Розвиток екосистеми стартапів України в час війни: проблеми та виклики

Abstract

У статті проаналізовано вплив умов війни на розвиток екосистеми стартапів в Ук- раїні, висвітлюючи значні виклики та проблеми, які перешкоджають інноваційному про- гресу країни. Визначено критичну роль державної підтримки у створенні сприятливого законодавчого середовища, що є необхідним для стимулювання розвитку нових під- приємств. Важливість ретельного аналізу структури екосистеми стартапів та її ключових компонентів виокремлено як засіб для ідентифікації поточних викликів та формулю- вання ефективних рішень. Стаття пропонує стратегічні напрямки та конкретні рекомен- дації, які сприятимуть підвищенню стійкості та розвитку стартапів в умовах політичної та економічної невизначеності, зокрема через створення відповідних інституційних ме- ханізмів та підтримки на державному рівні.

This article explores the dynamic and multifaceted challenges facing startup ecosystems in Ukraine during wartime, examining how political instability and economic turmoil have impacted the innovation landscape. The study highlights the critical need for supportive legislation and effective government policies that foster an environment conducive to the growth and sustainability of startups. By dissecting the structure of Ukraine’s startup ecosystem, the paper identifies the key elements that contribute to its functionality and pinpoints the current barriers that stymie progress. The research underscores the significance of state support in establishing a legal framework that not only protects but also incentivizes new enterprises. The lack of a nurturing legislative environment is term sustainability. The article argues that comprehensive policy reforms are necessary to mitigate the risks associated with doing business in a conflict zone, which includes ensuring adequate protection against market volatility and enhancing access to both domestic and international funding. Through a systematic analysis of the ecosystem’s components, the study provides a detailed assessment of the roles played by various stakeholders, including government bodies, venture capitalists, educational institutions, and innovation hubs. The interaction between these entities forms a complex network that either supports or hinders the entrepreneurial initiatives depending on the prevailing economic policies and the overall stability of the country. Furthermore, the paper proposes strategic recommendations aimed at strengthening the resilience of startups during and after the crisis. It calls for a targeted approach in policy-making that considers the unique challenges posed by the geopolitical situation in Ukraine. Special attention is given to the adaptation of international best practices in startup development and the strategic importance of creating partnerships that extend beyond national borders to secure both technological and financial resources. The culmination of this research outlines the necessity for an integrated strategy that aligns governmental action with private sector goals and international cooperation. By fostering a robust startup ecosystem, Ukraine can drive innovation, economic diversification, and sustained growth, thus overcoming the current challenges and paving the way for future stability and prosperity in the region. This study not only contributes to the scholarly discussion on economic resilience in conflict zones but also serves as a guide for policymakers, business leaders, and academics interested in the development of entrepreneurial ecosystems under adverse conditions.