Автореферати та дисертаційні роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995
Browse
3 results
Search Results
Item Економічне оцінювання та державне управління розвитком промислового потенціалу(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Станасюк, Наталія Степанівна; Кузьмін, Олег Євгенович; Національний університет «Львівська політехніка»; Амоша, Олександр Іванович; Маслак, Ольга Іванівна; Носов, Олександр ЮрійовичУ дисертаційній роботі запропоновано нове концептуальне вирішення наукового-практичного завдання – вдосконалення теоретико-методологічних та методико-прикладних засад економічного оцінювання розвитку промислового потенціалу та розроблення на цій основі концептуальних засад державного управління, спрямованих на його збалансований розвиток. Сформовані методологічні положення з проведення комплексного економічного оцінювання стану та рівня розвитку промислового потенціалу в галузевому та просторовому аспектах базуються на виділенні вхідних та вихідних індикаторів в розрізі відтворювальних та забезпечувальних складових, що дозволило виокремити два інтегральні показники рівня його розвитку (відтворювального та реалізованого потенціалів). Як основні стратегічні орієнтири державного управління розвитком промислового потенціалу визначено: створення сприятливого макросередовища, здатного активізувати інноваційну активність промислових підприємств; модернізацію галузевої структури промислового потенціалу із врахуванням досягнутих рівнів розвитку відтворювального та реалізованого потенціалів та збалансування просторового розвитку на основі налагодження активної взаємодії між інлектуальною та інноваційною складовими промислового потенціалу. В диссертационной работе предложено новое концептуальное решение научной-практической задачи - совершенствование теоретико-методологических и методико-прикладных основ экономического оценивания развития промышленного потенциала и разработка на этой основе концептуальных основ государственного управления, направленных на достижение его збалансированного развития. Сформулировано методологические положения к проведению комплексного экономического оценивания развития промышленного потенциала в отраслевом и пространственном аспектах, основанные на выделении входных и выходных индикаторов в разрезе воспроизводственных и обеспечивающих составляющих, что позволило выделить два интегральные показатели уровня его развития (воспроизводственного и реализованованого потенциалов). Как основные стратегические ориентиры государственного управления развитием промышленного потенциала определены: создание благоприятной макросреды, способной активизировать инновационную активность промышленных предприятий; модернизацию отраслевой структуры промышленного потенциала с учетом достигнутых уровней развития воспроизводственного и реализованного потенциалов и сбалансирование пространственного развития на основе налаживания активного взаимодействия между инлектуальной и инновационной составляющими промышленного потенциала. New conceptual solution of scientific-practical task of improvement of theoretical and methodological as well as practical principles of economic evaluation of the potential development is offered in the scientific work; conceptual principles of state administration aimed at reaching innovative vector of development were worked out on this basis. The conceptual-terminological nomenclature of industrial potential research is specified paying attention to the following basic notions "resources", "possibility", "system" and "result", which are the basis of the main definition. Peculiarities of interpretation of "industrial potential" concept of different time periods were under consideration and the selection of the conceptual approaches to interpretation of its economic essence was conducted on this basis. The following approaches, resource, hypothetical, system and result, to structuring of the definition "industrial potential" are specified on the basis of its content. Improvement of its internal architectonics is based on the integrated approach to understanding of its economic essence and involves selection of reproductive and providing constituents, their balanced cooperation is the basis for development. In the context of the defined components, the system of indexes of economic evaluation of industrial potential has been worked out by input and output indicators. Thus, it is offered to differentiate reproductive and realized industrial potentials, that represent potential and used possibility accordingly. Their evaluation by the offered modified Harrington’s scale will allow to group types of industrial activity and administrative-territorial units in order to make a conclusion about the level of industrial potential development both in branch and spatial aspects and will provide an evaluation comprehensiveness. Factor conception of industrial potential development is introduced. Priority of functioning of separate factors was grounded to be changing during national economy development, caused by the change of approaches to the essence content of industrial potential and different stages of evolutional development of state economy. Tendencies of main influence factors are analyzed. Evaluation methodology of structural changes efficiency in the industrial sector of economy is improved. It was found out that processing industry occupies the leading position by the level of development of both reproductive and realized potential. Comparison of the obtained results in dynamics allowed to make a conclusion about the gradual capacity growth of processing industry and decrease of rough manufacturing and energy consuming industrial productions. Taking into account the strategic meaning of processing industry for economic development of the country, the analysis of the level of industrial potential development of certain types of processing activity was conducted and tendency of its changes was defined. High level of both reproductive and realized potential was found in production of computers, electronic and optical products, and basic pharmaceutical medications, that confirms