Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Комерціалізація високотехнологічної продукції промислових підприємств
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Мирощенко, Наталія Юріївна; Козик, Василь Васильович; Національний університет «Львівська політехніка»; Тарасюк, Галина Миколаївна; Ковтуненко, Юрій Володимирович
    Дисертацію присвячено вирішенню наукового та прикладного завдання розроблення теоретико-методологічних та методико-прикладних засад комерціалізації високотехнологічної продукції промислових підприємств. Розвинуто типологію видів комерціалізації такої продукції, а також типологію та змістове наповнення відповідних чинників. Удосконалено методичний підхід з оцінювання ефективності комерціалізації високотехнологічної продукції промислових підприємств, що враховує, окрім економічної компоненти, й організаційну та маркетингову, а також уможливлює виявлення причинно-наслідкових зв’язків між кількісними і якісними змінами значень показників, які характеризують комерціалізацію високотехнологічної продукції. Удосконалено метод ідентифікування дифузії під час комерціалізації високотехнологічної продукції, який базується на застосуванні інструментарію морфологічного аналізу і уможливлює синтезування факторних та результативних ознак явища дифузії. Розроблено метод визначення рівня інноваційності високотехнологічної продукції підприємства, який полягає у встановленні ознак її інноваційності із урахуванням особливостей їх бієктивного відображення на різних етапах комерціалізації. Удосконалено модель побудови диверсифікованої у просторі і часі системи комерціалізації високотехнологічної продукції, яка відрізняється від наявних врахуванням залежності впливу інноваційності такої продукції та її дифузії на результати комерціалізації. The thesis is dedicated to addressing the scientific and applied task of developing theoretical-methodological and methodical-applied principles of commercialization of high-tech products manufactured by industrial enterprises. Typology of products commercialization types, as well as the typology and content of the relevant factors have been developed. Methodical approach to assessing the efficiency of commercialization of high-tech products of industrial enterprises has been improved; it takes into account, in addition to the economic component, organizational and marketing elements, and makes it possible to identify causal relationships between quantitative and qualitative changes in the indicators characterizing commercialization of high-tech products. Method for identifying diffusion during the high-tech products commercialization has been improved, it is based on the application of the morphological analysis tools and enables the synthesis of factor and effective features of the diffusion phenomenon. Method for determining the level of innovation of high-tech products of the enterprise has been developed, it consists in identifying the features of innovation, taking into account the peculiarities of their bijective reflection at different commercialization stages. Model for constructing a high-tech product commercialization system diversified in space and time has been improved, it differs from the existing one depending on the influence of innovation of such products and diffusion on the commercialization results. Целью исследования является разработка теоретико-методологических и методико-прикладных основ коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий. Объектом исследования является коммерциализация высокотехнологичной продукции промышленных предприятий, а предметом – теоретико-методологические и прикладные положения по усовершенствованию процессов такой коммерциализации. Для достижения указанной цели в работе установлены и решены следующие задачи: развить типологию видов коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий; развить типологию и содержательное наполнение факторов коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий; усовершенствовать методический подход к оценке эффективности коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий; усовершенствовать метод идентификации диффузии при коммерциализации высокотехнологичной продукции; разработан метод определения уровня инновационности высокотехнологичной продукции предприятия с учетом особенностей биективного отображения признаков инновационности на различных этапах коммерциализации; усовершенствовать модель построения диверсифицированной в пространстве и времени системы коммерциализации высокотехнологичной продукции. Полученные в диссертации результаты и разработанные рекомендации представляют собой комплекс теоретико-прикладных положений по совершенствованию коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий. В первой главе «Теоретические и прикладные основы коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий» установлена сущность и охарактеризованы виды коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий, охарактеризованы отечественный и мировой опыт в этой сфере, а также раскрыты основные проблемы при этом. Развито классификацию видов коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий по ряду существенных и независимых признаков (содержание, способ финансирования, уровень эффективности, количество субъектов коммерциализации и их географический охват), что позволяет руководителям и владельцам сформировать комплексное представление о разнообразии таких видов, четко выделить их в инновационном процессе предприятия, а также обеспечить системно-аналитическое обоснование принятия управленческих решений в сфере инновационной деятельности. Развито классификацию и содержательное наполнение факторов коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий на основе конкретизации факторов содержательного наполнения, что формирует разветвленную информационную базу для работников руководящей подсистемы предприятия для оценки уровня влияния этих факторов, а также их благоприятности для обеспечения эффективности как процессов коммерциализации високотехнологической продукции, так и инновационной деятельности в целом. Во второй главе «Анализ и оценка коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий» рассмотрено состояние коммерциализации