Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону культурної спадщини в Україні

Abstract

У статті розглянуто питання, пов’язані з адміністративно-правовим захистом культурної спадщини України в сучасних умовах. Зокрема, зауважено про характер адміністративно-деліктних посягань, що проявляються у протиправних діях чи бездіяльності як умисно, так і необережно, завдаючи шкоди визначним місцям, які характеризують історію розвитку суспільства та держави, спорудам, комплексам (ансамблям), їх частинам, території та водним об’єктам, на яких розташовані, зберігаються та охороняються об’єкти підводної культури та археологічної спадщини, природні та створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Зауважено, що за посягання на суспільні відносини у сфері охорони природи, використання природних ресурсів та охорони культурної спадщини передбачено застосування до порушників адміністративної та кримінально-правової відповідальності. Проведений аналіз адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини свідчить про її значення як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах. Наявність посягань на об’єкти культурної спадщини потребує не лише їх визначення, але й комплексної та всебічної адміністративно-правової характеристики протиправних дій чи бездіяльності, спрямованих на досягнення суспільно небезпечного і шкідливого результату. Зроблено висновок про те, що комплексний підхід у застосуванні норм адміністративного права, які регулюють відносини у сфері охорони культурної спадщини сприятиме: змістовнішому регулюванню відносин у сфері охорони культурної спадщини; забезпеченню ефективного правозастосування норм органами (посадовими особами), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчинені у сфері охорони культурної спадщини; підвищенню ролі і значення профілактичного впливу на можливу деліктну поведінку осіб у сфері охорони культурної спадщини.

The article deals with issues related to the administrative and legal protection of the cultural heritage of Ukraine in modern conditions. In particular, it was noted about the nature of administrative-delict violations, manifested in illegal actions or inaction, both intentionally and carelessly, causing damage to important places that characterize the history of the development of society and the state, structures, complexes (ensembles), their parts, territories and water objects on which objects of underwater culture and archaeological heritage are located, preserved and protected, natural and man-made objects, regardless of the state of preservation, which have brought to our time value from archaeological, aesthetic, ethnological, historical, architectural, artistic , scientific or artistic point of view and have preserved their authenticity. It is noted that for encroachment on public relations in the field of nature protection, use of natural resources and protection of cultural heritage, violators are subject to administrative and criminal liability. The analysis of administrative liability for violation of the legislation on the protection of cultural heritage testifies to its importance in both material and procedural aspects. The presence of encroachments on objects of cultural heritage requires not only their definition, but also a comprehensive and comprehensive administrative and legal characterization of illegal actions or inaction aimed at achieving a socially dangerous and harmful result. It was concluded that a comprehensive approach in the application of the norms of administrative law that regulate relations in the field of cultural heritage protection will contribute to: more meaningful regulation of relations in the field of cultural heritage protection; ensuring effective law enforcement of norms by authorities (officials) authorized to consider cases of administrative offenses committed in the field of cultural heritage protection; increasing the role and importance of preventive influence on the possible tortious behavior of persons in the field of cultural heritage protection.