Browsing by Author "Дорош, Леся"

Now showing 1 - 20 of 24

Great Britain’s exit from the European Union: consequences for Northern Ireland
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Дорош, Леся; Мущенко, Яна; Dorosh, Lesia; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено передумови та наслідки виходу Великобританії з Європейського Союзу для Північної Ірландії. Актуалізує таке дослідження факт, що Північна Ірландія та деякі інші регіони Сполученого Королівства після референдуму щодо Brexit заявили про свої сепаратистські наміри. У разі вдалого врегулювання цієї ситуації, задоволення потреб регіонів із збереженням пріоритету національного інтересу Великої Британії загалом та збереження унітарності монархії такий досвід може використати Україна у вирішенні подібних ситуацій, зокрема стосовно східних регіонів. Метою статті є виявлення причин небажання виходу Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу та аналіз можливих наслідків такого рішення для соціально-політичного, економічного та безпекового вимірів функціонування Північної Ірландії як частини Сполученого Королівства. Проаналізовано наслідки виходу Великої Британії з ЄС для монархії загалом, з’ясовано роль регіональних органів управління у процесі Brexit, досліджено потенційні варіанти майбутнього Північної Ірландії в або поза межами Сполученого Королівства, виявлено основні соціально-політичні наслідки для роз- витку півдня Ірландії, її економіку та окреслено можливі наслідки безпекового виміру виходу Великобританії з ЄС. Стверджено, що у контексті виходу Сполучного Королівства з Європейського Союзі, його наслідки для Північної Ірландії визначено кількома факторами, які значно відрізняють її від решти регіонів Великобританії. По-перше, йдеться про наявність сухопутного кордону з Ірландією, по-друге, залежність від фінансування в межах програм ЄС та орієнтування економіки на сільське господарство, що зумовлює тісну співпрацю Північної Ірландії як з Республікою Ірландія, так і з європейським об’єднанням, по-третє, існування системи транскордонної безпеки та поліцейського контролю. Стверджено, що вихід Сполученого Королівства з ЄС для Північної Ірландії супроводжуватиметься значними економічними, політичними та безпековими викликами, а, відтак, важливою є координація зусиль Белфаста, Лондона, Дубліна та Брюсселя для недопущення виникнення кризової ситуації на території не лише Сполученого Королівства, а й всього Європейського Союзу.
India’s position on the key legal documents relating to the Non-Proliferation of nuclear weapons as a challenge to the international nuclear security
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Дорош, Леся; Безнісько, Анна; Dorosh, Lesia; Beznisko, Anna; Національний університет “Львівська політехніка”
Досліджено позицію Індії щодо основних міжнародних договорів та ініціатив у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, а також вплив політики країни у ядерній сфері на функціонування режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Проаналізовано причини, чому країна воліє утриматися від підписання основних документів у сфері нерозповсюдження ядерної зброї. Стверджено, що неприєднання Індії до вказаних ініціатив є дестабілізуючим фактором, який підриває систему режиму нерозповсюдження ядерної зброї в світі.
Migrant workers as the subjects of Ukraine’s civil diplomacy of Ukraine (on example of Ukrainian-Italian relations)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Кобилецька, Софія; Dorosh, Lesia; Kobyletska, Sofia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави. Відзначено, що залучення приватних осіб та їх організацій до громадянської дипломатії є, зазвичай, вигідним для держави, оскільки її громадяни втілюють певну національну, культурну, соціальну ідентичність. Зазначено, що у випадку, коли Україна не захищатиме своїх заробітчан у країні перебування, можливе погіршення стосунків із країною перебування як мінімум, а як максимум – погіршення її зовнішньополітичного іміджу на міжнародній арені. Проаналізовано активність окремих осіб та громадських об’єднань українців в Італії, роль греко- католицької церкви, українських ЗМІ як форм громадсько-політичної діяльності українців в Італії. Зазначено, що на відміну від пропаганди, громадянська дипломатія, що побудована на взаємній довірі між людьми, яка досягається через позитивний досвід співпраці, раціональне мислення та відчуття, може вважатись важливим атрибутом м’якої сили України. Стверджується про необхідність формування стратегії зовнішньополітичної діяльності із використанням форм та механізмів громадської дипломатії, застосування якої демонструє її ефективність, зокрема і з використанням потенціалу трудових мігрантів у поширенні позитивного зовнішньополітичного іміджу України.