technological advancement in structural transformation of industrial potential. However, the obtained results indicate that most types of industrial activity have low level of reproductive potential that may have disastrous consequences in future. The results of the conducted evaluation can be taken into account for the improvement of the branch structure of the national industry and creation of effective component structure of industrial potential towards the development of priority types of industrial activity and increase of its competitiveness. As a result of comprehensive evaluation of spatial development of industrial potential, it was found out, that, by the integral development index of both reproductive and realized industrial potential, Zaporizhzhia oblast rank the first place, which is the leading center of industrial development in Ukraine today. Obtained results indicate the existence of considerable spatial asymmetry in the development of industrial potential due to the peculiarities of economic development of administrative-territorial units, differences of their specialization and imperfection of economic policy of the state. Creation of intellectually-innovative clusters of mixed type is considered to be a modern fundamental of the industrial potential development that will promote the transfer of innovations, the increase of competitiveness of spatial development and national economy on the whole. The state, as the third participant of the cluster, must play the role of the regulator of cooperation. The levers of state stimulation of the industrial potential development on the innovative basis were offered for the defined types of intellectually-innovative clusters. The main strategic targets of the state administration are: creation of favourable macromedia able to activate innovative activity of industrial enterprises; modernization of branch structure of industrial potential, taking into account the attained levels of development of reproductive and realized potentials and balance of spatial development on the basis of building active cooperation between intellectual and innovative components of the industrial potential. Conception of state administration is offered, in the context of which, the balanced development of the industrial potential should be considered as an integrative combination of reproductive ability of its interconnected components that provide the processes of formation and increase of the potential, whereas their changes cause development, and the economic effect, obtained from their usage, that indicates practicality of application of certain type of resources in the process of industrial production. A system of indicators for assessing the effectiveness of the mechanism of state management of a balanced development of industrial potential has been worked out and a matrix method for its diagnosis based on certain indicators has been developed. In the context of the implementation of the concept of public administration balanced development of industrial potential according to the author’s methodology, grouping of types of industrial activity was conducted by the development levels of reproductive and realized potentials. The result of the above-mentioned grouping was the distinguishing of three branch groups, application of certain strategies of industrial potential growth was offered for each of them.Item Макромоделювання систем електроприводу та їх компонент(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Селепина, Йосип РомановичThe method for discrete macromodelling of dynamic modes for the components and electric drive systems in general is proposed. Identification of data for nonlinear macromodels is carried out on the basis of optimization process improved using the tunneling procedure that made it possible to reduce considerably the time required for searching of the unknown coefficients of the model. Principally new macromodels of asynchronous drive with short-circuited rotor and nonlinearities in the circuit of the stator, pulse-phase control system and AC electric drive system in general were created based on the optimization process. Besides it, the possibility of the macromodelling approach usage for the DC electric drive with magnetic amplifier of the lifting power-shovel drive modeling is presented. The efficiency of obtained macromodels and their suitability for the subsequent usage for the electric AC and DC systems analysis is proved based on comparison of results obtained using electric system macromodels with the experimental data. Диссертационная работа посвящена научной задаче дискретного макромоделирования динамических режимов компонент систем электропривода на основании соотношений вход-выход. В работе предложен метод дискретного макромоделирования динамических режимов для компонент и систем электропривода в целом. Идентификация данных нелинейных макромоделей осуществляется на основании приведенного в работе улучшенного оптимизационного процесса с использованием туннелирования, что дает возможность значительно сократить время на поиск неизвестных коэффициентов модели. На основании данного оптимизационного процесса построены принципиально новые макромодели асинхронного двигателя с короткозамкнутым ротором и нелинейностями в цепи статора, системы импульсно-фазного управления и системы электропривода переменного тока в целом. Также показана возможность применять макромоделирование и для электропривода постоянного тока с магнитным усилителем привода подъема одноковшового экскаватора. Обоснована эффективность полученных макромоделей и их пригодность для последующего использования для анализе систем электроприводов постоянного и переменного тока, на основе сравнения полученных макромоделей систем электроприводов с результатами эксперимента.