Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Гетерофункціональні олігопероксиди на основі піромелітової кислоти
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2012) Гаргай, Христина Іванівна
    Дисертаційна робота стосується синтезу та дослідження нових олігопероксидів на основі піромелітової кислоти, що містять функціональні або термінальні пероксидні групи різної природи: пероксиестерні, первинно-третинні та дитретинні діалкілпероксидні групи. Встановлено зв’язок будови одержаних олігопероксидів з їх поверхнево-активними властивостями та термічною стійкістю. Визначені кінетичні закономірності реакції взаємодії піромелітового діангідриду з гідропероксидом трет-бутилу, виведена математична модель процесу та обчислені константи швидкості першої та другої стадій. Це дозволило визначити умови, які сприяють утворенню ангідридного пероксиестеру піромелітової кислоти. Модифікацією природних полісахаридів синтезованими олігопероксидами різної природи одержано нові біодеградабельні макроініціатори, а модифікація ними поверхні целюлозних волокон дозволяє покращити сумісність із поліолефінами, зокрема, з поліпропіленом. Показано, що олігопероксиди можуть бути використані для модифікації поверхні карбонових нанотрубок з метою покращення фізико-механічних властивостей нанокомпозиційних матеріалів нового покоління на їх основі. Проведено модифікацію поверхні поліетилентерефталату олігопероксидами з метою пероксидації для подальшого формування на ній прищепленого наношару декстрану із біоспецифічними властивостями. Диссертация посвящена синтезу и исследованию новых олигопероксидов на основе пиромеллитовой кислоты, содержащих функциональные или терминальные пероксидные группы различной природы: пероксиэфирные, первично-третичные и дитретичные диалкилпероксидные группы. На основе пиромеллитового диангидрида синтезированы олигопероксиды с карбоксильными, а на основе тетрахлорангидрида – с хлорангидридными функциональными группами. Строение синтезированных олигопероксидов подтверждено ИК и ПМР спектроскопией, а также функциональным анализом. Исследованы поверхностно-активные свойства синтезированных олигопероксидов. Показано, что их поверхностная активность проявляется в кислой среде и зависит от длины оксиэтиленовой цепи и количества карбоксильных групп и не зависит от природы пероксидной группы. Наибольшую поверхностную активность проявляют олигопероксиды на основе ПЕГ-9 и ПЕГ-13, у которых гидрофильно-гидрофобные свойства сбалансированы. Установлено, что олигопероксиды являются эффективными эмульгаторами полистирольных эмульсий. Методом дериватографии исследован термический распад синтезированных олигопероксидов. Показано, что температурный интервал термодеструкции и значения эффективных энергий активации олигопероксидов отвечают мономерным пероксидам соответствующих классов. Определены кинетические закономерности реакции взаимодействия пиромеллитового диангидрида с гидропероксидом трет-бутила, выведена математическая модель процесса и вычислены константы скорости первой и второй стадий. Это позволило определить оптимальные условия для препаративного синтеза ангидридного пероксиэфира пиромеллитовой кислоты. Модификацией природных полисахаридов синтезированными олигопероксидами различной природы получены новые биодеградабельные макроинициаторы, а модификация олигопероксидами поверхности целлюлозных волокон улучшает совместимость последних с полиолефинами, в частности, с полипропиленом. Показано, что олигопероксиды могут быть использованы для модификации поверхности карбоновых нанотрубок с целью улучшения физико-механических показателей нанокомпозиционных материалов нового поколения на их основе. Проведена модификация олигопероксидами поверхности полиэтилентерефталата с целью её пероксидации и дальнейшего формирования на ней привитого нанослоя декстрана с биоспецифическими свойствами. The thesis is devoted to the synthesis and investigation of a novel oligoesters on the basis of Pyromellitic Acid, which contain either functional or terminal peroxy groups of different nature: peroxyester, primary-tertiary and ditertiary dialkil peroxy groups. The influence of the structure of oligoperoxides on the surface-active properties and thermal stability of peroxide function was established. The kinetic regularities of the reaction of Pyromellitic Dianhydride with Hidroperoxide of tertiary Butyl were determined. Mathematic model of the process was created and the first and second stages constants were calculated. Conditions to obtain the Peroxyester with anhydride group were determined. A new biodegradable macroinitiators were obtained by the modification of native polysaccharides with oligoperoxides. The modification of the surface of cellulose fibers improves their compatibility with traditional polymers with polypropylene. It was shown, that oligoperoxides could be used for modification of Carbon Nanotube surface in order to improve mechanical properties of modern nanocomposites on their basis. The polyethyleneterephtalate surface was modified with oligoperoxide in order to attach dextrane nanolayer with biospecific properties.
