Проблемні питання інформування суспільства про хід та результати кримінальних проваджень в Україні

Abstract

В статті акцентується увага на недоліках чинного законодавства України щодо інформування суспільства про хід та результати кримінальних проваджень в Україні. Зокрема, звертається увага на те, що практика розмиття облич на фотографіях або відео не завжди забезпечує належний захист від ідентифікації, особливо коли в розпорядженні є додаткова інформація. Суб’єктивний характер впізнання особи робить питання анонімності ще більш складним. Це потребує від законодавця і правоохоронних органів пошуку нових підходів та рішень для захисту персональних даних. Повне розмиття зображення підозрюваного чи обвинуваченого на фотографії може бути більш ефективним способом захисту його права на приватне життя та презумпції невинуватості. Такий підхід мінімізує ризик ідентифікації. Однак виникає питання про доцільність публікації такої фотографії, яка не матиме жодної інформаційної цінності. Втім захист приватного життя має стати пріоритетом для удосконалення чинного законодавства України. Застосування принципу презумпції невинуватості має перетворитися з декларативних згадок на суворе його дотримання, адже одночасно з непомітними повідомленнями суспільство отримує однобічну інформацію, побудовану на позиції обвинувачення, що в подальшому підриває довіру не лише до судової влади, а й до самих цих органів. Випадки недоречних текстів та стигматизації осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, вказують на потребу посилення контролю за дотриманням принципу презумпції невинуватості. Висловлюється думка, що є критична потреба в актуалізації законодавства і практики у сфері інформування суспільства про хід та результати кримінальних проваджень в Україні з метою ефективного захисту персональних даних і гідності людини та лише інтегрований підхід, який становить правові, технологічні та етичні аспекти, дасть змогу досягти необхідного рівня захисту прав людини в умовах сучасного інформаційного суспільства.

The article focuses attention on the shortcomings of the current legislation of Ukraine regarding informing society about the progress and results of criminal proceedings in Ukraine. In particular, attention is drawn to the fact that the practice of blurring faces in photos or videos does not always provide adequate protection against identification, especially when additional information is available. The subjective nature of identifying a person makes the issue of anonymity even more difficult. This requires the legislator and law enforcement agencies to find new approaches and solutions to protect personal data. Completely blurring the image of a suspect or accused person in a photograph may be a more effective way to protect their right to privacy and the presumption of innocence. This approach minimizes the risk of identification. However, there is a question about the expediency of publishing such a photo, which will not have any informational value. However, the protection of private life should become a priority for improving the current legislation of Ukraine. The application of the principle of presumption of innocence should be transformed from declarative references to its strict observance, because simultaneously with inconspicuous reports, society receives one-sided information based on the position of the prosecution, which subsequently undermines trust not only in the judiciary, but also in these bodies themselves. Cases of inappropriate texts and stigmatization of persons against whom criminal proceedings are being carried out indicate the need to strengthen control over the observance of the principle of presumption of innocence. The opinion is expressed that there is a critical need to update legislation and practice in the field of informing society about the progress and results of criminal proceedings in Ukraine in order to effectively protect personal data and human dignity, and only an integrated approach that includes legal, technological and ethical aspects will allow to achieve the necessary the level of protection of human rights in the conditions of the modern information society.