PESCO, CARD, EDF: стратегія, аналіз та фінансування у сфері гарантування безпеки Європейського Союзу
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Дорош, Леся; Романик, Василь; Dorosh, Lesia; Romanyk, Vasyl; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті зроблено огляд безпекових програм ЄС, проаналізовано їхню інституційну основу та реалізацію конкретних проєктів, покликаних розширити співпрацю держав-членів в оборонному та безпековому секторах. Йдеться про Постійну структуровану співпрацю з питань безпеки і оборони (Permanent Structured Cooperation, PESCO); Координований щорічний огляд оборони (the Coordinated Annual Review on Defence, CARD) та Європейський оборонний фонд (European Defence Fund, IDF). Доведено актуальність комплексного дослідження PESCO, CARD, EDF, діяльність яких спрямована забезпечити стратегічну компоненту співпраці, аналіз сектору оборони та фінансування пріоритетів у сфері гарантування безпеки Об’єднання. Стверджено, що PESCO стало ключовою стратегічною ініціативою ЄС, CARD дозволяє координувати розвиток військових можливостей у державах-членах; EDF створений для координації, збільшення інвестицій та покращення взаємодій у сфері оборони між країнами членами ЄС. Проаналізовано виклики, які постають у рамках функціонування цих ініціатив. Стверджено, що ключовим викликом для CARD є те, що країни-члени не готові ділитися національними планами оборони одна з одною, а також уже наявна та потенційна координація і гармонізація оборонних планів у рамках Оборонного планування НАТО. Простежено особливості конкретних проєктів, що фінансуються у рамках Європейського оборонного фонду: “Океан 2020”, “Eurodrone”, “SPIDER”, “EuroSWARM”, “TRAWA”, “ACAMSII”, “Gossra”, “Vestlife”. Спостерігається постійний прогрес у галузі безпеки та оборони ЄС: ініційовано численні оборонні проєкти у рамках PESCO; відбувається синхронізація оборонного планування через CARD; стимулюються інвестиції в оборону за рахунок фінансування оборонних дослідницьких проєктів через ЕDF, триває робота над покращенням військової мобільності; покращується координація співпраці між ЄС та НАТО тощо.
SWOT-аналіз енергетичної безпеки України
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, Леся; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто проблему реформування енергетичного сектору України, що викликана глобальними, регіональними та локальними тенденціями у енергетичній сфері та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів України у контексті російсько-українського конфлікту. На основі аналізу “Нової енергетичної стратегії України до 2020 року: безпека, енергоефективність, конкуренція” (НЕС 2020) за допомогою методики SWOT-аналізу виокремлено переваги та недоліки енергетичної безпеки України, а також зовнішні та внутрішні загрози таможливості у цій сфері. The article considers the problemof reforming of the Ukrainian energy sector, which is caused by global trends in the energy sector and by changes of Ukrainian political, economic and security priorities in the context of the Russia-Ukraine conflict. Taking into consideration efforts of the international community in combating climate change, the research analyses Ukraine’s international obligations in the context of signing the Paris Agreement 2015 on greenhouse gases emissionsmitigation. It is emphasized that this fact, in its turn, constrains our state authorities in revising the state policy in the energy sector, taking into account the necessity to attract significant investments for implementation of the reform. Particular attention is paid to the Ukraine’s EU integration course in the energy sector, especially on harmonization (adaptation) of the Ukraine-European Union Association Agreement in this field. It is asserted that the association with the EU allows Ukraine to find new ways of creation of qualitative energy security. Based on the analysis of the “New Energy Strategy of Ukraine Until 2020: Security, Energy Efficiency, Competition” (NES 2020), the author defines strengths and weaknesses of Ukraine’s energy security, as well as its internal and external threats and opportunities. The article deals with opinions of leading Ukrainian experts on implementation of the new energy strategy. The basic formula of Ukraine’s energy security is determined as following: energy efficiency and energy saving + proper usage of its own resources + diversification of imported energy supply + creation of strategic reserves + integration into the EU energy space. Implementation of these main components will allow creating and maintaining of strong and sustainable state energy security. The article emphasises three possible scenarios of Ukrainian energy sector development until 2020: “Europeanization of Ukraine’s energy market”, “Preservation of the status quo in energy relations”, “Loss of independence in energy policy”.
