Browsing by Author "Savchuk, S."

Now showing 1 - 20 of 21

Analysis and research results of GNSS data representativeness in estimation of modern horizontal motion of the earth’s surface (on the example of Europe’s territory)
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Савчук, С.; Тадеєв, О.; Прокопчук, А.; Savchuk, S.; Tadyeyev, O.; Prokopchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет водного господарства та природокористування; Lviv Polytechnic National University; National University of Water and Environmental Engineering
Проаналізовано сучасний стан використання GNSS-даних для вирішення завдань геодинаміки, дослідженням ступеня придатності даних для оцінювання регіональних рухів земної поверхні з позицій критеріїв їхньої точності та тривалості спостережень, понад яку вони здатні забезпечити репрезентативні результати оцінювання. Методика. Мету досліджень вмотивовано відсутністю однозначно встановлених показників руху літосферних плит, відмінностями стратегій опрацювання спостережень і відповідного програмного забезпечення, неврегульованістю встановлення мінімальної тривалості спостережень, а також потребою збільшення густоти покриття територій і залучення великої кількості станцій для деталізації тектонічних моделей, деформаційного аналізу, районування територій і виявлення аномальних зон потенційно небезпечних геологічних процесів. Вхідними даними обрано три загальнодоступні бази часових координатних рядів станцій у межах Євразійської плити на території Європи, які розміщені в архіві SOPAC: база даних SIO, сформована опрацюванням спостережень у програмному комплексі GAMIT-GLOBK (177 станцій), і дві бази даних JPL (204 станції), де координатні ряди одержано опрацюванням спостережень у програмному комплексі GIPSY-OASIS і комбінованим QOCA-розв’язком. Емпіричним дослідженням осібно для кожної бази даних підлягали координатні ряди протягом 1.01.2005–1.01.2015 рр. з дискретизацією в один місяць. Суть експерименту полягала у визначенні таких інтегрованих показників руху досліджуваної поверхні як середні вагові лінійні зміщення, довжини і напрямки векторів і швидкості руху. Ці показники обчислені за усіма станціями, а також після їх вибраковування за двома формальними критеріями репрезентативності: 1) абсолютні значення зміщень станцій перевищують їхні середні квадратичні похибки; 2) абсолютні значення зміщень перевищують їхні граничні похибки. З погляду таких критеріїв виявлено станції, які вибраковувались найчастіше, тому повинні підлягати ретельному індивідуальному аналізу за їх використання для потреб геодинаміки. Результати. Результати експерименту показали, що мінімальна тривалість спостережень не є сталою величиною і повинна встановлюватись для кожного емпіричного набору даних. За найоптимістичнішими оцінками досягнення міліметрового рівня точності показників руху можливе при тривалості спостережень понад 2.5 років за умови використання координатних часових рядів бази даних JPL (QOCA). Такий термін досягається за обома критеріями вибраковування для періоду спостережень 2005– 2008 рр., який наближено вкладається у межі офіційних ITRF-реалізацій. Досягнення сантиметрового рівня точності за таких самих умов можливе вже понад термін 0,8 року. Для усього десятилітнього дослідного періоду вказані терміни більш ніж подвоюються. Такі великі розбіжності не знайшли іншого пояснення, крім того, що є наслідком руху і не скорегованого поточного положення початку відліку референцної системи ITRS. Наукова новизна і практична значущість. Одержаний результат вказує на необхідність запровадження новітньої ITRF-реалізації і більш частого коригування положення початку відліку. За умови дотримування зазначених мінімальних термінів спостережень вибраковування за граничним критерієм недоцільне як таке, що зумовлює відсіювання великої кількості станцій. Результати експерименту посвідчили переваги QOCA-розв’язків, порівняно з GIPSY-OASIS та GAMIT-GLOBK, з погляду використання часових координатних рядів для потреб геодинаміки.