высокотехнологичной продукции в промышленности, а также идентифицированы факторы влияния на соответствующие процессы и осуществлена оценка их эффективности. Усовершенствован методический подход к оценке эффективности коммерциализации высокотехнологичной продукции предприятия, что позволяет руководителям и аналитикам учитывать экономическую, организационную и экономическую компоненты коммерциализации при диагностировании уровня ее эффективности, а также устанавливать причинно-следственные связи между количественными и качественными изменениями значений соответствующих показателей. В третьей главе «Совершенствование коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий» усовершенствован метод идентификации диффузии при коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий, определен уровнень инновационности такой продукции в процессе ее коммерциализации, а также построено диверсифицированную во времени и пространстве соответствующую систему. Усовершенствован метод идентификации диффузии при коммерциализации высокотехнологичной продукции промышленных предприятий, учитывающий инструментарий морфологического анализа; он дает возможность руководителям проектов коммерциализации синтезировать факторные и результативные признаки явления диффузии, а также позволяет устанавливать причинно-следственные связи между факторными и результативными признаками такой диффузии в разрезе каждой узловой точки и каждого варианта изменения ее параметров, что снижает уровень субъективизма управления процессами коммерциализации. Разработан метод определения уровня инновационности высокотехнологичной продукции промышленных предприятий, основанный на учете биективного изменения количества признаков инновационности на различных этапах коммерциализации, что позволяет улучшить уровень осведомленности руководителей об изменении такого уровня во времени, а также о потенциальных резервах его повышения на разных этапах коммерциализации. Усовершенствована модель построения диверсифицированной в пространстве и времени системы коммерциализации высокотехнологичной продукции, что создает предпосылки для руководителей и работников управляемой подсистемы подразделений учитывать зависимости влияния инновационности такой продукции и ее диффузии на результаты коммерциализации; кроме того, это будет способствовать избеганию типичных проблем, возникающих при коммерциализации высокотехнологичной продукции.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтелектуалізація систем менеджменту промислових підприємств
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Ситник, Йосиф Степанович; Кузьмін, Олег Євгенович; Національний університет «Львівська політехніка»; Ковтуненко, Ксенія Валеріївна; Семенова, Валентина Григорівна; Ліпич, Любов Григорівна
    Дисертаційна робота спрямована на вдосконалення концептуальних, теоретико-методологічних та прикладних аспектів формування процесу інтелектуалізації систем менеджменту промислових підприємств в умовах становлення інтелектуально-знаннєвої економіки. Розроблено концепцію інтелектуалізації систем менеджменту на основі еволюційного процесу впливу чинників зовнішнього середовища і внутрішнього самоорганізування систем менеджменту та організаційно-функціональну модель механізму інтегрування підсистем (інтелектоносіїв) на засадах інтелектуалізації. Удосконалено механізм розвитку інтелектуальної активності як цільової функції менеджменту персоналу, інструментарій моделювання розвитку особистісно-інтелектуального потенціалу в системах менеджменту. Розроблено метод діагностування процесу інтелектуалізації систем менеджменту та метод рейтингового оцінювання результативності їх інтелектуалізації, що передбачає визначення інтегрального рівня інтелектуалізації менеджменту на підставі кількісної експертної оцінки позиції об’єкта дослідження. Розроблено метод аналізування впливу активаторів інтелектуалізації систем менеджменту підприємств на управління персоналом. Диссертационная работа направлена на совершенствование концептуальных, теоретико-методологических и прикладных аспектов формирования процесса интеллектуализации систем менеджмента промышленных предприятий в условиях становления интеллектуально-знанневой экономики. Разработана концепция интеллектуализации систем менеджмента на основе эволюционного процесса влияния факторов внешней среды и внутренней самоорганизации систем менеджмента и организационно функциональная модель механизма интегрирования подсистем (интелектоносителей) на принципах интеллектуализации. Усовершенствован механизм развития интеллектуальной активности как целевой функции менеджмента персонала, инструментарий моделирования развития личностно интеллектуального потенциала в системах менеджмента. Разработан метод диагностирования процесса интеллектуализации систем менеджмента и метод рейтингового оценивания результативности их интеллектуализации, что предусматривает определение интегрального уровня интеллектуализации менеджмента на основании количественной экспертной оценки позиции объекта исследования. Разработан метод анализирования влияния активаторов интеллектуализации систем менеджмента на управление персоналом. The dissertation work is aimed to improve the conceptual, theoretical, methodological and applied aspects of the process of formation and evaluation of the effectiveness of intellectualization of management systems of industrial enterprises in the conditions of formation of the intellectual-knowledge-economy. Intellectualization of management systems of enterprises is a way to implement a continuous transformation of the elements and structure of management and control this model via synchronization and integration of processes needed for the formation and application of new management approaches, backed up by intellectually-knowledgeable capacity of staff and the system as a whole. Despite the theoretical basis of the process of intellectualization of management systems of enterprises, it is proved that among its components is dominating a human capital and specialized knowledge, personal and organizational intellectual potential, intellectual capital, intellectual property, information and communication technology and other intangible assets. In the context of the