Автореферати та дисертаційні роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995
Browse
2 results
Search Results
Item Процесуально-правовий режим: теоретико-прикладні засади(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Давидов, Денис Олександрович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Оніщенко, Наталія Миколаївна; Машталір, Христина ВіталіївнаУ дисертаційному дослідженні вперше запропоновано оригінальну концепцію юридичної природи процесуально-правового режиму, яка полягає в тому, що процесуальний режим є забезпечувальним механізмом всіх видів юридичної діяльності, і це вже практично не галузевий, а загальнотеоретичний підхід до визначення сутності та змісту процесуального режиму. З’ясовано особливості процесуально-правового режиму та на цій основі запропоновано його авторську дефініцію. Сформульовано авторську дефініцію поняття «процесуально-правові засоби в структурі процесуально-правового режиму». Визначено правовий режим як особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, заснованого на певному поєднанні правових засобів (в т.ч. і способів правового регулювання), гарантій і принципів, що створює сприятливі (несприятливі) умови для задоволення інтересів суб’єктів права і спрямований на досягнення оптимального соціально-значущого результату. Сформульовано напрями оптимізації процесуально-правового режиму серед яких: вдосконалення та підвищення ефективності діяльності владних компетентних органів та їх посадових осіб при вирішенні юридичних справ, а також подальший розвиток інституту процесуальної аналогії. В диссертационном исследовании впервые предложена оригинальная концепция юридической природы процессуально-правового режима, которая, по мнению диссертанта, заключается в том, что процессуальный режим является обеспечительным механизмом всех видов юридической деятельности, и это уже практически не отраслевой, а общетеоретический подход к определению сущности и содержания процессуального режима. Определены особенности процессуально-правового режима и на этой основе предложено его авторскую дефиницию: это особый порядок процессуально-правового регулирования деятельности субъектов и участников юридического процесса, основанный на определенном сочетании правовых (процессуально-правовых) средств, принципов и способов правового регулирования, направленный на оптимальное решение юридических дел. Сформулировано авторскую дефиницию понятия «процессуальноправовые средства в структуре процессуально-правового режима» как целостную систему объективированных в процессуально-правовых актах (нормативных, правореализационных и правоприменительных) способов, приемов и механизмов, с помощью которых обеспечиваются права и законные интересы участников процессуально-правовых отношений. Эти средства способствуют надлежащей реализации материальных норм и в своей совокупности образуют процессуальные механизмы и процессуальные режимы, в том числе и механизм процессуально-правового регулирования, с помощью которого реализуется процессуально-правовой режим. Определен правовой режим как особый порядок правового регулирования общественных отношений, основанного на определенном сочетании правовых средств (в том числе и способов правового регулирования), гарантий и принципов, создает благоприятные (неблагоприятные) условия для удовлетворения интересов субъектов права и направлен на достижения оптимального социально-значимого результата. Сформулированы направления оптимизации процессуально-правового режима, среди которых: совершенствование и повышение эффективности деятельности властных компетентных органов и их должностных лиц при решении юридических дел, а также дальнейшее развитие института процессуальной аналогии. The dissertation research for the first time offered the original concept of the legal nature of the procedural legal regime, which, according to the dissertation, is that the procedural regime is a support mechanism of all types of legal activity, and this is practically not a branch, but a theoretical approach to determining the essence and content of the process mode. The peculiarities of the procedural and legal regime are determined and on this basis, his author's definition is proposed. The author's definition of the notion of «procedural remedies in the structure of the procedural legal regime» is formulated as a coherent system of the methods, techniques and mechanisms, which are objectified in the procedural legal acts (normative, enforcement and enforcement), by which the rights and legitimate interests of the participants are procedurally – legal relations. These tools facilitate the proper implementation of substantive rules and, in their totality, form procedural mechanisms and procedural regimes, including the mechanism of procedural regulation through which the procedural regime is implemented. The directions of optimization of the procedural legal regime are formulated, among them: improvement and increase of efficiency of activity of the competent authorities and their officials in solving legal cases, as well as further development of the institute of procedural analogy.Item Правова природа вищої освіти в Україні(Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 2019) Парпан, Уляна Михайлівна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; Святоцький, Олександр Дмитрович; Зозуля, Євген Вікторович; Турчак, Олександр ВолодимировичУ дисертації здійснено загальнотеоретичний аналіз природи визої освіти. Визначено концептуальні основи методології пізнання визої освіти. Досліджено зміст та особливості вищої освіти як правового явища. Запропоновано авторське трактування змісту поняття «вища освіта» та розкрито основні властивості цього явища. Охарактеризовано чинники та закономірності, що зумовлюють засади формування вищої освіти. Розкрито моделі вищої освіти та проаналізовано їх зміст. Виокремлено моделі вищої освіти (західноєвропейська, центральноєвропейська, східноєвропейська та американська). Простежено динаміку розвитку вищої освіти в глобалізованому суспільстві. Охарактеризовано філософему та сучасну парадигму вищої освіти. Виокремлено та проаналізовано праксіологічну значимість вищої освіти для побудови громадянського суспільства та правової держави. В диссертации осуществлено общетеоретический анализ природы визой образования. Определены концептуальные основы методологии познания визой образования. Исследовано содержание и особенности высшего образования как правового явления. Запропоновано авторская трактовка содержания понятия «высшее образование» и рас-крито основные свойства этого явления. Охарактеризованы факторы и зако-номирности, обусловливающие основы формирования высшего образования. Раскрыто можели вишри образования и проанализированы их содержание. Выделены модели высшего образования (западноевропейская, центральноевропейская, восточноевропейская и американская). Прослежена динамика развития высшего образования в глобализированном обществе. Охарактеризованы философему и современную парадигму высшего образования. Выделены и проанализированы праксиологического значимость высшего образования для построения гражданского общества и правового государства. In the dissertation the general theoretical analysis of nature with the visa of education was carried out. The conceptual foundations of the methodology of knowledge of the visa of education are defined. The content and features of higher education as a legal phenomenon are investigated. The author's interpretation of the content of the concept «higher education» is proposed and the main features of this phenomenon are discussed. Characterized by factors and law-making, which determine the basis for the formation of higher education. The edges of education could be revealed and their content analyzed. Higher education models (Western European, Central European, East European and American) are distinguished. The dynamics of the development of higher education in a globalized society is traced. Characterized by the philosophy and the modern paradigm of higher education. The praxiological significance of higher education for the construction of civil society and the rule of law is highlighted and analyzed.