Analysis of the tropospheric delay estimates in software package - GIPSYX based on multi-GNSS observations
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Савчук, С.; Хоптар, А.; Savchuk, S.; Khoptar, A.; Академія військово-повітряних сил Польщі; Національний університет “Львівська політехніка”; Polish Air Force University; Lviv Polytechnic National University
Поява і становлення багатоканальних глобальних навігаційних супутникових систем (Global Navigation Satellite System, GNSS), а саме Глобальної системи позиціонування США (Global Positioning System, GPS), російської Глобальної навігаційної супутникової системи (ГЛОНАСС), європейської Galileo і китайської BeiDou систем зумовили можливість широкого їх застосування не тільки для завдань позиціонування, а також і для проведення атмосферних досліджень. Метою цієї роботи є дослідження точності визначення тропосферних затримок із мульти-GNSS спостережень із використанням пакета програмного забезпечення GipsyX. Методика. У роботі проаналізовано дані мульти-GNSS, отримані зі спостережень на GNSS-станції GANP впродовж липня 2018 р. Опрацювання даних виконано у пакеті програмного забезпечення GipsyX, в основу якого покладено абсолютний метод точного позиціонування (Precise Point Positioning, PPP). Стратегія опрацювання мульти-GNSS спостережень передбачала п’ять розв’язків: чотири окремих - “тільки GPS”, “тільки ГЛОНАСС”, “тільки Galileo” та “тільки BDS” і один комбінований, що містив дані спостережень “GPS+nnDHACC+Galileo+BDS”. Отримані значення зенітної тропосферної затримки (Zenith Tropospheric Delay, ZTD) порівняно з відповідними значеннями за даними радіозондування атмосфери розташованої неподалік аерологічної станції 11952 Poprad- Ganovce. Результати. Отримані за даними мульти-GNSS спостережень значення ZTD демонструють високу узгодженість із даними радіозондування атмосфери упродовж 30 днів. Результати цього експерименту підтверджують, що використання усіх можливих повноцінних супутникових навігаційних систем забезпечує вищу точність опрацювання порівняно з “тільки GPS”, “тільки ГЛОНАСС”, “тільки Galileo” чи “тільки BDS”, а точність визначення ZTD збільшується на 25 %. Наукова новизна та практична значущість. Встановлено, що точність визначення тропосферних затримок на основі мульти-GNSS спостережень перевищує точність тропосферних продуктів, отриманих у результаті опрацювання даних GNSS-спостережень від однієї супутникової навігаційної системи. Отримані результати є новинним продуктом для спільноти GNSS.
Comparison of approaches to zenith tropospheric delay determination based on data of atmosphere radio sounding and GNSS observation
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Савчук, С. Г.; Каблак, Н. І.; Хоптар, А. А.; Savchuk, S.; Kablak, N.; Khoptar, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
Comparison of the measured values of total electron content (TEC) with the corresponding TEC values, obtained according to global ionopheric maps (GIM) data
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Гіряк, І. В.; Савчук, С. Г.; Hiriak, V.; Savchuk, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Determination of horizontal deformation of the Earth's crust on the territory of Ukraine based on GNSS measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Доскіч, Софія; Савчук, Степан; Джуман, Богдан; Doskich, S.; Savchuk, S.; Dzhuman, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Метою досліджень є виявлення горизонтальних деформацій земної поверхні території України, використавши тільки перевірені і придатні для геодинамічної інтерпретації ГНСС станції. Вхідними даними є спостереження з 30 ГНСС станцій за період 2017 до 2020 р. Методика. Методика включає аналіз сучасних деформацій земної кори території України. У результаті вперше проаналізовано вплив часових серії координат, створених двома різними методами: точного позиціонування PPP і класичним диференційним методом, на визначення деформаційних процесів. Встановлено, що на сьогоднішній день для задач моніторингу, в тому числі і геодинамічного, варто використовувати метод точного позиціонування PPP, точність визначення швидкостей ГНСС станцій якого в результаті перевірки виявилась вищою ніж в класичному диференційному методі. Результати. Побудовано карту горизонтальних деформацій земної кори на території України за даними часових рядів координат ГНСС станцій. Визначено ділянки розтягу земної кори в районах Шепетівка- Старокостянтинів Хмельницької області, Бориспіль – Прилуки- Переяслав-Хмельницький Київської і Чернігівської області, а також ділянку стиску земної кори в Ніжин – Степові Хутори – Козелець Чернігівської області. Додатково побудовано карту горизонтальних зміщень ГНСС-станцій, де спостерігаємо різнононаправленість цих зміщень, що швидше всього спричинено наявністю сучасних субвертикальних і субгоризонтальних розломів та розломних зон. Для кращої інтерпретації отриманих результатів необхідно залучити геолого-геофізичні дані тектонічної активності території України.
