Проєктування театрально-видовищних центрів для дітей та молоді (на прикладі досвіду кафедри дизайну архітектурного середовища)

Abstract

У статті досліджено вплив навчального, дослідницького та конкурсного проектування театрально-видовищних будівель, розроблених викладачами та студентами кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка». У рамках сучасного культурно-освітнього середовища, де активна участь молоді є життєво важливою складовою культурного розвитку, виникає потреба у створенні адаптивних, інноваційних просторів для творчості та спілкування. Підкреслюється збереження застарілих архітектурних форм, характерних для радянського періоду, особливо в таких сегментах, як театри для юного глядача та лялькові театри. Відзначається відсутність інновацій у цих типах споруд на початку 21 століття, особливо це стосується театрально-видовищних закладів, таких як театри для юного глядача та лялькові театри, які продовжують існувати, але не відповідають сучасним потребам у якісній культурній освіті української молоді. Аналіз понад десяти проектів усіх рівнів показує, що значна частина не лише відтворює концепції архітекторів другої половини 20 століття, але й включає елементи, успадковані від театрально-видовищних споруд колишнього СРСР. Однак в останні роки львівська архітектурна школа, особливо після створення кафедри дизайну архітектурного середовища, демонструє тенденцію до експериментування та пошуку інноваційних рішень для архітектури майбутнього. Про це свідчать результати навчальних та конкурсних дизайн-проектів, а також запровадження спецкурсів, які відроджують ідеї футуристичної архітектури минулого століття. Досягнення в цій галузі відображають архітектурні візії відомих майстрів, таких як Ф. Кіслер та І. Леонідов, а також сучасних дослідників, таких як А. Куармбі, К. Танге, Б. Фуллер, Г. Голмін та Г. Крейгер, які вивчають можливості архітектури майбутнього. У статті наведено класифікацію театрально-видовищних центрів для дітей та юнацтва. Розглянуто фактори, які продовжують негативно впливати на розвиток театрально-видовищних центрів в Україні в майбутньому. Досвід проектування дослідницьких, навчальних та конкурсних проектів на прикладі діяльності кафедри дизайну архітектурного середовища демонструє, що він може знайти застосування в прикладній архітектурно-будівельній галузі країни в цілому.The article explores the influence of educational, research, and competitive design of theatrical and spectacle buildings developed by professors and students of the Department of Architectural Environment Design at the Institute of Architecture and Design National University «Lviv Polytechnic». Within the framework of the contemporary cultural and educational environment, where active youth participation is a vital component of cultural development, there is a necessity for the creation of adaptive, innovative spaces for creativity and communication. The persistence of outdated architectural forms, characteristic of the Soviet period, particularly in segments like theaters for young audiences and puppet theaters, is emphasized. The absence of innovation in these types of structures at the beginning of the 21st century is noted, especially concerning theatrical and spectacle institutions such as theaters for young audiences and puppet theaters, which continue to exist but do not meet the modern needs for quality cultural education of Ukrainian youth. An analysis of over ten projects at all levels shows that a significant portion not only reproduces the concepts of architects from the second half of the 20th century but also incorporates elements inherited from theatrical and spectacle buildings of the former USSR. However, in recent years, the Lviv architectural school, particularly following the establishment of the Department of Architectural Environment Design, has shown a tendency towards experimentation and the search for innovative solutions for the architecture of the future. This is evidenced by the results of educational and competitive design projects, as well as the introduction of special courses that revive the ideas of futuristic architecture from the last century. Achievements in this field reflect the architectural visions of renowned masters such as F. Kiesler and I. Leonidov, as well as contemporary researchers like A. Quarmby, K. Tange, B. Fuller, G. Golmin and G. Kreiger, who explore the possibilities of future architecture. The article provides a classification of theatrical and spectacle centers for children and youth. The author discusses factors that continue to negatively impact the development of theatrical and spectacle centers in Ukraine in the future. The experience of designing research, educational, and competitive projects, exemplified by the activities of the Department of Architectural Environment Design, demonstrates that it can find application in the applied architectural and construction industry of the country as a whole.