Theory of continental drift – causes of the motion. Outline of the theory

Abstract

Теорія мантійних конвекційних течій, що спричиняють рух літосферних плит, має кілька основних проблем, включаючи відсутність адекватного джерела енергії. Як показано в нашому попередньому дослідженні, неупереджена інтерпретація геохімічних даних не підтверджує припущень про значну кількість радіонуклідів у нижній мантії або навіть у ядрі. Ми стверджуємо, що сонячне випромінювання є основним джерелом енергії в літосфері. Ця енергія перетворюється в механічну за допомогою термопружних хвиль навіть на глибині з мінімальними коливаннями температури. Це було підтверджено різними методами безперервного вимірювання напружень. Періодичні та квазіперіодичні реверсивні деформації, такі як термопружні добові та річні цикли (включно з припливними деформаціями), також можуть викликати незворотні деформації через храповий механізм. 2D-модель показала, що межа міцності перевищена в 0,3 % усіх добових циклів протягом року. Як наслідок, континенти мають тенденцію до розширення, тоді як океанічна літосфера зсувається і субдукується між континентами. Середньоокеанічні хребти, подібні до континентальних рифтів, заповнені висхідною магмою, яка є одним із прикладів храпового механізму. Підсумкові рухи плит визначаються розподілом основних континентів і загальним дрейфом літосфери на захід, який є повільнішим для глибоко вкорінених плит, таких як Індійська. Великі зіткнення з астероїдами є важливими триггерами (і, можливо, значними джерелами енергії) окремих подій, таких як утворення гарячих точок і великих магматичних провінцій.

The theory of mantle convection currents as the cause of lithospheric plate movements has several major problems, including the absence of an adequate energy source. As shown in our previous contribution, an unbiased interpretation of geochemical data does not support the assumptions of a significant amount of radionuclides in the lower mantle or even in the core. It is our assertion that solar radiation is the primary energy source in the lithosphere. This energy is converted into mechanical energy via thermoelastic waves, even in depths with minimal temperature fluctuations. This has been confirmed by various methods of continuous stress measurement. The periodic and quasiperiodic thermoelastic reversible deformations, such as the circadian and annual cycles (including tidal periods), can also cause irreversible deformations due to the ratcheting mechanism. The 2D model showed that the strength limit is exceeded in 0.3 % of all diurnal cycles during the year. As a consequence, continents tend to extend while the oceanic lithosphere is pushed and overthrusted between continents. The middle-ocean ridges, similar to continental rifts, are filled by ascending magma which is one example of the ratcheting mechanism. The final plate movements are determined by the distribution of major continents and the overall westward drift of the lithosphere, which is slower for deep-rooted plates like the Indian one. Large asteroid impacts are important triggers (and possibly significant energy sources) of discrete events, like the formation of hotspots and large igneous provinces.