Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War

Abstract

Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).

Although any war is a “continuation of politics by other means” (K. von Clausewitz), the article examines the ongoing Russian-Ukrainian war from the point of view of existentialist philosophy as a philosophy of human crises. The Russian-Ukrainian war actualizes the forgotten existentialist ideas of choice, situation, freedom, duty, responsibility in the context of individual and collective self-determination. In the article such philosophers as J.-P. Sartre, A. Camus, K. Jaspers, are analysed from existentialist ideas. War destroys a person’s life world, and therefore it must resist such destruction. Russia’s war against Ukraine is seen as the destruction of the individual and collective existence of Ukraine. The resistance of Ukrainians is resistance to this destruction, and this resistance gives a new, relevant meaning to coexistence based on the solidarity of all Ukrainians. Therefore, Ukraine is constituted as Res-Publica, i.e. as a “common cause”, “being-in-common” (J.-L. Nancy).