  • Thumbnail Image
    Item
    Одержання нафтополімерних смол з використанням олігопероксидів
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2010) Курташ, Юрій Андрійович
    The thesis is dedicated to searching of new initiators for cooligomerization of unsaturated hydrocarbons in C9 fraction of liquid products of gasoline and diesel fuel pyrolysis. The effect of solvent, initiator and technological process parameters (temperature, duration and concentration of initiator) on the yield and physical-chemical properties of obtained cooligomers was researched. Influence on the cooligomerization technological characteristics of initiator dosage regimes and the use of initiators mixtures with different decomposition temperatures was researched. Based on the results the mathematical model and regression equations for optimization of cooligomers synthesis process were proposed. Optimal conditions for cooligomerization were obtained. A flowsheet of the cooligomers synthesis process was developed, the possibility of petroleum resin usage was investigated. Дисертація присвячена пошуку нових ініціаторів коолігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції С9 рідких продуктів піролізу бензину та дизельного палива. Досліджено вплив природи розчинника, ініціатора та технологічних параметрів процесу (температура, тривалість та концентрація ініціатора) на вихід та фізико-хімічні властивості одержуваних коолігомерів. Вивчено вплив режиму дозування ініціатора та використання суміші ініціаторів з різною температурою розкладу на технологічні характеристики процесу коолігомеризації. На основі отриманих результатів запропоновано математичну модель, виведено регресійні рівняння, які дають можливість провести оптимізацію процесу одержання коолігомерів. Встановлені оптимальні умови проведення коолігомеризації. Розроблено технологічну схему процесу одержання коолігомерів, досліджено можливість використання нафтополімерної смоли. Диссертация посвящена поиску новых инициаторов для получения нефтеполимерных смол соолигомеризацией непредельных углеводородов фракции С9 жидких продуктов пиролиза бензина и дизельного топлива. В качестве инициаторов соолигомеризации использовали олигомерные перекиси ПМПЕГ-9, ПМПЕГ-35 и ГППЕГ-35 – продукты конденсации полиэтиленгликоля-9(35), трет-бутилпероксиметанола (трет-бутилгидро-перикиси) и пиромелитового диангидрида. Изучено влияние природы растворителя на выход нефтеполимерной смолы. Показано, что неполярные растворители, в частности 1,2-дихлорэтан, обеспечивают получение нефтеполимерной смолы с наивысшим выходом. Исследовано влияние природы и концентрации инициатора, температуры и продолжительности процесса соолигомеризации непредельных углеводородов фракции С9 жидких продуктов пиролиза бензина и дизельного топлива на выход и физико-химические свойства нефтеполимерной смолы. На основе полученных результатов предложена математическая модель и определены оптимальные технологические параметры процесса получения нефтеполимерной смолы: температура – 473 К, продолжительность – 6 часов, концентрация инициатора (ПМПЕГ-9) – 0,009 моль/л. Изучена возможность увеличения выхода нефтеполимерной смолы за счет использования порционной подачи инициатора и использования смеси инициаторов с разной термической стабильностью. С использованием химических и физико-химических методов исследования определен состав нефтеполимерной смолы. Изучена возможность использования нефтеполимерной смолы в лакокрасочной промышлености и для получения антикоррозионных защитных покрытий. Предложена принципиальная технологическая схема периодического процесса получения нефтеполимерной смолы на базе фракции С9 жидких продуктов пиролиза с использованием в качестве инициатора олигоперекиси.