Особливості укладання банківських договорів у мережі Інтернет

Abstract

У статті у контексті чинного національного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу розглянуто теоретичні та практичні засади, які визначають особливості укладання банківських договорів у мережі Інтернет за допомогою сучасних веб-інтерфейсів і подібних механізмів (насамперед, click-wrap та browse-wrap контрактів) у світлі визнання дійсності. Методологічну основу склали загальні та приватні методи наукового пізнання. У процесі дослідження застосовувався загальнонауковий метод діалектичного пізнання, формально-догматичний, порівняльно-правовий метод, лінгвістичний методи, методи дедукції, індукції, аналізу та синтезу. Предметом дослідження є норми цивільного права про договір, норми банківського права про умови певних видів банківських договорів, порядок їх укладання та виконання. Зазначено, що дії правовласника програми, у тому числі банку з метою подальшого укладання електронного договору на певних умовах з невизначеними контрагентами, доцільно кваліфікувати як публічну оферту. Акцепт цієї оферти повинен породжувати права та обов'язки в особи, яка є правовласником цієї програми, незалежно від її поінформованості про факт укладання такого договору. Обґрунтовано необхідність спеціального правового регулювання процедури укладання банківських договорів у мережі Інтернет. Порядок укладання зазначених договорів може бути в інструкції Національного банку України, що визначає вимоги до банківської установи щодо додаткової ідентифікації клієнтів у процедурі укладання банківських договорів у вигляді Інтернет-банку. Використання смарт-контракту вимагає законодавчої бази, яка визначала б правову природу, поняття та правовий механізм смарт-контракту. В особистий кабінет надходить оферта на укладення договору, клієнт приймає її за допомогою дій передбачених у програмному забезпечення що, можна прирівняти до кваліфікованого електронного підпису.

In the context of current national legislation and regulations of the European Union, the article examines the theoretical and practical principles that determine the peculiarities of concluding banking contracts on the Internet using modern web interfaces and similar mechanisms (primarily, click-wrap and browse-wrap contracts) in the light recognition of reality. The methodological basis made up of general and private methods of scientific knowledge. The general scientific method of dialectical cognition, formal-dogmatic, comparative-legal method, linguistic methods, methods of deduction, induction, analysis and synthesis were used in the research process. The subject of the study is the norms of civil law on the contract, the norms of banking law on the conditions of certain types of banking contracts, the procedure for their conclusion and execution. It noted that the actions of the right holder of the program, including the bank, with the aim of further concluding an electronic contract on certain terms with unspecified counterparties, should be qualified as a public offer. Acceptance of this offer must create rights and obligations for the person who is the right holder of this program, regardless of his awareness of the fact of concluding such an agreement. The need for special legal regulation of the procedure for concluding banking contracts on the Internet substantiated. The procedure for concluding these contracts can found in the instructions of the National Bank of Ukraine, which defines the requirements for the banking institution regarding the additional identification of clients in the procedure for concluding banking contracts in the form of an Internet bank. The use of a smart contract requires a legal framework that would define the legal nature, concept and legal mechanism of a smart contract. An offer for the conclusion of a contract received in the personal account; the client accepts it using the actions provided in the software, which can be equated to a qualified electronic signature.