Особливості, проблеми та перспективи відносин між США та КНР за президентства Д. Трампа

Abstract

Сучасна система міжнародних відносин усе більше характеризується стратегічним суперництвом між ключовими геополітичними акторами. Одним із найважливіших і водночас найнапруженіших векторів глобальної політики є американо-китайські відносини, які за президентства Д. Трампа (2017–2020) та в умовах його другого терміну (з 2025 року) набули ознак системного конфлікту. Характерною рисою політики адміністрації Д. Трампа стала стратегія «America First», що проявлялася у жорсткому протекціонізмі, перегляді багатосторонніх угод та протистоянні з Китаєм у всіх ключових сферах – політичній, економічній, безпековій та ідеологічній. Особливої ваги набуває аналіз цієї теми в умовах глобальної нестабільності, зокрема повномасштабної війни в Україні, яка відображає глибокі зрушення у світовій архітектурі безпеки. Об’єкт дослідження – відносини між США та КНР. Предмет дослідження – особливості, проблеми та перспективи відносин між США та КНР за президентства Д. Трампа. Мета роботи полягає у всебічному аналізі особливостей, проблем та перспектив відносин між США та КНР за президентства Д. Трампа. У бакалаврській кваліфікаційній роботі досліджено політичний вимір американо-китайських відносин: трансформацію риторики США щодо КНР у бік стратегічного стримування, що супроводжувалося жорсткою антикитайською риторикою адміністрації Д. Трампа, зокрема після заяв Пекіна про готовність взяти на себе роль глобального лідера [4]. Економічну конфронтацію: торговельну війну, яка почалася у 2018 році як відповідь на торговий дисбаланс і нечесні практики з боку Китаю. У роботі висвітлено, як стратегічні ініціативи КНР, зокрема BRI та «Зроблено в Китаї 2025», стали викликом для США [1]. Безпековий аспект: аналізується посилення конкуренції в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема довкола Тайваню. Особливу увагу приділено визначенню Китаю як загрози для національних інтересів США та зміні військової стратегії Вашингтона [2; 4]. Правозахисний та ідеологічний вимір: охарактеризовано реакцію США на порушення прав людини в Сіньцзяні та Гонконгу, що стало підґрунтям для нової хвилі антикитайської риторики на міжнародному рівні [1]. Перспективи двосторонніх відносин у другій каденції Д. Трампа: проаналізовано, як імовірна ескалація у сфері високих технологій, санкційної політики та військової присутності у стратегічних регіонах формує нову архітектуру глобальної конкуренції [3]. У роботі використано міждисциплінарний підхід та широкий спектр джерел: стратегічні документи, аналітичні праці, політичні виступи, офіційні заяви та наукову літературу. Особлива увага приділена трансформації політики США щодо КНР у період 2017–2025 рр.The modern system of international relations is increasingly characterized by strategic rivalry between key geopolitical actors. One of the most significant and at the same time most tense vectors of global politics is the US-China relationship, which during D. Trump’s presidency (2017–2020) and in the context of his second term (from 2025 onward) acquired the features of a systemic conflict. A defining trait of the D. Trump administration’s foreign policy was the "America First" strategy, which manifested in strict protectionism, a revision of multilateral agreements, and confrontation with China across all key domains—political, economic, security, and ideological. The analysis of this issue becomes especially relevant amid global instability, particularly the full-scale war in Ukraine, which reflects profound shifts in the global security architecture. Object of research – US-China relations. Subject of research – the features, problems, and prospects of US–China relations during the presidency of D. Trump. The aim of the study is to provide a comprehensive analysis of the features, challenges and prospects of US–China relations during the presidency of D. Trump. The bachelor's thesis explores the political dimension of US-China relations: the transformation of US rhetoric toward China toward strategic deterrence, accompanied by harsh anti-China discourse from the D. Trump administration, particularly following Beijing's statements about its readiness to assume a global leadership role [4]. The economic confrontation is examined: the trade war that began in 2018 as a response to trade imbalances and unfair practices by China. The study highlights how China’s strategic initiatives, such as the BRI and "Made in China 2025", posed a challenge to the US [1]. The security dimension is analyzed through the lens of rising competition in the Indo-Pacific region, particularly around Taiwan. Special attention is given to the framing of China as a threat to US national interests and to changes in Washington’s military strategy [2; 4]. The human rights and ideological dimension is addressed by characterizing the US response to rights violations in Xinjiang and Hong Kong, which became a basis for a new wave of anti-China rhetoric on the international stage [1]. As for the prospects of bilateral relations during D. Trump’s second term, the study analyzes how potential escalation in high-tech, sanctions, and military presence in strategic regions is shaping a new global competition framework [3]. An interdisciplinary approach was applied, along with a broad range of sources: strategic documents, analytical reports, political speeches, official statements, and academic literature. Particular attention is paid to the transformation of US policy toward China from 2017 to 2025.