Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Управління підприємницькими структурами на засадах забезпечення їх конкурентоспроможності
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Русин-Гриник, Роман Романович; Князь, Святослав Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"; Гонтарєва, Ірина Вячеславівна; Кривов'язюк, Ігор Володимирович
  • Thumbnail Image
    Item
    Процесуальна діяльність захисника зі спростування підозри (обвинувачення)
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Маслюк, Оксана Василівна; Гула, Лев Федорович; Національний університет «Львівська політехніка»; Стащак, Микола Володимирович; Богданов, Сергій Валерійович
    У дисертації визначено зміст спростування підозри (обвинувачення) у кримінальному процесі, з’ясовано роль захисника в реалізації такого спростування; проаналізовано правову регламентацію відповідної процесуальної діяльності захисника та особливості її здійснення на різних стадіях кримінального провадження. Сформульовано концепцію процесуальної інституціоналізації адвокатського розслідування. Обґрунтовано ідею пріоритетності самостійного отримання захисником необхідних доказів у межах процесуальної діяльності зі спростування підозри (обвинувачення). У рамках спростування підозри (обвинувачення) визначено процесуальні, організаційні і тактичні завдання захисника під час конфіденційних побачень із підзахисним. За результатами дослідження сформовано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації діяльності захисника зі спростування підозри (обвинувачення) та підвищення її ефективності. Диссертация посвящена научной разработке положений теоретического и практического характера, связанных с осуществлением защитником процессуальной деятельности по опровержению подозрения (обвинения). Исследуется содержание опровержения подозрения (обвинения) в уголовном процессе, определяется роль защитника в реализации такого опровержения, анализируется правовая регламентация соответствующей процессуальной деятельности защитника и особенности её осуществления на разных стадиях уголовного производства. Опровержение подозрения (обвинения) рассматривается в качестве одной из форм реализации функции защиты в уголовном производстве, предусматривающей осуществление стороной защиты предусмотренных законом мер, направленных на полное или частичное опровержение выдвинутого стороной обвинения и формализованного в сообщении о подозрении (обвинительном акте) предположения (утверждения) о совершении уголовного правонарушения определённым лицом с помощью доказывания ошибочности и/или необоснованности такого предположения (утверждения). Констатируется ведущая роль защитника в осуществлении опровержения подозрения (обвинения), обусловленная целым рядом факторов. Анализируется процессуальная форма деятельности защитника по опровержению подозрения (обвинения), в частности процессуальные права и обязанности защитника при осуществлении указанной деятельности, процессуальный порядок его участия в доказывании. Сформулирована концепция институционализации адвокатского расследования в качестве одного из главнейших условий повышения эффективности процессуальной деятельности защитника по опровержению подозрения (обвинения), предусматривающая достижения такого уровня нормативной упорядоченности указанного института, при котором уголовное процессуальное законодательство будет достаточно полно регламентировать объём полномочий защитника по сбору доказательств в уголовном производстве, процессуальный порядок и механизмы их практической реализации, а также условия использования результатов доказательной деятельности защитника для осуществления возложенных на него задач. Установлено, что практическая реализация линии защиты, основанной на опровержении подозрения (обвинения), в стадии досудебного расследования требует от защитника активного, инициативного и целеустремлённого участия в доказывании в целях выявления и фиксации фактических данных оправдательного характера, которые могут оставаться вне поля внимания органов досудебного расследования или даже умышленно игнорироваться ими. Выделяются и рассматриваются непосредственные и опосредованные формы участия защитника в формировании доказательной базы на досудебном расследовании. К числу первых относятся проведение адвокатского расследования и участие в процессуальных действиях, проводимых следователем или прокурором, ко вторым – заявление ходатайств. Обосновывается идея приоритетности самостоятельного получения защитником необходимых доказательств в рамках процессуальной деятельности по опровержению подозрения (обвинения) над опосредованным участием защитника в доказывании. Также определены комплексы процессуальных и тактических задач, связанных с необходимостью опровержения подозрения (обвинения), решаемые защитником при проведении конфиденциальных встреч с подзащитным и ознакомлении с материалами уголовного производства. При анализе особенностей процессуальной деятельности защитника по опровержению обвинения в судебном производстве обосновывается необходимость и целесообразность наделения стороны защиты правом изложить суду свою позицию сразу после оглашения прокурором сути обвинения, выраженного в содержании обвинительного акта. Доказывается безосновательность любых попыток алгоритмизации наиболее оптимальной с точки зрения опровержения обвинения последовательности исследования доказательств в судебном заседании, поскольку решение данного вопроса требует от защитника сугубо индивидуального подхода. Анализируются возможности для опровержения защитником обвинения во время проведения судебно-следственных действий. Подчеркивается роль речи защитника в достижении цели опровержения обвинения. Указывается на недопущение защитником логических ошибок и противоречий в указанной речи, вследствие чего у суда может сложиться убеждение о неспособности защиты обосновать выдвинутый ею тезис о невиновности обвиняемого. The content of suspicion (accusation) refutation in the criminal process has been researched; the role of the defender in the realization in it has been determined; the legal regulation of the defender’s relevant procedural activity and the peculiarities of its implementation at different stages of the criminal proceedings are analyzed there. The author formulates the concept of lawyer's investigation procedural institutionalization as one of the main preconditions of the efficiency of the defendant's procedural activity of suspicion (accusation) refuting increasing. The idea of the priority of independent reception by the defender of the necessary evidence within the framework of procedural activity to refute the suspicion (accusation) over the indirect participation of the defense counsel in evidence through the filing of the relevant petitions is substantiated. The complex of procedural, organizational and tactical tasks related to the necessary of the suspicion (accusation) refuting has been formulated, which the defender decides during confidential meetings with the client, get acquainted with the materials of the proceedings, applications for petitions, participation in procedural actions during pre-trial investigation, preparatory proceedings and trial. According to the results of the dissertation researching, the scientifically grounded proposals have been made to improve the legal regulation of the defender's activity to refute the suspicion (accusation) and increase its effectiveness.