“Lviv Polytechnic – mother of technical education in Poland”: professors and graduates of the Lviv Polytechnic after the Second World War

Abstract

Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки. Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних. У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.

The article presents the area of activity of Polish professors and graduates of the Architecture Department of Lviv Polytechnic after their forced emigration in 1946 from Lviv. Their professional and educational activity under the new social and political conditions was shown. Their contribution to the formation of professional architectural education in Poland in the postwar period was determined.