Browsing by Author "Brusak, I."

Now showing 1 - 4 of 4

The research of interrelation between seismic activity and modern horisontal movements of the Carpathian-Balkan region based on the data from permanent GNSS stations
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Третяк, К. Р.; Брусак, І. В.; Tretyak, K. R.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проблема прогнозу землетрусів та їх взаємозв’язку із горизонтальними деформаціями земної кори досі не вирішена. У цій роботі метою є пошук просторово-часових взаємозв’язків між значеннями узагальнених критеріїв поля горизонтальних швидкостей земної кори та узагальненої сейсмічності. Як полігон досліджень вибрано територію Карпато-Балканського регіону, в зв’язку із широкою диференціацією сейсмічної активності та добре дослідженою геологічною структурою регіону. Методика. За даними мереж ГНСС-станцій проаналізовано горизонтальні деформації території Карпато-Балканського регіону за 2010–2019 рр. та побудовано карти розподілу швидкостей дилатації. За даними сейсмічних станцій визначено щорічні параметри узагальненої сейсмічності для окремих блоків, у вершинах яких розташовані ГНСС-станції. На основі просторово-часового аналізу горизонтальних деформацій та узагальненої сейсмічності здійснено пошук кореляційних взаємозв’язків між абсолютним значеннями дилатації та узагальненими параметрами сейсмічності територій. У результаті виділено сталі зони, із високим ступенем кореляції між абсолютним значеннями дилатації та великою піввіссю еліпса розсіювання землетрусів. Найбільша за площею територія із високою кореляцією охоплює Родопський масив, зону занурення Африканської плити під Євразійську. Територія високої кореляції також збігається із зоною Вранча. На основі виконаних досліджень можна припустити, що кореляційний взаємозв’язок між горизонтальними деформаціями, визначеними за даними ГНСС, і узагальненою сейсмічністю проявляється тільки у зонах субдукції, де є інтенсивна сейсмоактивність і прояви постійних деформацій земної кори. Це підтверджується проявом зон кореляцій, які розташовані вздовж однієї зі сторін активних розломів.
Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.
Про точність моделей (квазі)геоїда відносно системи висот UELN/EVRS2000
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Заблоцький, Ф.; Джуман, Б.; Брусак, І.; Zablotskyi, F.; Dzhuman, B.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Сьогодні в Україні діє Балтійська система висот 1977 р., вихідним пунктом якої слугує нуль Кронштадтського футштока. Проте чинна в Україні система висот є застарілою, передусім через велику віддаленість від нуль-пункту відліку висот (близько 2 тис. км) і складність адаптації до використання методів супутникової геодезії. Тому нині вона не відповідає рівню розвитку сучасних геопросторових технологій і її необхідно модернізувати. Найоптимальнішим способом модернізації висотної мережі України є її інтеграція в Об’єднану європейську нівелірну мережу UELN, нуль-пунктом якої слугує Амстердамський футшток. Для такої інтеграції необхідно побудувати високоточну модель геоїда на територію України, пов’язану з системою висот UELN/EVRS2000. Мета. Мета цієї роботи полягає у порівнянні точності різних моделей геоїда/квазігеоїда та глобального гравітаційного поля Землі на частину прикордонної території Західної України відносно висот пунктів у системі висот UELN/EVRS2000, на яких виконано GNSS-нівелювання, та визначенні оптимальної моделі, щодо якої можна побудувати високоточну модель геоїда, узгоджену із системою висот UELN/EVRS2000. Методика. Для отримання висот нівелірних пунктів на території України у системі висот UELN/EVRS2000 виконано нівелювання І класу за двома лініями від фундаментальних реперів на території України (висоти яких відомі у Балтійській системі висот 1977 р.) до реперів високоточного нівелювання на території Польщі (висоти яких відомі у системі висот UELN/EVRS2000). На всіх фундаментальних та ґрунтових реперах, а також горизонтальних марках виконано GNSS-нівелювання у статичному режимі (не менше ніж 6 год щосекундних безперервних спостережень). Результати. На підставі виконаних вимірювань отримано висоти квазігеоїда на 26 пунктах. Їх порівняно із трьома глобальними моделями гравітаційного поля Землі: EGM2008, EIGEN-6C4 та XGM2019e_2159 (максимальний порядок перелічених моделей становить 2190), а також із Європейським геоїдом EGG2015. Встановлено, що найвищу точність (≈ 7 см) дає змогу отримати європейський геоїд EGG2015. Наукова новизна і практична значущість. Вперше досліджено точність моделей гравітаційного поля Землі та моделей геоїда на території України на пунктах, на яких відома висота у системі висот UELN/EVRS2000. Встановлено, що для побудови високоточного квазігеоїда із використанням процедури “Вилучення – Відновлення” найкраще використовувати європейський геоїд EGG2015 як систематичну складову.
Програма подвійних дипломів українсько-німецької міжнародної співпраці
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Хоптар, А.; Брусак, І.; Trevoho, I.; Khoptar, A.; Brusak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто поступовий розвиток програми подвійних дипломів і програми українсько-німецької міжнародної співпраці між Інститутом геодезії Національного університету “Львівська політехніка” (м. Львів, Україна) та Факультетом ландшафтних наук і геоматики Університету прикладних наук (м. Нойбранденбурґ, Німеччина).