зеленої» архітектури, через призму задоволення потреб усіх груп населення, в тому числі маломобільних. Метою дослідження було проаналізувати ключові тенденції безбар’єрної «зеленої» архітектури та визначити їхню роль у формуванні сучасного доступного міського середовища. Філософський рівень дослідження включав принципи об’єктивності, холістичного підходу, розгляду процесів у розвитку та взаємодії з іншими системами. У дослідженні використано такі загальнонаукові методи як порівняльно- історичний метод, моделювання та системний підхід. Серед спеціальних наукових методів використано структурно-функціональний підхід. Кожен з цих методів був реалізований через окремі підходи, методи та інструменти. В результаті дослідження було виявлено ключові проблеми та перспективи розвитку концепції безбар’єрної «зеленої» архітектури. При визначенні основних питань було визначено актуальність дослідження в сучасному просторово-предметному середовищі. Завдяки поглибленому аналізу сучасного стану формування безбар’єрної «зеленої» архітектури, встановлено, що безбар’єрна «зелена» архітектура є багатогранною та охоплює інклюзивні енергоефективні, екологічні та економічні аспекти з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Виявлено основні тенденції розвитку безбар’єрної «зеленої» архітектури, що дозволило визначити її роль у формуванні сучасного доступного міського середовища не тільки з точки зору сталого розвитку, але й сучасних аспектів доступності та інклюзії. На основі проведеного дослідження визначено ключові принципи безбар’єрної «зеленої» архітектури – принцип енергоефективності, принцип сонячної орієнтації, принцип інклюзивності, принцип екологічної сталості та принцип автономності. Практична цінність дослідження полягає в систематизації процесу розвитку «зеленої» архітектури, де принципи доступності та інклюзивності застосовуються на всіх етапах її формуванняThe relevance of the chosen topic lies in the necessity of developing barrier-free architecture that incorporates the principles of inclusivity. This study examined the trends in leading architectural and urban planning areas, specifically “green” architecture, through the lens of addressing the needs of all population groups, including those with limited mobility. The purpose of this study was to analyse the key trends in barrier-free “green” architecture and to determine their role in shaping modern accessible urban environments. In conducting this study, the philosophical level included principles of objectivity, a holistic approach, and the consideration of processes in development and interaction with other systems. The study employed general scientific methods such as the comparative-historical method, modelling, and a systemic approach. The special scientific methods involved a structural-functional approach. Each of these methods was implemented through distinct approaches, methods, and tools. The study found the key issues and prospects for developing the barrier-free “green” architecture concept. In identifying the main issues, the relevance of the study in the contemporary spatial-object environment was determined. Through an in-depth analysis of the current state of barrier-free “green” architecture formation, it was found that the barrier-free “green” architecture is multifaceted and encompasses inclusive energy-efficient, ecological, and economic aspects with minimal impact on the environment. The principal trends in developing barrier-free “green” architecture were identified, which helped to determine their role in shaping the modern accessible urban environment not only in terms of sustainable development but also in modern aspects of accessibility and inclusion. Based on the conducted research, the key principles of barrier-free “green” architecture were determined – the principle of energy efficiency, the principle of solar orientation, the principle of inclusivity, the principle of ecological sustainability, and the principle of autonomy. The practical value of this study lies in the systematisation of the “green” architecture developing process, wherein principles of accessibility and inclusion are applied at all stages of its formation