The determination and procedure transformation of the ionosphere parameters with GNSS-observations
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Yankiv-Vitkovska, L.; Savchuk, S.; Pauchok, V.
Purpose. Solutions to the problems of coordinate-time provision based on continuous GNSS-observations is based on the processing of large data sets of code and phase measurements. One of the possible additional options for conducting this study is computation of the numerical characteristics of the ionospheric impact on the signals distribution from the satellites - the values of the total electron density (TEC). These characteristics reflect the dynamics of the atmosphere ionization that is important in terms of monitoring the circumterrestrial space. Arrays of the STEC and VTEC values are so significant that there is actual problem of preparing ionosphere parameters for their further analysis and use. To solve this problem, we proposed a technique based on a set of programs that convert VTEC data measurements to a format suitable for the analysis. Methods. TEC indicators can be computed due to the automated processing of files with GNSS-observation results from each satellite for an individual station. Processing algorithm is based on the use of the computed code and phase pseudo-distances in the receiver and calibration coefficients. This algorithm allows you to get the TEC values in two ways: a) according to the phase measurements only and having used the results of phase ambiguities in the network as a whole beforehand and b) according to the code measurements only that were smoothed beforehand. In one-station algorithm, TEC value is determined for an individual station according to the measurements of all satellites during the period of 24 hours. For converting STEC (along the satellite-receiver beam) in vertical VTEC, a vertical single-layer model of the ionosphere is used. This model presupposes that all the electrons are concentrated in a thin layer that is located at a certain height above the Earth's surface. Results. For determination of the spatial TEC distribution, an algorithm of processing GPS measurements for multiple-stations was implemented using a network of active reference stations in the Western Ukraine. The network consists of 17 stations that work under control of specialized software in real time to provide the RTK services to the wide range of users interested in geodetic areas. Scientific novelty. The program for calculation of the STEC and VTEC values was written. This program uses already known subprograms, that are used for reading RINEX files, detection, estimation, and elimination of cyclical phasejumps, which arise in the process of measurements, subprograms that we developed for smoothing code measurements, receiving differential corrections at the time, calculation of the horizontal coordinates of the satellite on the observational station, direct calculation of TEC and subsequent storage of the received data in the new file on the server of Lviv Polytechnic National University. The entire program was compiled for the Linux operating system and automated for use with observational data of permanent IGS station SULP. The research resulted in improvement of an algorithm for determining the parameters of the ionosphere, development and implementation of software for regular computing of the ionospheric parameters - slant (STEC) and vertical (VTEC) values of total electron content, and proving of its practical use on SULP station. Practical significance. Calculation of the parametres of ionosphere at fixed moments of observation for each GNSS- satellite. Мета. Розв’язування задач координатно-часового забезпечення на основі безперервних GNSS- спостережень базується на опрацюванні великих масивів даних кодових та фазових вимірювань. Одним із можливих додаткових варіантів такого опрацювання є обчислення числових характеристик впливу іоносфери на поширення сигналів від супутників - значень загальної концентрації електронів ТЕС. Ці характеристики відображають динаміку іонізації атмосфери, що важливо з погляду моніторингу навколоземного простору. Масиви значень ТЕС (STEC і VTEC) такі значні, що виникає актуальна задача підготовлення даних параметрів іоносфери для їхнього подальшого аналізу та використання. Для розв’язання цієї задачі ми пропонуємо методику, що грунтується на комплексі програм, які перетворюють дані вимірювання VTEC до форми, зручної для аналізу. Методика. Обчислення ТЕС відбувається внаслідок автоматизованого опрацювання файлів GNSS-спостережень для окремої станції по кожному супутнику. Алгоритм опрацювання базується на використанні виміряних кодових і фазових псевдовідстаней у приймачі та калібрувальних коефіцієнтів. Він