Browsing by Author "Білик, Павло"

Now showing 1 - 3 of 3

Концептуальні виміри військового права як комплексної галузі права
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Гарасимів, Тарас; Білик, Павло; Harasymiv, Taras; Bilyk, Pavlo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально визначених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охороняються і забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпечення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності. Основними ознаками військового права є нормативність, формальна визначеність, обов’язковість, регулятивність, процедурність, зв’язок з державою, системність. Висновується, що становлення і розвиток концепції військового права України свідчить про те, що військове право об’єктивується у правовій реальності і потребує епістемологічного опрацювання його сутності, соціальних функцій, перспектив, здійснення наукового прогнозування забезпечення регулятивного впливу на важливі процеси, які відбуваються у військово-публічній сфері в умовах військової агресії Росії, що несе пряму загрозу національній безпеці.
Наукові підходи до розуміння медичного права як окремої нової галузі
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Білик, Павло; Bilyk, Pavlo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано наукові погляди на галузеву самостійність медичного права та зроблено авторські висновки. Вважаємо, що правовідносини, які входять до предмета медичного права, доцільно виокремити у дві групи. Перша група представлена тими відносинами, що виникають під час здійснення медичної діяльності задля надання медичної допомоги, тобто це відносини між лікарем і пацієнтом під час здійснення першим діагностичних, лікувальних й профілактичних заходів. На наше переконання, вони є основою відносин у сфері медицини. До другої групи відносин належать відносини, пов’язані із наданням медичної допомоги, зокрема, у сфері внутрішньої організації надання медичних послуг, обов’язкового медичного страхування, зі здійснення контролю та нагляду у сфері охорони здоров’я, ліцензування та акредитації медичних організацій тощо. Пропонуємо такі відносини назвати організаційно-правовими у сфері медицини, позаяк вони є основою виникнення відносин під час реалізації медичної діяльності щодо надання медичної допомоги та забезпечують її якісне надання. Доведено, що медичне право є самостійною комплексною галуззю права, що сформувалася на межі профілюючих галузей права (якими, на нашу думку, є цивільне, адміністративне право, право соціального забезпечення), предметом якої є суспільні відносини, які постають у процесі реалізації медичної діяльності щодо надання медичної допомоги, та організаційно-правові відносини у сфері медицини. В основу їх правового регулювання покладено комбінований (імперативно-диспозитивний метод). Отже, усвідомлення самостійної галузевої належності медичного права сприятиме його подальшому розвитку, вдосконаленню правового регулювання окремих галузевих інститутів, запровадженню нових механізмів охорони та захисту прав та інтересів суб’єктів у сфері охорони здоров’я.
Структуризація системи права у вітчизняній юридичній доктрині
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Білик, Павло; Bilyk, Pavlo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті здійснено аналіз структуралізації системи права як регулятивної основи правової системи, що формується, ґрунтуючись на правовій ідеології певної держави й водночас виступаючи нормативним базисом поведінки у сфері права. Визначено генеративну роль правової свідомості стосовно компонентного складу правової системи, що в майбутньому й забезпечує її інтегрування. У контексті останніх напрацювань правової доктрини раціональним є аналіз розумово-психологічного сприйняття розподілу права на галузі і критерії їх виокремлення, шо й обумовлює актуальність цієї наукової статті. Критеріями галузоутворення є ознаки та властивості, наявність яких дає змогу висновувати, що певне правове утворення (інститут, підгалузь тощо) досягнуло у своєму розвитку статусу окремої самостійної галузі в системі права. Кристалізація галузей права повністю відбувається в площині правової доктрини, утім важливо розуміти, що вона теж обумовлена значною низкою неюридичних детермінант, які трансформуються у правовий рівень саме через правосвідомість. Попри доволі всеохоплюючий аналіз структуризації системи права у вітчизняній юридичній доктрині, на сучасному етапі є очевидною необхідність переосмислення певних парадигм юриспруденції, що проглядається у зміні акцентів загальновизнаних критеріїв поділу права на галузі, а теж зокрема в обґрунтуванні доцільності їх розширення.