The Role of Education in Overcoming the Negative Information Impacts under the Post-True Era
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано особливості трактування постправди, ключові її інформаційні прояви та вплив на сучасне глобальне суспільство. Стверджується про важливу роль освіти у подоланні негативних проявів політичної практики постправди. Наголошено, що ключовим механізмом протидії поширенню практик постправди в інформаційній сфері, зменшенню її деструктивного впливу є формування у пересічних громадян потреби боротьби з дезінформацією і посилення їх уміння обробляти, зокрема декодувати, інформацію, відділяти корисні її компоненти від шкідливих. З’ясовано, що дослідники проблем, зумовлених появою феномену постправди, про понують їх розглядати у рамках чотирьох підходів, прихильники кожного з яких застосовують різні варіанти для аналізу викликів, які породжує мислення в рамках парадигми постправди. Йдеться про такі підходи, пов’язані із аналізом способів пізнання людей: нерозуміння пізнання; помилкові способи пізнання; нехтування правдою (у достатній для певного індивіда мірі) та розбіжності у пізнанні. У межах кожного підходу дослідники пропонують: (а) пояснення того, як способи пізнання людей можуть впливати на тенденції розвитку феномену постправди загалом, (б) аналіз того, як освіта може посилити ці проблеми та (в) пропозиції щодо того, як освіта може пом’якшити згадані проблеми. Наголошено, що явище постправди виникає на перетині різних контекстів, саме тому необхідно шукати шляхи та розробляти освітні інструкції так, щоб вирішувати соціальні та політичні проблеми, а також заохочувати громадську участь, яка надасть індивідам політичні практики, що емпірично заперечать тези постправди. Визначено необхідність тіснішої співпраці між політиками, представниками соціальної сфери, науковцями та викладачами для розробки міждисциплінарних вказівок, які можуть надати відповіді на виклики епохи постправди, сприятимуть покращенню мислення про проблеми, які існують у світі постправди
Twitter-diplomacy: ukrainian context
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Дорош, Леся; Копей, Юля; Dorosh, Lesia; Kopey, Yulia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано залученість українських політиків та дипломатів до соціальної мережі Twitter та зіставлено особливості використання цієї соціальної мережі в межах їхньої професійної діяльності. Враховуючи те, що в Україні використання соціальних мереж як інструменту електронної дипломатії перебуває лише на стадії розвитку, стверджується про доцільність комплексного вивчення закордонного досвіду, який може бути корисним для українських дипломатів, допоможе їм успішно застосувати Twitter у дипломатичній діяльності. Дослідження українського контексту використання соціальної мережі Twitter як нової соціальної медіа-платформи актуалізується з погляду надання можливостей зменшити дистанцію у взаємовідносинах громадян та політиків, їхнього спілкування один з одним. На основі аналізу особистих сторінок вітчизняних політиків, виокремлено ТОП- 10 українських політичних лідерів у мережі Twitter. Виокремлено ключові переваги для політичної та дипломатичної еліти України, які може надати присутність у Twitter: популяризація власного іміджу, налагодження контактів з іншими колегами-політиками та дипломатами, поширення власних думок та поглядів, можливість швидко реагувати на міжнародні події, зв’язок із громадянами, можливість відслідковувати настрої громадськості, реакцію на різноманітні події тощо. Наголошується на тому, що громадяни через мережу можуть звертатись до владної еліти «на пряму», впливати на прийняття важливих політичних рішень. Доведено, що відсутність досвіду в сфері Twitter-дипломатії, зумовлює труднощі, з якими зіштовхуються українські дипломати та політичні діячі. До них зараховано: поширену практику копіювання тексту повідомлень з однієї соціальної мережі в іншу; низьку активність політичної верхівки; відсутність зарубіжної аудиторії серед фолловерів. Наголошено на необхідності розроблення стратегії комунікації з громадськістю та колегами з інших держав, із врахуванням особливостей закордонного успішного дипломатичного дискурсу в межах Twitter-мережі.
