Теоретико-правові аспекти ефективності правової політики у сфері домашнього насильства: соціальні причини проблеми

Abstract

В статті проводиться аналіз соціальних чинників, які впливають на поширення проблеми домашнього насильства як суспільно-негативного явища, що зазіхає на фізичну недоторканість й інші особистісні права людини. Позиціоновано, що домашнє насильство може бути викликане соціальними чинниками, які впливають на взаємовідносини у сім’ї і сприяють конфліктам й агресії та на поведінку, переконання, ставлення й життєві кореляції індивідів та груп. Вони охоплюють різні аспекти суспільно-державного життя і містять такі елементи: економічна, політична ситуація в державі, освітня компонента, спосіб життя та особливості його трансформації й інші. Проблеми держави впливають на громадян, економічні кризи, бідність населення провокує ряд інших факторів, що позиціонуючись вже на індивідуальному рівні, спричиняє поширення проблеми на багато домогосподарств, доведено, що спостерігається позитивна кореляція між домашнім насильством щодо жінок і низьким доходом. Рівень освіти та доступ до навчання сприяють особистому та професійному розвитку, в соціальному аспекті можуть подолати нерівність та дискримінацію. Суспільна успішність, поведінка, соціальне життя великою мірою залежить від системи освіти, яка включає процес передачі знань, що через ефективні реально існуючі установи суспільства надають молоді достатньо знань для життя та розвитку. Вмотивовано, що рівень освіти негативно корелює з домашнім насильством щодо жінок, а вища освіта суттєво знижує ризик домашнього насильства щодо жінок. Доведено, що нещодавні пандемічні загрози та військові дії як чинник проблем у державній системі та політичній реальності суттєво впливає на поведінку населення у різних сферах, у тому числі виступають причиною домашнього насильства. Мотивовано, що при розробці політики запобігання та протидії домашньому насильству важливо визнати точки перетину соціальних, культурно-ментальних та індивідуальних факторів, для того щоб не тільки врахувати кожен фактор, але й складну взаємодію, яка існує між ними.

The article analyzes social factors that affect the spread of the problem of domestic violence as a socially negative phenomenon that encroaches on physical integrity and other personal human rights. It is posited that domestic violence can be caused by social factors that affect family relationships and contribute to conflicts and aggression and the behavior, beliefs, attitudes and life correlations of individuals and groups. They cover various aspects of social and state life and include the following elements: economic and political situation in the state, educational component, way of life and features of its transformation, and others. State problems affect citizens, economic crises, poverty of the population provokes a number of other factors that, when positioned at the individual level, cause the problem to spread to many households, it has been proven that there is a positive correlation between domestic violence against women and low income. The level of education and access to education can contribute to personal and professional development, and in the social aspect to overcome inequality and discrimination. Social success, behavior, social life largely depends on the education system, which includes the process of knowledge transfer, which, through effective, actually existing institutions of society, provides young people with enough knowledge for life and development. It is reasoned that the level of education is negatively correlated with domestic violence against women, and higher education significantly reduces the risk of domestic violence against women. It has been proven that recent pandemic threats and military actions as a factor of problems in the state system and political reality have a significant impact on the behavior of the population in various areas, including causing domestic violence. It is motivated that when developing policies to prevent and combat domestic violence, it is important to recognize the intersection of social, cultural-mental and individual factors, in order not only to take into account each factor, but also the complex interaction that exists between them.