Legal policy regarding domestic violence in certain ethno-national groups (on the example of the Roma)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню правової проблеми домашнього насильства в окремих етнонаціональних групах на прикладі ромів через визначення особливостей статусу ромських жінок та подання пропозицій правового регулювання проблеми. Доведено, що жінки ромської національної меншини є в особливій групі ризику стати жертвами домашнього насильства. Глибоко вкорінене у суспільні та культурні норми, домашнє насильство залишається однією з найактуальніших та складних проблем сучасності. Виокремлено такі характерні риси домашнього насильства в ромських групах, що зумовлено соціальними та культурно-ментальними чинниками життєдіяльності цієї національної меншини: ромські жінки можуть зазнавати насильства від широкої групи чоловіків всієї ромської громади; провокує домашнє насильство особливий спосіб ведення господарства, відсутність належної інфраструктури та побутових умов; роми залишаються однією з найбідніших груп сучасного суспільства, що є додатковим фактором домашнього насильства; для ромських жінок характерна перехресна дискримінація (мультидискримінація) за кількома ознаками; соціальна відчуженість та ізоляція ромів зумовлює низький рівень освіченості, страх перед органами публічної влади, недовіру до правоохоронної та судової систем. Автором запропоновано зміни до законодавства. Зокрема, оновлення національної Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. Запропоновано визначити додаткову ціль № 9, що полягає у подоланні проблеми домашнього насильства у ромських громадах та забезпечення ґендерної нерівності жінок ромської національної меншини. Для виконання такої цілі запропоновано конкретні завдання. У висновку зауважується, що боротьба з домашнім насильством є завданням кожного члена глобальної спільноти, оскільки тільки уніфіковані єдиноцентриські зусилля можуть створити умови для оптимального поєднання управлінських, правових, культурних, громадських інтересів у контексті їх інтеграції в суспільну реальність та подолання негативних соціальних проблем, що провокують девіантну поведінку.

The article is devoted to the study of the legal problem of domestic violence in certain ethno-national groups on the example of the Roma by determining the peculiarities of the status of Roma women and presenting proposals for legal regulation of the problem. It has been proven that women of the Roma national minority are in a special risk group of becoming victims of domestic violence. Deeply rooted in social and cultural norms, domestic violence remains one of the most urgent and complex problems of our time. The following characteristic features of domestic violence in Roma groups are identified, which are determined by social and cultural and mental factors of the life of this national minority: Roma women can experience violence from a wide group of men of the entire Roma community; domestic violence is provoked by a special way of managing the economy, lack of proper infrastructure and living conditions; Roma remain one of the poorest groups in modern society, which is an additional factor in domestic violence; Roma women are characterized by cross-discrimination (multi-discrimination) on several grounds; social alienation and isolation of Roma causes a low level of education, fear of public authorities, mistrust of the law enforcement and judicial system. The author proposed changes to the legislation. In particular, the update of the national strategy for promoting the realization of the rights and opportunities of persons belonging to the Roma national minority in Ukrainian society for the period up to 2030. It is proposed to define additional goal No. 9, which consists in overcoming the problem of domestic violence in Roma communities and ensuring gender inequality of women of the Roma national minority. To fulfill this goal, specific tasks are proposed. In the conclusion, it is noted that the fight against domestic violence is the task of every member of the global community, since only unified single-centered efforts can create conditions for an optimal combination of managerial, legal, cultural, public interests in the context of their integration into social reality and overcoming negative social problems that provoke deviant behavior.