Проблеми у реалізації прав осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану

Abstract

У статті проведено аналіз викликів, з якими стикаються особи з інвалідністю в умовах воєнного стану, та визначено їхні труднощі і проблеми. Досліджено національне та міжнародне правове регулювання охорони і захисту прав та свобод осіб з інва- лідністю та вказано, що попри широку нормативну базу практичний аспект реалізації прав осіб з інвалідністю має істотні прогалини, які є характерними для всіх держав. Умотивовано, що зростання кількості військових актів агресії, посилення зброй- ного конфлікту формує парадигму зростання напруженості, що стимулює міжнародні інституції шукати модерністичні ефективні засоби захисту прав осіб з інвалідністю, зокрема в цьому аспекті проаналізовано Резолюцію Ради Безпеки ООН № 2475(2019) про захист осіб з інвалідністю під час збройного конфлікту. Аналіз статистичних даних, аналітичних довідок, опитувань громадських інсти- туцій та моніторингових звітів дав змогу виокремити такі характеристики становища осіб з інвалідністю в Україні: надзвичайно стрімкими темпами збільшується їх кіль- кість, унаслідок чого з’являються додаткові медичні, економічні, соціальні, органі- заційні труднощі для державного забезпечення; особи з інвалідністю несуть додатковий надмірний тягар воєнних загроз порівняно з іншим цивільним населенням; додаткові дискримінуючі ознаки значно посилюють негативне соціальне становище осіб з ін- валідністю (гендерні аспекти, проживання в сільській місцевості, вік тощо). Констатовано низку серйозних проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю щодо стандартів доступності, у тому числі навколишнього доступу до основних ресурсів і послуг, які відіграють ключову роль у захисті людей з обмеженими можливостями під час кризи. Під час війни люди з інвалідністю стикаються з особливо серйозними ви- кликами, пов’язаними як із фізичною безпекою, так і з доступом до критично важливих послуг. Бойові дії, руйнування інфраструктури та евакуаційні труднощі посилюють їхню вразливість, обмежуючи можливості отримання медичної допомоги, психологічної підтримки та соціальних послуг.The article analyzes the challenges that accompany persons with disabilities in martial law and identifies the difficulties and problems faced by the studied group of society. The national and international legal regulation of the protection and defense of the rights and freedoms of persons with disabilities is analyzed and it is indicated that, despite the broad regulatory framework, the practical aspect of the implementation of the rights of persons with disabilities has significant gaps that are characteristic of all states. It is motivated that the increase in the number of military acts of aggression, the intensification of armed conflict forms a paradigm of increasing tension, which stimulates international institutions to seek modern effective means of protecting the rights of persons with disabilities, in particular, in this aspect, UN Security Council Resolution No. 2475 (2019) on the protection of persons with disabilities during armed conflict is analyzed. Analysis of statistical data, analytical reports, surveys of public institutions and monitoring reports made it possible to identify the following characteristics of the situation of persons with disabilities in Ukraine: their number is increasing at an extremely rapid pace, which entails additional medical, economic, social, organizational difficulties for state support; persons with disabilities bear an additional excessive burden of military threats compared to the rest of the civilian population; additional discriminatory characteristics significantly exacerbate the negative social situation of persons with disabilities (gender aspects, living in rural areas, age, etc.). A number of serious problems faced by persons with disabilities in terms of accessibility standards have been identified, including environmental access to basic resources and services, which play a key role in protecting persons with disabilities during a crisis. During war, persons with disabilities face particularly serious challenges related to both physical security and access to critical services. Fighting, destruction of infrastructure and evacuation difficulties increase their vulnerability, limiting their access to medical care, psychological support and social services.