Вежа цеху поворозників та токарів у Східному Пряслі високого оборонного муру Львівського середмістя: побудова та перебудови

Abstract

У статті виконано аналіз джерел та сис- тематизовано версії про етапи архітектурного розвитку вежі Поворозників та токарів і спря- жених з нею ділянок Високого оборонного муру львівського середмістя у XIV–XIX cт. Обґрунтовано гіпотезу про те, що на першому етапі вежа мала чотирикутну форму у плані, була мурована з каменю вапняку, завершу- валася мерлонами та мала дерев’яні перекрит- тя або галереї, була відкритою з боку міста. Велика перебудова вежі відбулася у XV столітті. На початку століття, паралельно до робіт зі зведення Низького муру, відбувається перебудова усіх веж Високого муру. Вежі та мур модернізуються до вимог вогнепальної зброї, з’являються надбудови на машикулях і отвори-амбразури замість мерлонів. Ці роботи відбуваються у 1410–1445 роках. Під час кардинальної перебудови вежі кам’яний верх частково розбирають і добудовують три нові яруси з цегли. Вежа отримує із зовнішнього боку на рівні третього ярусу новий цегляний гранчастий фасад та ще два додаткові гранчасті яруси. Всі надбудовані яруси мають гранчасту восьмикутну форму у плані. Отвори-амбразури для вогнепальної зброї були влаштовані у всіх добудованих ярусах. Сьогодні вежа збереглася на висоту у три з половиною яруси. Амбразури збережені сьогодні на 3-му та 4-му ярусах. Їх розміщення у стінах та орієнтація є різною: на 3-му ярусі три отвори розміщені у східній, північній та південній широких стінах, на 4-му ярусі – у проміжних простінках. Тобто два отвори у 4-му ярусі орієнтовані на обстріл фос вздовж Високого муру. Ще один отвір орієн- тований перпендикулярно до фронту атаки. У 4-му ярусі орієнтація отворів інша. Вони розміщені у менших гранях вежі та орієнтовані на обстріл підходів до вежі під кутом 45 градусів. Таким чином 3-й та 4-й яруси вежі мали спільну взаємно доповнювальну систему оборони. Вежа, ймовірно, мала ще один (5-й) ярус, який був ширшим у плані, виступав за лице стін нижніх ярусів і висів на машикулях.

The article analyzes the sources and systematizes the versions about the stages of architectural development of the Tower of the Cord manufacturers and Turners and the associated sections of the High Defensive Wall of the Lviv midtown in the 14th–19th centuries. The hypothesis is substantiated that at the first stage the tower had a quadrangular shape in plan, was built of limestone and ended with merlons. The tower had wooden floors or galleries and was open from the city side. The tower underwent a major reconstruction in the 15th century. At the beginning of the century, in parallel with the construction of the Low Wall, all the towers of the High Wall were rebuilt. All towers and the High Wall were modernized to meet the requirements of firearms. Wall superstructures on machicolations and embrasures instead of merlons appeared on the walls and towers. These works took place between 1410 and 1445. It was at this time that the Tower underwent a radical reconstruction. The stone top of the tower was partially dismantled and three moated brick tiers were added. The tower received a new brick faceted facade on the outside at the level of the third tier and two additional tiers. All the new tiers have a faceted octagonal shape in plan. Today, the tower has survived to a height of three and a half tiers. Embrasures are preserved today on the 3rd and 4th tiers. Their orientation are different: on the 3rd tier, three openings are located in the eastern, northern and southern wide walls, on the 4th tier – in the intermediate piers. That is, two openings in the 4th tier are oriented towards shelling the moats along the High Wall. Another opening is oriented perpendicular to the front of the attack. In the 4th tier, the orientation of the openings is different. They are located in the smaller sides of the tower and are oriented towards shelling the approaches to the tower at an angle of 45 degrees. Thus, the 3rd and 4th tiers of the tower had a common, mutually complementary defense system. The tower probably had another fifth tier, which was wider in plan, protruded beyond the face of the walls of the lower tiers and hung on machicolations.