Безпековий потенціал ЄС: геополітичний та соціо-економічний виміри
(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, Леся
Проаналізовано показники окремих складових геополітичного та соціо-економічного вимірів безпекового потенціалу ЄС порівняно з аналогічними показниками потенціалів інших впливових акторів. Враховано як істотні переваги ЄС, так й показники слабкості, що дало змогу визначити місце та силу цього інтеграційного об’єднання як у регіональному вимірі, так і у глобальній системі. Вказано, що нові держави-члени ЄС надають суттєвих переваг об’єднанню на міжнародній арені, незважаючи на свій порівняно нижчий соціально-економічний рівень. The article analyzes indicators of certain constituents of geopolitical and socio-economic dimensions of the EU’s security potential in comparison with similar indicators of potentials of other powerful international actors. The analysis is accomplished in the context of the problems and prospects of further development of this integration union and its reaction to the newest threats to international and European security. Both the substantial advantages and indicators of weakness of the EU are considered by analyzing political and economic experts’ predictions concerning actual and future state of affairs in the EU in 2016. These indicators in their aggregate have given an opportunity to determine the place and strength of this integration union in both regional dimension and global security system. Taking into account the basic geographic, demographic, social and economic indexes (which primarily are compared with the economic strength of the USA) of the EU’s security potential, significant achievements of the EU, substantiated by the fact of cumulative potential of 28 EU members-states, are ascertained. Such potential is considerably higher in comparison to particular capabilities of the EU’s member-states. Thus, it is indicated that under geopolitical criterion after the last fifth enlargement of the EU (due to accession of Romania, Bulgaria (2007) and Croatia (2013)), its area expanded by nearly 25 %; however, it is smaller in comparison to Russia and the USA). Taking into consideration that EU covers 3 % of the globe, its consequential position on the geopolitical map of the world is mentioned. Furthermore, under security standpoint the growth of union’s population is analysed. The fact of considerable number of EU citizens is identified as positive, especially taking into consideration formation of the large target market and high purchasing power of citizens, etc. However, the article indicates challenges in this domain related to persistent depopulation in Europe in comparison to planetary population, which along with ageing trends carry significant security risks. Thus, the new EU member-states provide significant advantages to the association on the international arena, despite their comparatively lower social and economic level. Furthermore, in political science comparative studies of global actors’ potentials in the military sphere should be considered as perspective, in order to identify and prevent threats to national, regional and global security.
Внутрішні та зовнішні загрози розвитку Європейського Союзу у 2015 році
(Сорока, 2015) Івасечко, Ольга; Дорош, Леся
“М’яка сила” Китаю: оцінка ефективності та реакція на сучасні виклики
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Яблонська, Мирослава; Dorosh, Lesia; Yablonska, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено особливості “м’якої” сили КНР, що ґрунтуються на її показниках “жорсткої” сили – економічній та військовій могутності. Визначено відмінність у оцінці стану “м’якої” сили Китаю країнами Заходу та самою КНР. Наголошено на перспективності втілення культурної “м’якої” сили КНР та перепонах на її шляху. Досліджено уразливі місця китайської “м’якої” сили, серед яких особливості політичної системи країни та громадянського суспільства. Проаналізовано важливість інструментів “маскової” та “вакцинної” дипломатії в арсеналі “м’якої” сили КНР, що їх використовують задля мінімізації впливу негативних наслідків пандемії на імідж Китаю та позиціонування його як глобального лідера у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано ефективність “м’якої” сили держави через аналіз досліджень, проведених дослідницькими центрами “Portland” та “Pew”. Зазначено важливість економічної “м’якої” сили у завоюванні Китаєм нових союзників, пріоритетними серед яких є країни Азії та Африки. Наголошено, що найбільший успіх «м’яка» сила має серед країн, де Китай не обтяжений звинуваченнями у порушенні прав людини. Однією з головних проблем у втіленні “м’якої” політики КНР визначено дисонанс між іміджем, який Китай прагне проектувати, та реальними діями країни.
Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.
Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи
(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.
