Світоглядні тлумачення філософії та проблема її наукового статусу

Abstract

Обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання. При цьому філософія може розглядатися як наука у широкому сенсі систематичної пізнавальної діяльності, що націлена на виявлення істини і є важливою частиною спільноти пізнавальних дисциплін, до якої належать не лише природничі емпіричні та математичні науки, але також і суспільні науки й гуманітаристика. Хоча не вся філософія є науковою у цьому сенсі, академічна філософія може і має такою бути. Характерний для філософії плюралізм поглядів не суперечить її науковому статусу, оскільки, з одного боку, в інших науках також немає гарантій істинності прийнятих теорій і має місце (більшою або меншою мірою) плюралізм поглядів стосовно ряду фундаментальних питань, а з іншого боку, філософія продукує важливе знання кількох видів: знання про незнання, знання про фундаментальні категорії, схеми та принципи мислення та знання про наявні альтернативи стосовно світоглядних питань та відповідні аргументи.

The article discusses the issue of the essence and scientific status of philosophy. The case is made that philosophy is essentially related to worldview, because it revolves around the most general questions about the world, a human being, and its place in the world – worldview questions, or Big Philosophical Questions. This does not mean that philosophy is a worldview, or a collection of worldviews, or a science about worldviews. It is rather the realm of the search for answers to worldview questions and of the elaboration and rational critical evaluation of the arguments for and against different possible answers, as well as of the critical analysis and development of the categories and conceptual schemes used to think about such questions. Philosophy can also be considered as a science in the wide sense of a systematic knowledge-seeking intellectual activity aimed at truth, an important part of the community of knowledge disciplines that includes not only natural empirical and mathematical sciences but social sciences and humanities as well. At least, such a scientific character is to be expected from academic philosophy. The pluralism of opinions characteristic for philosophy does not undermine its scientific status, because on the one hand, other sciences also provide no guarantees that their accepted theories are true, and there is (to a greater or lesser degree) pluralism of opinions with respect to a number of fundamental issues, and on the other hand, philosophy produces important knowledge of several kinds: about ignorance, about fundamental categories, conceptual schemes and principles of thinking, and about the available alternatives with respect to philosophical issues and relevant arguments.