дає змогу отримувати значення ТЕС у двох варіантах: а) лише за фазовими вимірюваннями, попередньо використавши розв’язки фазових неоднозначностей у мережі загалом та б) лише за кодовими вимірюваннями, попередньо згладивши їх. Після чого кодові псевдовідстані згладжуються підібраними на основі апроксимованих змін фази у часі відповідними функціями. В одностанційному варіанті визначаються значення ТЕС над окремою станцією за вимірюваннями всіх супутників на 24-годинному інтервалі. Для перерахунку STEC у вертикальний VTEC використовується одношарова модель іоносфери. Результати. Для отримання просторового розподілу ТЕС був реалізований алгоритм багатостанційної обробки GPS вимірів з використанням мережі активних референцних станцій Західного регіону України. Мережа складається із 17 станцій, які працюють під управлінням спеціалізованого програмного забезпечення у режимі реального часу для забезпечення послугами RTK широкого кола користувачів геодезичного спрямування. Наукова новизна: Розроблено програму для обчислення похилих STEC і вертикальних VTEC значень ТЕС, що використовуються для читання RINEX файлів, виявлення, оцінки та усунення циклічних фазових стрибків, що виникають під час вимірювань; підпрограми для згладження кодових вимірювань, отримання диференційних поправок на момент обчислення, обчислення горизонтальних координат супутника на станцію спостережень, безпосереднє обчислення ТЕС і подальшого зберігання отриманих даних VTEC і ТЕС в нових файлах на сервері Львівської політехніки. Вся програма була скомпільована для операційної системи Linux і доведена до автоматизованого використання з даними спостережень перманентної IGS станції SULP. Практична значущість. Обчислення параметрів іоносфери на фіксовані моменти спостереження від всіх доступних GNSS-супутників. Цель. Решение задач координатно-временного обеспечения на основе непрерывных GNSS-наблюдений базируется на обработке больших массивов данных кодовых и фазовых измерений. Одним из возможных дополнительных вариантов такой обработки является вычисление числовых характеристик влияния ионосферы на распространение сигналов от спутников - значений обшей концентрации электронов ТЕС. Эти характеристики отражают динамику ионизации атмосферы, что важно с точки зрения мониторинга околоземного пространства. Массивы значений ТЕС (STC и VTEC) так значительны, что возникает актуальная задача подготовка данных параметров ионосферы для их дальнейшего анализа и использования. Для решения этой задачи нами предлагается методика, базирующаяся на комплексе программ, которые преобразуют данные измерения VTEC к форме, удобной для анализа. Методика. Вычисление ТЕС происходит вследствие автоматизированной обработки файлов GNSS-наблюдений для отдельной станции по каждому спутнику. Алгоритм обработки базируется на использовании измеренных кодовых и фазовых псевдорасстояний в приемнике и калибровочных коэффициентов. Он позволяет получать значение ТЕС в двух вариантах: а) только за фазовыми измерениями, предварительно использовав решения фазовых неоднозначностей в сети в целом и б) только по кодовым измерениям, предварительно сгладив их. После чего кодовые псевдорасстояния сглаживаются подобранными на основе аппроксимированных изменений фазы во времени соответствующими функциями. В одностанцийном варианте определяются значения ТЕС над отдельной станцией по измерениям всех спутников на 24-часовом интервале. Для пересчета STEC в вертикальный VTEC используется однослойная модель ионосферы. Результаты. Для получения пространственного распределения ТЕС был реализован алгоритм многостанпионные обработки GPS- измерений с использованием сети активных референцных станций Западного региона Украины. Сеть состоит из 17 станций, которые работают под управлением специализированного программного обеспечения в режиме реального времени для обеспечения услугами RTK широкого круга пользователей геодезического направления. Научная новизна: Разработана программа для вычисления наклонных STEC и вертикальных VTEC значений ТЕС, используемых для чтения RINEX-файлов, выявления, оценки и устранения циклических фазовых скачков, возникающих в процессе измерений; подпрограммы для сглаживания кодовых измерений, получения дифференциальных поправок на момент вычисления, вычисления горизонтальных координат спутника на станциюнаблюдений, непосредственное вычисление ТЕС и дальнейшего хранения полученных данных и в новых файлах на сервере Львовской политехники. Вся программа была скомпилирована для операционной системы Linux и доведена до автоматизированного использования с данными наблюдений перманентной IGS станции SULP. Практическая значимость. Вычисление параметров ионосферы на фиксированные моменты наблюдения от всех доступных GNSS спутников.
