Виклики для електронного правосуддя

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід. Використовуючи звіти міжнародних органів та інституцій, європейські статистичні дані, праксіологічний аналіз практики застосування електронного правосуддя в Україні та компаративне дослідження визначеної проблематики в окремих державах ЄС дало можливість узагальнити виклики для електронного правосуддя у наступні три групи: технічного, безпекового та інтелектуального характеру. До першої групи належать проблеми, що пов’язані з застарілим комп’ютерним забезпеченням, мережа та сервери часто можуть не відповідани новітнім процесам та технологіям, брак доступу до мережі “Інтернет”, проблеми з електропостачанням, незабезпеченість належним обладнанням чи технічною підтримкою суддів для вільного користування новітніми можливостями та технологіями. Тому доволі проблемно відновлювати судочинство в умовах загроз життю населення під час війни. Зазначимо, що загалом судова система досить ефективно долає труднощі такого характеру. Технічні труднощі існують у цифровому суспільстві завжди, але в умовах війни, фінансово-економічних проблем держави такі загрози особливо актуалізуються. Проблеми безпекового характеру містять загрози внутрішніх та зовнішніх кібер- атак, що впливає як на функціонування суду, так і на доброчесність її представників. Прокритиковано вимоги щодо вимкнення блокувальників реклами, VРN-сервiсів, проксiсерверів та антивiрусних програми, які містяться в Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС: затверджена Наказом ДП “Інформаційні судові системи” від 22.10 2024 року. Мотивовано, що за таких умов комп’ютерні системи суду залишаються відкритими для кіберзагроз, вказане створює потенційні ризики для атак, оскільки відкриті канали відеоконференції залишаються незахищеними, можливе перехоплення трафіку під час сервісного з’єднання. Також умотивовано, що така норма створює перепони доступу до суду великій кількості громадян, що перебувають тимча- сово за кордоном у зв’язку з військовими загрозами. Належна технологічна освіта учасників процесу, представників адвокатури та суддівського корпусу, працівників суду – це ще один виклик інтелектуального характеру, з яким стикається електронне правосуддя в сучасних умовах розвитку цифрової реаль- ності.

The article provides a comprehensive analysis of the challenges for electronic justice in a modern globalized society. To achieve the goal, it is necessary to use the author’s methodology, which represents a system of methods and approaches that will allow reaching substantiated conclusions, the main one of which is the synergistic approach. Using reports of international bodies and institutions, European statistical data, praxeological analysis of the practice of applying electronic justice in Ukraine and a comparative study of certain issues in individual states, the EU has provided an opportunity to summarize the challenges for electronic justice into the following three groups: technical, security and intellectual. The first group includes problems related to outdated computer software, the network and servers may often not meet the latest processes and technologies, lack of access to the Internet, problems with power supply, lack of proper equipment or technical support for judges to freely use the latest capabilities and technologies. Therefore, it is quite problematic to restore judicial proceedings in conditions of threats to the lives of the population during the war. By the way, I would like to note that in general the judicial system overcomes difficulties of this nature quite effectively. Technical difficulties always exist in a digital society, but in conditions of war, financial and economic problems of the state, such threats are especially relevant. Security problems include threats of internal and external cyberattacks, which affects both the functioning of the court and the integrity of its representatives. The requirements for disabling ad blockers, VPN services, proxy servers and antivirus programs contained in the User Manual of the EUITS video conferencing subsystem: approved by the Order of the State Enterprise “Information Court Systems” dated 22.10.2024 are criticized. It is motivated that under such conditions, the court’s computer systems remain open to cyber threats, which creates potential risks for attacks, since open video conferencing channels remain unprotected, and traffic may be intercepted during the service connection. It is also motivated that such a norm creates obstacles to access to the court for a large number of citizens temporarily abroad due to military threats. Proper technological education of the participants in the process, representatives of the bar and the judiciary, and court employees is another intellectual challenge that electronic justice faces in modern conditions of the development of digital reality.