Недоліки «гуманітарної дипломатії» у сфері захисту військовополонених

Abstract

В статті проведено узагальнений аналіз недоліків функціонування гуманітарних дипломатичних інституцій у сфері захисту прав та свобод військовополонених. Констатовано, що в цілому проблема війни в Україні актуалізує глибокі ідеолого-правові конструкції про справедливість, гідність та загальнолюдські цінності в умовах конфлікту та потребує комплексного підходу для її вирішення. Водночас, ситуація в зоні конфлікту залишає перед правозахисними механізмами виклик у забезпеченні ефективного захисту. Забезпечення невід’ємних прав військовополонених вимагає не лише правового регулювання, але й практичної реалізації цих норм у складних умовах конфлікту. Мотивовано, що захист життя та здоров'я військовополонених належить до канонічних імперативів етики, які втілюються в нормативних актах міжнародного гуманітарного права. Ця імперативна обов'язковість, виходячи з принципу недоторканності особистості, відбиває найвищі антропологічні ідеали. Однак сучасна реальність працює про недостатню ефективність цих нормативних засад у контексті озброєних конфліктів. Порушення прав військовополонених, жаль на, стали звичайністю, що вимагає удосконалення та посилення механізмів їхнього захисту. Основним завданням гуманітарної спільноти та держави, що прагнуть до стабілізації ситуації в зоні конфлікту є забезпечення елементарних, «мінімальних» стандартів гуманності при військовому конфлікті, в тому числі стосовно військовополонених, що включає затребуваність комплексного підхід, який включає в себе не тільки нормативно-правову базу, але й активну роль міжнародних організацій, громадськості та гуманітарних організацій. Одним із основних напрямків є забезпечення незалежного моніторингу умов утримання та ставлення до військовополонених. Аналіз практики функціонування міжнародних та національних «гуманітарних дипломатій» в контексті сучасної війни на території України дало нам можливість виокремити низку суттєвих проблем у сфері захисту прав військовополонених, зокрема: обмежена доступність представників «гуманітарної дипломатії» до конкретних районів чи групи військовополонених, до таборів де вони утримуються; можливі фінансові обмеженнями місій через проблему обмеження ресурсів та засобів для надання гуманітарної допомоги; політичний тиск та обмеженнями «гуманітарних місій», що спричиняє порушення принципів нейтралітету та незалежності гуманітарної допомоги; проблеми безпеки для працівників інституцій.The article provides a generalized analysis of the shortcomings of the functioning of humanitarian diplomatic institutions in the field of protection of the rights and freedoms of prisoners of war. It was established that, in general, the problem of the war in Ukraine actualizes deep ideological and legal constructions about justice, dignity and universal human values in the conditions of the conflict and requires a comprehensive approach to its solution. At the same time, the situation in the conflict zone leaves human rights mechanisms with the challenge of ensuring effective protection. Ensuring the inalienable rights of prisoners of war requires not only legal regulation, but also the practical implementation of these norms in difficult conflict conditions. It is motivated that the protection of the life and health of prisoners of war belongs to the canonical imperatives of ethics, which are embodied in normative acts of international humanitarian law. This imperative obligation, based on the principle of inviolability of the individual, reflects the highest anthropological ideals. However, the modern reality shows the insufficient effectiveness of these normative principles in the context of armed conflicts. Unfortunately, violations of the rights of prisoners of war have become commonplace, which requires improvement and strengthening of their protection mechanisms. The main task of the humanitarian community and the state striving to stabilize the situation in the conflict zone is to ensure elementary, "minimum" standards of humanity during a military conflict, including in relation to prisoners of war, which includes the need for a comprehensive approach that includes not only the regulatory and legal framework, but also the active role of international organizations, the public and humanitarian organizations. One of the main directions is to ensure independent monitoring of conditions of detention and treatment of prisoners of war. The analysis of the practice of the functioning of international and national "humanitarian diplomacy" in the context of the modern war on the territory of Ukraine gave us the opportunity to single out a number of significant problems in the field of protecting the rights of prisoners of war, in particular: the limited accessibility of representatives of "humanitarian diplomacy" to specific areas or groups of prisoners of war, to the camps where they are held; possible financial limitations of missions due to the problem of limiting resources and means for providing humanitarian aid; political pressure and limitations of "humanitarian missions", which causes a violation of the principles of neutrality and independence of humanitarian aid; security problems for employees of institutions.