The influences of seismic processes, the Sun and the Moon on the small changes of coordinates of GNSS-station
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Савчук, С. Г.; Янків-Вітковська, Л. М.; Джуман, Б. Б.; Savchuk, S.; Yankiv-Vitkovska, L.; Dzhuman, B.; Савчук, С. Г.; Янкив-Витковская, Л. Н.; Джуман, Б. Б.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”
Для вдосконалення визначення змін координат GNSS-станцій важливо з’ясувати, як на значення цих змін впливають процеси, які відбуваються в навколоземному просторі. Для опису таких процесів можна використати показник сейсмічної активності, показник інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці. У зв'язку з цим метою даної роботи є дослідження впливу вищеперелічених процесів на малі зміни координат GNSS-станцій. Методика. Для розв’язання поставленої задачі нами було підібрано координати перманентної GNSS-станції, показники сейсмічної активності, показники інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці на одні і ті ж епохи на протязі 295 днів. Для моделювання впливу процесів у навколоземному просторі на визначення змін координат розроблено методику побудови макромоделі за усередненими даними з використанням методу регуляризації за допомогою редукції апроксимаційного базису поліномів багатьох аргументів. Аргументи поліномів при моделюванні вибрано так, щоб відобразити вплив зовнішніх чинників на координати. Параметри і відповідні їм мультиіндекси поліномів знайдено з ідентифікаційних задач, записаних регуляризаційними функціоналами Тіхонова. Результати. Побудовано макромодель, яка включає параметри сейсмічних процесів, Сонця, Місяця та координати GNSS-станції. Знайдено похідні та різні характеристики отриманої моделі. Для уточнення встановлених припущень застосовано кореляційний аналіз. Наукова новизна. Вперше отримано макромодель, що дозволяє обчислювати вплив показника сейсмічної активності, інфразвуку та сонячної активності на малі зміни координат GNSS-станцій. Практична значущість. Після дослідження цієї моделі отримано ряд результатів, які можна застосувати для підвищення точності координат, отриманих за допомогою GNSS спостережень.