Дисертаційна робота присвячена науковій задачі дискретного макромоделювання динамічних режимів компонент систем електроприводу на основі співвідношень вхід-вихід. В роботі запропонований метод дискретного макромоделювання динамічних режимів для компонент та систем електроприводу в цілому. Ідентифікація даних нелінійних макромоделей здійснюється на основі приведеного в роботі покращеного оптимізаційного процесу з використанням тунелювання, що дає змогу значно скоротити час на пошук невідомих коефіцієнтів моделі. На основі даного оптимізаційного процесу побудовано принципово нові макромоделі асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором з нелінійностями в колі статора, системи імпульсно-фазового керування та системи електроприводу змінного струму в цілому. Також показано можливість застосовувати макромоделювання і для електроприводу постійного струму з магнітним підсилювачем приводу підйому одноковшового екскаватора. Обґрунтована ефективність отриманих макромоделей та їх придатність для подальшого використання для аналізу систем електроприводів постійного та змінного струму, на основі порівняння отриманих результатів макромоделей систем електроприводів з результатами натурного експерименту.Item Удосконалення технології окислювального хлорування етилену на каталізаторах Cu(І)(ІІ)/γ-Аl2О3(Національний університет "Львівська політехніка", 2009) Микитин, Ігор МихайловичДисертацію присвячено удосконаленню промислової технології одержання 1,2-дихлоретану окислювальним хлоруванням етилену на каталізаторах Cu(І)(ІІ)/γ-Аl2О3. Виявлено шляхи забруднення каталізатора окислювального хлорування етилену сполуками заліза. Вивчено умови дезактивації та регенерації частково дезактивованого каталізатора окислювального хлорування етилену. Встановлено будову активних центрів каталізаторів окислювального хлорування етилену ([СuСl4]-2, [СuСl2]-1) на поверхні γ-Аl2О3 нанесеного і просякнутого типів відповідних промислових марок “Харшоу” (Х1) і “Монтекатіні” MEDC-B. Запропоновано новий механізм металокомплексного каталізу реакції окислювального хлорування етилену з участю поверхневих металокомплексів Al2O3[СuСl4]-2, Al2O3[СuСl2]-1 в реакції з етиленом, хлористим воднем і киснем. Запропоновано удосконалення технології окислювального хлорування етилену в 1,2-дихлоретан шляхом додаткового охолодження циркуляційного газу до температури +2 – +5 °С з відділенням залишків 1–4 % 1,2-дихлоретану із циркуляційного газу та новий спосіб приготування каталізатора окислювального хлорування етилену в 1,2-дихлоретан із вмістом активних компонентів – СuСl2·К+, Мg+2 – 4–8 % на поверхні Аl2О3/SіО2 (20–40 % Аl2О3). Диссертация посвящена усовершенствованию промышленной технологии получения 1,2-дихлорэтана окислительным хлорированием этилена на катализаторах Cu(І)(ІІ)/γ-Аl2О3. Выявлены пути загрязнения катализатора окислительного хлорирования этилена соединениями железа. Исследованы условия дезактивации и регенерации частично дезактивированного катализатора окислительного хлорирования этилена. Предложено строение активных центров катализаторов окислительного хлорирования этилена ([СuСl4]-2, [СuСl2]-1) на поверхности γ-Аl2О3 нанесенного и пропитанного типов соответствующих промышленных катализаторов марок “Харшоу” (Х1) и MEDC-B. Разработан новый механизм металокомплексного катализа реакции окислительного хлорирования этилена с участием поверхностных металокомплексов Al2O3[СuСl4]-2, Al2O3[СuСl2]-1 в реакции с этиленом, хлористым водородом и кислородом. Предложено усовершенствование технологии окислительного хлорирования этилена в 1,2-дихлорэтан путем дополнительного охлаждения циркуляционного газа к температуре +2 – +5 °С с отделением остатков 1–4 % 1,2-дихлорэтана из циркуляционного газа. Предложен новый способ получения катализатора окислительного хлорирования этилена в 1,2-дихлорэтан с содержанием активных компонентов – СuСl2·К+, Мg+2 – 4–8 % на поверхности Аl2О3/SіО2 (20–40 % Аl2О3).The thesis is devoted to the improvement of the industrial technology of obtaining 1.2-dichlorethane by means of ethylene oxidizing chlorination on catalysts Cu(І)(ІІ)/γ-Аl2О3. The activity of catalysts of different firms (Engelhard, BASF, Rhône-Poulenc, COHDEA, Montecatini, Harshow, Montedison) is studied, and the most effective catalyst of MEDC-B grade is selected. 2 year’s inspection of ethylene oxidizing chlorination reactors has shown that the industrial catalyst gets ground in the ethylene oxidizing chlorination reactor after its working for 60 through 100 days, and its characteristics change. Stable work is observed during 60 through 270 days, upon which the characteristics of the catalyst are considerably changed, i.e. the activity and selectivity decrease, and the granulometric composition changes, and then the regeneration becomes necessary. The ways of contamination of the ethylene oxidizing chlorination catalyst by iron compounds are discovered. The optimum correlation of НСl:С2Н4 within the range of (2–2,1):1 is also proposed, which makes it possible to achieve optimum efficiency concerning НСl and С2Н4 (96,0–99,0 % and 95,3–95,5 %, respectively). The possibility of the regeneration of the partly deactivated ethylene oxidizing chlorination catalyst is studied. The regeneration in an oxygen mode (30–40 % О2) is more effective than in an air mode (20 % О2). The formation of active centers of ethylene oxidizing chlorination catalysts ([СuСl4]-2, [СuСl2]-1) on the surface γ-Аl2О3 of applied and impregnated types, Harshow X1 and MEDC-B industrial marks, respectively, is proposed. The new mechanism of the metal complex catalysis of ethylene oxidizing chlorination reaction with the help of surface metal complex Al2O3[СuСl4]-2, Al2O3[СuСl2]-1 reacting with ethylene, hydrogen chloride, and oxygen, is developed. The improvement of the technology of ethylene oxidizing chlorination in 1.2-dichlorethane by means of additionally cooling circulation gas to the temperature of +2 through +5 °C with the help of circulatory cooling agent (NaCl solution) with the temperature of -15 through -20 °C, the remains of 1–4 % 1.2-dichlorethane being scrubbed from circulation gas, is proposed. The new simplified method of preparing the ethylene oxidizing chlorination catalyst in 1.2-dichlorethane with the content of СuСl2·К+, Мg+2 – 4–8 % on the surface of Аl2О3/SіО2 (20–40 % Аl2О3), with S=100–150 m2/g, d = 30–110 mkm is proposed, which is the most optimum properties of the ethylene oxidizing chlorination catalyst.