Непотизм як політико-правова проблема українського державотворення
(Lviv Polytechnic National University, 2015) Дорош, Леся; Івасечко, Ольга
Проаналізовано феномен “непотизму” в українській політичній, економічній та управлінській практиці, виявлено його характерні вияви і форми. Враховуючи високий показник України за індексом держав, у яких процвітає кумівство, стверджується про необхідність боротьби з цим явищем, що є однією з перших передумов ефективного та успішного державотворення в європейському розумінні. It’s analyzed the phenomenon of “nepotism” in Ukraine’s political, economic and administrative practice, detected its distinctive displays and forms. Taking into account the high rate of Ukraine in the index of the states where nepotism prospers, it’s claimed about the necessity of combat this phenomenon, which is one of the first prerequisites for effective and successful statebuilding in the European sense.
Новітній пріоритет співпраці України та США: союзні відносини
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Дорош, Леся
Розглянуто специфіку, передумови та наслідки надання Україні статусу «основного союзника США поза НАТО». Стверджено, що низькі шанси на отримання Україною плану набуття членства в НАТО остаточно не позбавляють нашу державу можливості налагодження тіснішої та активнішої військової співпраці зі США. Зіставлено переваги та недоліки союзних відносин у такому форматі. Доведена необхідність всебічного вивчення нового етапу розвитку систем колективної безпеки планети та нових векторів відносин України зі США, державами Західної Європи та Росією. The specifics, conditions and consequences of recognizing Ukraine «as the major USA Non-NATO Ally» is considered. It is stated that a little chance of getting by Ukraine a plan to be a member of NATO does not completely deprive our country the possibility of establishing more tight and active military cooperation with the United States of America. The advantages and disadvantages of allied relations in such a format are correlated. It has been found that the possibility for Ukraine to obtain the status of «major Non-NATO Ally» appeared, when there was brought into the draft the law № 2277 «Russian Aggression Prevention Act 2014» that foresaw the strengthening of cooperation within NATO, a new sanction against Russia, an extra help for Eastern Europe and supporting of Russian opposition. Its key point was to give Ukraine, Moldova and Georgia the official status of «major Non-NATO Ally». At the end of 2014, the president of USA B. Obama signed a bill that had been accepted by the US House of Representatives № H.R.5859 «To impose sanctions with respect to the Russian Federation, to provide additional assistance to Ukraine, and for other purpose» in which there was not any information about giving Ukraine status mentioned above, taking into account the fact that it is the prerogative of the administration of US President only. At the same time, the document emphasizes on the military support of Ukraine, including providing with the defensive weaponry and assistance in solving the energy issues. It has been stated about the lack of a single point of view among political and administrative elite of USA about allied status of Ukraine. In January 2015 the official status of Ukraine as a major Non-NATO Ally of the United States of America is not provided, however, it had been guaranteed a broad support for our country, especially in the military and energetics fields.
Особливості залучення соціальних мереж у діяльність органів державної влади (на прикладі США та України)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Дорош, Леся; Копей, Юлія; Dorosh, Lesia; Kopey, Yulia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їхній практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доведено актуальність дослідження щодо використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено, що присутність світових лідерів, політичних діячів, партій, державних структур та міжнародних організацій на платформах різних соціальних мереж є відображенням адаптації політичної сфери до науково-технічного прогресу та використання нових інструментів для комунікації владної еліти та суспільства. На основі аналізу сторінок органів державної влади в Україні та США наголошено, що поступово використання соціальних мереж імплементується у сферу державної діяльності. Проаналізовано, що урядові структури США використовують ширший спектр соціальних мереж, аніж державні органи України, в них загалом більше підписників, більше постів та активніша комунікація. Спостерігається позитивна динаміка використання цифрових технологій в Україні: під керівництвом Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави “Дія” для реалізації концепції “держава в смартфоні”. Наголошено, що соціальні мережі можуть бути ефективним інноваційним засобом здійснення політичної діяльності, однак тільки за використання його належним чином.
Особливості функціонування та виклики розвитку ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.)
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Дорош, Леся; Івасечко, Ольга; Dorosh, Lesya; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто новітні внутрішні та зовнішні загрози ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.), що зумовлені глобальними, регіональними та локальними тенденціями світового розвитку та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів ЄС у контексті підписання Римської декларації 2017 р. До загроз та викликів ЄС на близьку перспективу зараховано: гібридні наслідки агресії Російської Федерації в Україні, міграційну кризу в Європі, серію терористичних актів у європейських містах, непередбачувану політику новообраного президента США Д. Трампа щодо європейської системи безпеки, посилення позиції крайніх лівих та правих політичних сил у європейських державах, “Брекзіт” та його наслідки, зокрема, загрозу “ефекту доміно” в інших державах-членах Співтовариства.