The processing of gnss observation by non-classical error theory of measurements
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Двуліт, П. Д.; Савчук, С. Г.; Сосонка, І. І.; Dvulit, P. D.; Savchuk, S.; Sosonka, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета дослідження: обґрунтувати необхідність використання сучасних методів опрацювання часових рядів GNSS-спостережень некласичною теорією похибок вимірів (НТПВ), що характеризується великими обсягами вибірок n > 500. Такі похибки високоточних спостережень, здебільшого, неможливо пояснити класичним законом розподілу Гаусса. Зі збільшенням обсягу вибірок емпіричний розподіл похибок все більше відхилятиметься від класичної теорії похибок вимірів (КТПВ) за Гауссом. Методика досліджень. Для проведення досліджень попередньо опрацьовано GNSS-спостереження на п’яти перманентних станціях України (SULP, GLSV, POLV, MIKL та CRAO). Після застосування “очищених” процедур на основі програмного пакета iGPS отримано часові ряди GNSS-спостережень за 2018–2020 рр. Перевірку емпіричних розподілів похибок забезпечено процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, які запропонував Г. Джеффріс, і принципів теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Основний результат дослідження. Встановлено, що отримані із високоточного опрацювання GNSS-спостережень часові ряди координат перманентних станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Здійснення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії та ексцесу значної вибірки із подальшим застосуванням тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Наукова новизна. Автори скористались можливостями НТПВ для удосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів та необхідністю урахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжує ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб’єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їх геодинамічну інтерпретацію. Практична значущість полягає у застосуванні НТПВ-діагностики ймовірнісної форми розподілу топоцентричних координат перманентних станцій та вдосконаленні методики їх визначень. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність проведення високоточних GNSS-вимірювань великого обсягу.
The sustainability of the ETRS89 realizations at national level
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-04-18) Savchuk, S.; Polish Air Force Academy
The sustainability of the ETRS89 realizations at national level
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-08-21) Савчук, С.; Цвікляк, Я.; Savchuk, S.; Cwiklak, J.; Савчук, С.; Цвикляк, Я.; Polish Air Force Academy
Розглянуто основні вимоги до сучасних реалізацій референцних систем координат. Серед них важливе місце займає їх довготривала стабільність, яка характеризується можливістю прогнозувати коорди- нати опорних пунктів, що закріплюють координатну систему, на задану епоху. Офіційна трансформація EUREF недостатня на окремих ділянках європейського континенту, оскільки не враховує внутрішніх деформацій, спричинених немодельо- ваними ефектами різного характеру та масштабів. У статті на прикладі використання семипараметричного трансформування Гельмерта показано, що для урахування тектонічних ефектів та вертикальних рухів можуть застосовуватися різні параметри на окремі часові інтервали.
XXIV Міжнародна науково-технічна конференція “Геофорум-2019”
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Савчук, С.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Trevoho, I.; Savchuk, S.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто роботу пленарних і секційних засідань, наукових презентацій, фахової виставки технологій і техніки, стан і перспективи розвитку геодезичних, картографічних і кадастрових робіт за матеріалами Міжнародної науково- технічної конференції “Геофорум-2019”, яка працювала 10-12 квітня 2019 р. у Львові-Брюховичах-Яворові.
XXV років збірнику наукових праць “Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва”
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Тревого, І.; Савчук, С.; Trevoho, I.; Savchuk, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Наведено інформацію про наукове видання - збірник наукових праць Західного геодезичного товариства “Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва”, яке успішно розвивається вже 25 років. Це провідний і авторитетний фаховий журнал з технічних наук в Україні та за кордоном. В ньому публікуються результати досліджень науковців та інформація про сучасні розробки і технології в сфері геодезії, фотограмметрії, картографії, кадастру та у суміжних науках, а також висвітлюється освітнє і громадське життя геодезичного товариства.
Застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Савчук, С.; Проданець, І.; Федорчук, А.; Savchuk, S.; Prodanets, I.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Закарпатська регіональна філія ДП “УКРДАГП”; Lviv Polytechnic National University; Transcarpathian regional branch of SE “UKRDAGP”
Одне із основних завдань геодезії – визначення координат з високою точністю за допомогою GNSSспостережень. Для виконання таких завдань зазвичай застосовують відносний метод визначення координат у статичному режимі. Статичний режим спостережень здебільшого використовують для побудови геодезичних мереж, оскільки він найточніший. Методика відносного методу основана на визначенні координат невідомого пункту щодо відомого. Координати базового пункту повинні бути відомі, найчастіше точно задані на підставі державних геодезичних мереж. У цьому дослідженні базовими пунктами прийнято активні референцні станції, координати яких задано із тижневого комбінованого розв’язку GNSS-мережі. Мета роботи – дослідити точність застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Методика. У роботі використано дані GNSS-спостережень, виконаних на пунктах тріангуляції Державної геодезичної мережі, та дані референцних станцій. На їхній основі створено умовні GNSS-мережі, які складаються із трьох референцних станцій та одного пункту тріангуляції. Процес опрацювання даних у програмному пакеті передбачав, що контрольним пунктом слугували найближчі референцні станції, уточнені координати яких фіксували як контрольні та задані в системі ETRF2000. Отримані набори координат однойменних пунктів та станцій були трансформовані в систему УСК2000. Точність визначених у такий спосіб координат проаналізовано на основі різниць координат та їх стандартних відхилень. Різниці для референцних станцій визначали відносно уточнених тижневих координат, а для пунктів тріангуляції щодо середнього значення. Результати. Отримані різниці на пунктах державної мережі містяться у межах 1–2 см, набуваючи як додатних, так і від’ємних значень. Виняток – лише п’ята сесія спостережень, де різниці становлять 2–4 см із додатним знаком. На референцній станції KOVL різниці координат змінюються від –1,2 см до +1,8 см, а на станції MEL2 від 0 см до 5,4 см. Зміни координат на пунктах тріангуляції оцінено стандартним відхиленням на рівні 2,1 см, 1,1 см та 1,9 см для XYZ, відповідно. Точність усіх інших координат референцних станцій становить 0,3–1,6 см, із середнім коливанням від –2,7 см до +1 см. Наукова новизна та практична значущість. У роботі показано методику визначення координат у системі УСК2000 за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Запропонована методика дає змогу використовувати супутникові методи для визначення координат у державній системі УСК2000 із забезпеченням точності на рівні 1–2 см, а також істотно спростити і пришвидшити процес польових робіт
Застосування процедури симуляції даних для задач GNSS-томографії тропосфери
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Савчук, С.; Хоптар, А.; Savchuk, S.; Khoptar, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Вміст та розподіл водяної пари в атмосфері Землі пов’язані з різними погодними умовами і кліматичними процесами, а тому мають важливе значення для розуміння багатьох метеорологічних явищ. На сучасному етапі розвитку та становлення Глобальних навігаційних супутникових систем (англ. Global Navigation Satellite Systems, GNSS) розподіл вмісту водяної пари можна встановити за допомогою даних спостережень методом GNSSтомографії, що, своєю чергою, дає можливість вивчати зміни вертикального профілю вмісту водяної пари в тропосфері Землі. У GNSS-томографії тропосфери точну інформацію про розподіл водяної пари отримують за допомогою інтегральних вимірювань, таких як визначення вмісту водяної пари у похиленому напрямку (англ. Slant Water Vapor, SWV). Суть задачі GNSS-томографії тропосфери – розв’язання системи рівнянь, кількість яких обмежується кількістю супутників, що беруть участь у спостереженнях. Функціональний зв’язок між спостереженнями та невідомими, тобто шляхи проходження GNSS-сигналів через тропосферу, повинен бути достатньо відомий. Проте сьогодні така інформація відсутня, що призводить до основної проблеми методу GNSS-томографії тропосфери – подолання дефіциту рангу під час інверсії вихідного рівняння. Цюпроблему можна вирішити, збільшивши кількість супутникових сигналів у широкому діапазоні положень. Метою цієї роботи є максимізація використання GNSS-сигналів під час моделювання томографічного розв’язку на основі симуляції даних. Методика. На підставі розробленої нами методики опрацювання даних мульти-GNSS спостережень PPP-методом запропоновано алгоритм процедури симуляції додаткових супутників під час томографічного моделювання з метою подолання проблем дефіциту рангу. Результати. Наведено результати застосування процедури симуляції даних для вертикального профілю вмісту водяної пари в тропосфері Землі на основі результатів опрацювання даних мультиGNSS спостережень на станції GANP (Попрад, Словаччина) у період з 31.05.2019 р. до 1.06.2019 р. Наукова новизна та практична значущість. Вперше запропоновано алгоритм процедури симуляції додаткових супутників з метою подолання проблем дефіциту рангу під час томографічного моделювання.
