Сучасний теоретико-правовий дискурс щодо дефініції “правоутворення”

Abstract

Проаналізовано наявні у сучасному науковому дискурсі доктринальні дефініції “правоутворення” та окреслено характерологічні ознаки даного феномену. На основі узагальнення різних підходів до дефініції “правоутворення” визначено такі його ознаки: 1) вживається у різних аспектах; 2) тривалість правоутворення; 3) містить як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники; 4) в результаті правоутворення утворюються правові норми. Оскільки правоутворенння є тривалим процесом, то воно може бути поділене на певні етапи. Правоутворення передбачає три етапи: 1) гносеологічний – відображає процес виникнення і становлення права у формі правосвідомості; 2) матеріальний – право формується у результаті реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що трансформуються у конкретні правовідносини; 3) інституціональний – право трактуэться у вигляді норм права, які у сукупності утворюють систему. Висновується, що правоутворення як феномен, окреме правове явище характеризується особливими самостійними понятійними аспектами. Це передусім пояснюється тим, що: по-перше, правоутворення має конкретну дефініцію, яка здатна забезпечити його єдине стандартизоване розуміння й подальше застосування у наукових розвідках; по-друге, дефініція правоутворення окреслюватиме його як окреме самостійне явище правової дійсності, вказуватиме на особливі ознаки правоутворення й забезпечуватиме його чітке відмежування від суміжних правових явищ; по-третє, понятійні аспекти правоутворення зможуть запевнити цілісність й системність теоритико-правового знання.

The article analyzes the doctrinal definitions of "law formation" available in modern scientific discourse and outlines the characteristic features of this phenomenon. Based on the generalization of various approaches to the definition of "law-making", the following characteristics are defined: 1) it is used in various aspects; 2) duration of legal formation; 3) contains both objective and subjective factors; 4) legal norms are formed as a result of law formation. Since law formation is a long process, it can be divided into certain stages. Law formation involves three stages: 1) epistemological – reflects the process of emergence and formation of law in the form of legal awareness; 2) material - law is formed as a result of the implementation of subjective rights and legal obligations, which are transformed into specific legal relations; 3) institutional - law appears in the form of legal norms that collectively form a system. It is concluded that law-making as a phenomenon, a separate legal phenomenon is characterized by special independent conceptual aspects. This is primarily explained by the fact that: firstly, law-making has a specific definition that can ensure its unified standardized understanding and further application in scientific research; secondly, the definition of law-making will outline it as a separate independent phenomenon of legal reality, will indicate the special features of law-making and ensure its clear separation from related legal phenomena; thirdly, the conceptual aspects of legal formation will be able to ensure the integrity and systematicity of theoretical and legal knowledge.