“Mistoznavstvo / city-studies”: ethymology of the term and its application in Ukraine

Abstract

Повинна була закінчитися епоха СРСР із заполітизованою методологією досліджень, щоб можна було методологічно опертися на закордонний досвід і виконувати дослідження у галузі містознавства, яке б опиралося на такі засади як: - поєднання дослідників-спеціалістів різних галузей для вирішення спільної проблеми (з галузі історії, архітектури, урбаністики, мистецтвознавства, економіки, демографії, географії, геральдики тощо ) - дослідницький матеріал базується на вірогідних даних, які однаково висвітлюють увесь регіон/країну (переписи населення, мапи, статистичні та джерельні дані) - не використовується субєктивна оцінка подій і стану речей та відсутня авторська інтерпретація фактів. У 1995 р. при Західному науковому центрі НАН України та Українсько-австрійському інституті була створена міждисциплінарна група “Книга міст Галичини” (керівник – доц., к. арх. Петришин Г. П.). Науковий апарат досліджень опирався на містознавчі дефініції (städtewesen) та методи дослідження австрійської школи (Австрійська академія наук, комісія економічної, соціальної та міської історії, керівник – проф. Отмар Пікль), які б дозволили у перспективі виконувати порівняльний аналіз. У 1995–1999 рр. було проведено ряд організаційних заходів та українсько-австрійських науково-методичних семінарів з циклу “Книга міст Галичини”. Таким чином утворилася комунікативна мережа фахівців у галузі історичного містознавства. Ці заходи дозволили сформувати на грунті сучасної методології світової науки новий напрямок в українській науці “Історичне містознавство” та створити наукову школу, яка прагнула поставити українське історичне містознавство на рівень світових стандартів, заповнити суттєву програму в українській історичній науці та світовій науці матеріалами про Україну. Діяльність Українського Центру історичного містознавства посприяла введенню до європейського та світового простору фахової і неупередженої наукової та культурологічної інформації та знань про культуру та історію українських міст та містечок як носіїв багатовікової та багатонаціональної культури. Сьогодні термін “містознавство” утвердився: - як офіційний науковий напрям в академічних та освітніх установах, - у тематиці дослідницьких проектів, наукових статей, монографій, - у підручниках історичного спрямування, - увійшов на сторінки вікіпедії, - став сленговим та фігурує у блогосфері, розуміється як ознайомлення з містом, - використовуєься у регіональних та локальних заходах, сприяє виховному процесу підлітків та скеровує активність студентів. Народжений у Львівській політехніці у науково-дослідному проекті “Книга міст Галичини” у 1995 р., термін “містознавство” своєчасно потрапив на добрий грунт української науки у сприятливий час розвитку українського суспільства. Самоідентифікація українців вимагала посиленого дослідження історії міст та міської культури у різних формах. Якщо порівняти український термін “містознавство” із його сусідніми прототермінами-аналогами – німецьким “städtewesen” та російським “градоведением”, він є набагато ширше застосовуваним, має більшу інваріантність застосувань та трактувань, а, судячи по пошуковій гугл системі, стрімко поширюється. Тоді як його німецький та російський прототипи залишилися в сферах академічної науки.
The article summarizes the results of a long-term research project, which was aimed at the development of the Ukrainian Center for City Historical Studies. It was embodied in many stages through the organization of a data bank, holding conferences, seminars, and workshops. The interdisciplinary comparative studies on the topic Book on the Cities of Halychyna (East Galicia) were undertaken in the course of the research.

Description

Keywords

містознавство, міста і містечка, Галичина, порівняльні дослідження, міждисциплінарність, Mistoznavstvo/Urban Studies, cities and towns, Halychyna (East Galicia), comparative studies, interdisciplinarity

Citation

Petryshyn H. “Mistoznavstvo / city-studies”: ethymology of the term and its application in Ukraine / Halyna Petryshyn // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 249–258.