Міжнародна науково-методична конференція «BALTIC SURVEYING’17»
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Савчук, С.; Ванчура, О.; Savchuk, S.; Vanchura, O.; Савчук, С.; Ванчура, А.; Національний університет «Львівська політехніка»
Международная научно-методическая конференция «BALTIC SURVEYING’17»
Міжнародна науково-технічна конференція “Геофорум-2018”
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-08-21) Тревого, І.; Савчук, С.; Четверіков, Б.; Trevoho, I.; Savchuk, S.; Chetverikov, B.; Тревого, И.; Савчук, С.; Четвериков, Б.; Національний університет “Львівська політехніка”
Подано огляд сучасного стану та перспектив розвитку геодезичних, картографічних та кадастрових робіт в Україні за матеріалами Міжнародної науково- технічної конференції “Геофорум-2018”, що відбулася 18–20 квітня 2018 р. у Львові–Брюховичах–Яворові.
Міжнародна науково-технічна конференція Геофорум – простір для нових ідей і розробок
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Тревого, І.; Савчук, С.; Ванчура, О.; Четверіков, Б.; Trevogo, I.; Savchuk, S.; Vanchura, O.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Подано коротку інформацію про заснування Міжнародної науково-технічної конференції “Геофорум”, місця проведення конференції, видатних діячів, які її відвідували.
Про визначення зенітних тропосферних затримок із GNSS-спостережень РРР-методом
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Заблоцький, Ф.; Савчук, С.; Zablotskyy, F.; Savchuk, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Референцні системи координат колишнього австрійського кадастру та їх використання під час проведення наукових досліджень у карпатському регіоні
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Заєць, І.; Калинин, І.; Савчук, С.; Zajets, M.; Kalynych, I.; Savchuk, S.; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Ужгородський національний університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Research Institute of Geodesy and Cartography; Uzhhorod National University; Lviv Polytechnic National University
Cadastral maps of the former Austro-Hungary are valuable source material used in scientific research in different countries. The purpose of this paper is to present the possibility of using the data of the former Austrian cadastral maps for analysis of land uses in the Carpathian region by their transformation. Method. The impulse for such studies was the use of GIS technologies and tools and, accordingly, methods based on the analysis of cadastral maps data after their numerical transformation. To convert data from cadastral maps, information is needed on the local reference coordinate system and projection. In the Carpathian region, covered by the Austrian cadastre, fragments of three such reference systems were used: the Lviv system (the initial point is the High Castle in Lviv), the Vienna (the initial point is the St. Stephen's Cathedral in Vienna) and the Hungarian (the initial point is the Astronomical Observatory in Budapest). Results. The method is proposed and parameters of transformation coordinate reference systems are calculated. Scientific novelty. A methodology is developed that provides the appropriate accuracy of the transformation of the coordinates of the former Austrian reference systems into the modern information space. Practical significance. The results of the conversion and transformation of coordinates can be used to analyze the historical changes in the spatial structure of landscapes and the environment, in the study of rural settlements, the development of landscape gardening, the reconstruction of riverbed changes, and so on.
Ювілейна XXV МНТК “Геофорум”
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Ткачук, П.; Савчук, С.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Trevoho, I.; Tkachuk, P.; Savchuk, S.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; National Academy of Land Forces
Висвітлено головні події в роботі XXV ювілейної Міжнародної науково-технічної конференції “Геофорум”, яка працювала 9–11 червня 2021 р. у Львові – Брюховичах – Яворові. Розглянуто підготовку і проведення конференції, урочисте відкриття, роботу пленарних засідань, наукових секцій та презентацій, потужної виставки нових технологій та обладнання, унікальних вимірювальних комплексів, програмних продуктів тощо. Оцінено стан і перспективи розвитку геодезичних, топографічних, картографічних і кадастрових робіт.