Комунікативна культура і філософія моралі

Abstract

Науковий аналіз державно-правових процесів щодо функціонування принципів толерантної комунікативної взаємодії у суспільному житті дає підстави для привернення уваги щодо методологічних основ правової свідомості громадянського суспільства. Вербальна/невербальна агресія у часі воєнних дій упродовж девʼяти років руйнує його духовні цінності. Поглиблення ознак занепаду нормативності основ толерантного спілкування прямує до нівелювання принципів свободи слова, справедливості і відповідальності. Ці процеси посилюються із нагнітанням інтенсивності ведення проти України інформаційної війни, методи якої стають новими і непередбачуваними. В основі цього явища лежать мовні процеси. Прояви низького рівня вербально-правової культури деформують державно- правову дійсність. Свобода слова призвела до падіння рівня вживання мовноетикетних норм і перетворення їх (до певної міри) до мови ненависті. Питання етики дискурсу, “діалогічного антропологізму” зафіксовані не лише як наукові текстові універсалії, а насамперед як такі, що передбачають необхідність посилення правової відповідальності за порушення норм комунікативної свободи. Стаття присвячена новоявленим тенденціям у суспільній комунікації, які суттєво погіршують загальнокультурний рівень субʼєктів права. Це пояснюється недостатністю дослідницької уваги до проблем вербальних недоліків у взаємодії комунікаторів. Йдеться про зміни національного способу мислення і мовлення та їх сучасні деформації, що спричинені терористичною агресією сусідньої держави, рядом інших обʼєктивних підстав. Неетичні інтенції сигналізують про широке коло невивчених наслідків російсько-української війни та невиробленість методик подолання психосоціолінгвіс- тичних проблем, повʼязаних із буттям, логікою та етикою. Констатовано необхідність культивування відповідальними комунікаторами публічного дискурсу та діалогового наративу із застереженнями щодо комунікативної безвідповідальності. На побутовому рівні останнє подекуди може набувати ознак вербального/невербального злочину.

The scientific analysis of state-first processes regarding the functioning of the principles of tolerant cooperative interaction in social life gives grounds for drawing attention to the methodological foundations of the legal consciousness of civil society. Verbal/non-verbal aggression during the war for nine years destroys his spiritual values. The deepening of the signs of decline in the normativity of the foundations of tolerant communication leads to the leveling of the principles of freedom of speech, justice and responsibility. These processes are intensifying with the intensification of the information war against Ukraine, the methods of which are becoming new and unpredictable. Language processes are the basis of this phenomenon. Manifestations of a low level of verbal and legal culture deform state and legal reality. Freedom of speech has led to a drop in the level of use of language and etiquette norms and their transformation (to a certain extent) into hate speech. The issues of the ethics of discourse, "dialogical anthropology" are recorded not only as scientific textual universal actions, but primarily as such, which foresee the need for increased legal responsibility for violation of norms of communicative freedom. The article is devoted to newly emerging trends in social communication, which significantly worsen the general cultural level of subjects of law. This is explained by insufficient research attention to the problems of verbal deficiencies in the interaction of communicators. We are talking about changes in the national way of thinking and speaking and their modern deformations caused by the terrorist aggression of a neighboring state and a number of other objective reasons. Unethical intentions signal a wide range of unexplored consequences of the Russian-Ukrainian war and the undeveloped methods of overcoming psycho-sociolinguistic problems related to existence, logic and ethics. The need for responsible communicators to cultivate public discourse and dialogue narrative with caveats regarding communicative irresponsibility was noted. At the household level, the latter can sometimes acquire the characteristics of a verbal/non-verbal crime.