The activity of Volodymyr Starosolskyi as a lawyer and public activists in protecting the language rights of Ukrainians in the Second Polish Republic

Abstract

Розглядається участь Володимира Старосольського як адвоката, громадського діяча та вченого-конституціоналіста у захисті мовних прав українців у ІІ Речі Посполитій в контексті вирішення українського національного питання на початку ХХ століття. В статті висвітлюються реалії тогочасного політико-правового та соціального життя, участь В. Старосольського у судових політичних процесах над українцями в Польщі, його політико-правові трактати. Дослідження містить значну джерельну базу. Це, зокрема, епістолярна спадщина, наукові трактати щодо мовної політики, судові виступи В. Старосольського. Всі ці матеріали дають комплексне уявлення про його світоглядні позиції та переконання. Особлива увага акцентується на формуванні поглядів В. Старосольського, вплив на які мали відомі українські громадські діячі та вчені юристи: І. Волошин, Р. Домбачевський, М. Глушкевич, С. Дністрянський, К. Левицький, І. Франко. В статті подано маловідомі факти адвокатської діяльності В. Старосольського. Це, зокрема, його активна участь в роботі Союзу Українських Адвокатів, одним із основних завдань якого, як професійного адвокатського об’єднання, став захист національних прав українців. Автор також проаналізував судові політичні процеси, на яких адвокат В. Старосольський в 30-их рр. ХХ ст. захищав мовні права українців. Автор статті доходить висновку, що участь у правозахисному русі в Західній Україні, який був організований українськими адвокатами у відповідь на дискримінаційну політику польського уряду щодо українців у ІІ Речі Посполитій, стала для В. Старосольського справою, над якою він плідно попрацював як адвокат та громадський діяч і в якій втілювалися основні його політичні й наукові погляди та ідеї. Захист мовних прав українців як один із пріоритетних напрямів цієї участі був спрямований перш за все на розв’язання проблем українського національного та суспільно-політичного життя, реалізації ідеї незалежної національної Української держави.The article examines Volodymyr Starosolskyi’s contributions as a lawyer, public figure, and scholar of constitutionalism, specifically focusing on his role in defending the language rights of Ukrainians in the Second Polish Republic. This is explored within the broader context of the Ukrainian national question in the early 20th century. The article highlights the political, legal, and social realities of the time, detailing Starosolskyi’s involvement in judicial political processes against Ukrainians in Poland, as well as his political and legal writings. The study is based on a significant range of sources, including Volodymyr Starosolskyi’s correspondence, scientific treatises on language policy, and courtroom speeches. These materials provide a comprehensive understanding of his worldview and beliefs. Particular attention is given to the formation of his ideas, which were shaped by prominent Ukrainian public figures and legal scholars, such as I. Voloshyn, R. Dombachevskyi, M. Glushkevych, S. Dnistryanskyi, K. Levytskyi, and I. Franko. The article also uncovers lesser-known aspects of Starosolskyi’s legal practice, including his active participation in the Union of Ukrainian Lawyers, a professional association dedicated to defending the national rights of Ukrainians. Additionally, it analyzes the judicial political trials of the 1930s, in which Starosolskyi defended the language rights of Ukrainians. The author concludes that Starosolskyi’s involvement in the human rights movement in Western Ukraine, particularly in response to the Polish government’s discriminatory policies, became the driving force of his legal and public work. His advocacy for Ukrainian language rights was a central aspect of his broader efforts to address Ukraine’s national and socio-political challenges and to realize the vision of an independent Ukrainian state.