Політичне маніпулювання як чинник спотворення соціокомунікативних процесів у демократичному суспільстві
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Дорош, Леся; Олійник, Юлія
It’s considered process of political manipulation and its specials and levels. An attention is paid to the structure of the process of manipulation and it’s showed the subject, information, object, and its actions, which are profitable to the subject and caused by the influence of the information. The process of political manipulation treats as the system of levels, which are distorting the communicative processes in democratic society.
Політичний вплив: теоретико-методологічні аспекти дослідження
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Дорош, Леся
Людська взаємодія відбувається в умовах здійснення різноманітних впливів, які мають відмінну між собою структуру, діють за специфічними принципами та законами. Під впливом розуміють дію, здійснену будь-ким чи будь-чим щодо когось або на щось. «Впливати» в реальному житті означає чинити цілеспрямований тиск на когось, наприклад, суб`єкта на об`єкт, з метою змінитистан останнього. В політиці «вплив» у широкому розумінні являє собою процес асиметричної взаємодії політичних акторів, і є однією з основних складових владних відносин. Водночас, поряд з раціональними методами впливу на свідомість існують й ірраціональні, які найчастіше мають руйнівний ефект, придушують раціональні начала та змушують людей служити інтересам тих, хто цей вплив використовує. Сьогодні детального дослідження вимагає феномен маніпуляції свідомістю особистості, як явище маловивчене в рамках людських відносин, певна прихована тенденція, яка все частіше «проривається» на «поверхню» суспільного життя.
Пріоритетні напрями діяльності української меншини у вармінсько-мазурському воєводстві республіки Польща
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Dorosh, Lesia; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Національний університет “Львівська політехніка”; Вармінсько-Мазурський Університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
Проаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі. Проаналізовано діяльність трьох осередків Об’єднання українців у Польщі у цьому регіоні. Враховано зусилля місцевої влади у підтримці культурних проектів української національної меншини, наданні фінансової й організаційної підтримки в їх діяльності. Підтверджено закономірність – там, де українців є достатньо і вони добре організовані, то більшою є підтримка з боку місцевої влади. Доведено значення долучення українців до суспільно-політичного життя ВармінськоМазурського воєводства, коли активні представники української громади балотуються до представницьких органів влади воєводства різного рівня.
РБ ООН у сучасних умовах: до проблеми пошуку варіантів реформування
(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Дорош, Леся; Охремчук, Станіслав
Розглянута діяльність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй як гаранта міжнародного миру та безпеки, що має широкі повноваження щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Зіставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють три ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доведено, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування Організації Об’єднаних Націй та майбутнє усієї міжнародної системи безпеки. The authors review activities of the United Nations Security Council as a guarantor of international peace and security with broad powers to influence infringers of the international law (the right to apply sanctions and use military force against violators of peace and security at one’s own discretion). The article states that at the end of the 20th – beginning of the 21st century, the UN Security Council was powerless to perform its functions and duties to safeguard international peace and security, as well as to resolve a number of large-scale armed conflicts. Therefore, the need to find mechanisms of the UN Security Council reform in order to enhance its effectiveness is proven. The work analyzes options of the UN Security Council reform which member-states of the United Nations started to apply actively in the early 1990s. The proposals of the member states that encompass three key issues (change of the composition of the UN Security Council, reform of the veto right and change of non-transparent working methods of the Security Council) are compared. On the basis of the analysis of the Security Council decision-making mechanism, it is stated that increase in the effectiveness of the UN Security Council can be achieved only by means of the veto right reform. It was found that the main obstacle in the reform of veto is the need to persuade five permanent members to limit themselves in the use of the instrument which allows them to influence the entire international system. Therefore, it is unlikely that these states will give their consent to such a reform. The article proves that further existence of the United Nations and the future of the international security system depend on current initiatives for reformation of the UN Security Council as a key body in the field of peace and security. In this context, further study of opportunities and options for reformation of the UN Security Council taking into account the position of Ukraine, which became a victim of the aggressor, a permanent member of this structure, is considered to be promising, including detailed research of proposals for reforming the UN Security Council submitted by official representatives of Ukraine, as well as analysts and publicists.