processes of intellectualization is developed the essence of the concepts "intellect", "intellectual potential of the enterprise", "intelligent management systems", "management system", "structure of management systems". It is determined the essential-substantial signs of intellectual potential and specified the main components of intellectual capital of enterprises. It is developed a scientific-methodological basis of the concept of intellectualization of systems management an enterprise on the basis of the influence of evolutionary processes in the external environment and increasing activation of the internal self-organization of management systems under the influence of the intellectually-knowledgeable assets and information and communication technologies, which substantiates the key categories of intellectualization, the sequence of its stages, the directions and elements of the model, which covers the objectives, principles, strategies, tactics, methods, functions, tasks, techniques, criteria and indicators of evaluation. It is substantiated that an effective process of intellectualization of the management systems can be implemented based on the definition of and compliance with the fundamental conditions that allow us to create and classify a complex system-forming functional and structural specific principles of intellectualization in the following areas: process and meaningful filling; functional purposes; cognition. It is proposed a classification of the factors which are influencing to the process and the performance of intellectualization of management systems of the enterprises, which lays the foundation for a comprehensive understanding of the various aspects of their characteristics according to the following criteria: conceptual identity; priority; vector of influence on the process of intelligence flow; character of the process promotion; force of influence; interconnections; source of origin; the level of regulation in the management system; role of the factor in induction of management systems; influence on the level of investment in human capital; impact on intellectual activity; proportionality of influence; objective orientation of factors within management systems; the number of variables covered; content. Is developed a toolkit of diagnostics of the process of intellectualization of management systems of enterprises, which provides an opportunity for businesses which begin the process of intellectualization of the management systems is created to identify the starting assumptions and to examine the current level of intellectual and knowledgeable asset of management system, for enterprises that have implemented the intellectualization management systems – to perform diagnostic assessment of the development process based on intermediate, group and integral indexes and shape of the future strategy of intellectualization. A method of rating assessment of the effectiveness of intellectualization of the management systems of enterprises is developed, and is proposed to calculate using the parameter of the integral level of intellectualization of the management systems on the basis of quantitative assessment of the detailed system of indicators, taking into account their weighting factors that should be evaluated on the basis of their groupings for the total criteria (intelligence capacity, intelligence activity, intellect productivity, integration, dynamic management model). On the basis of the range of the modified scale of Harrington the method allows to identify certifications of integrated levels of intellectualization management systems of enterprises in accordance with the linguistic and quantitative scores. In this work are developed theoretical and applied models: diffusion processes, intellectual-knowledgeable achievements in the management system; prediction of the dependence of the amount of motivation remuneration of intellectuals on the total supply of intellectually-knowledgeable product; making the decisions by the participants of intellectually active media management systems (individual and collective conduct in relation to the exercise of certain intellectual-knowledgeable action). The proposed approach allows to extend the scope of application of economic-mathematical modeling for development of the environments of intellectual creation in the management system of enterprises and mentally-functional space of experts regarding business activities of enterprises. A method for the analysis of the impact of activators of intellectualization of the management systems of enterprises in personnel management of industrial enterprises is improved based on the calculation of a number of representative indicators (level of intellectual activity, staff, integral index of the intellectual capital formation, the level of intelligence of net income, the level of remuneration of staff in the payroll for the growth of intellect, the integral index of information and communication technologies, integral level of development the competence of managers, the level of stability of the staff, the integral level of development of organizational culture, integral index of development of management systems) and involves using the tools of multivariable regression modeling.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціально-економічні важелі забезпечення полівекторного розвитку підприємств
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2016) Дідик, Андрій Миколайович
    Дисертацію присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми забезпечення полівекторного розвитку підприємств під впливом соціально-економічних важелів. Набули подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат за проблемою, класифікації різновидів розвитку, принципів забезпечення полівекторного розвитку, соціально-економічних важелів, форм впливу та цілей використання важелів, важелів динамічної організаційної культури, а також метод оцінювання пріоритетності інвестування у технологічні процеси підприємств. Удосконалено метод діагностування компетентностей працівників у процесі полівекторного розвитку, модель соціально-психологічного мікроклімату у колективі, а також метод аналізування впливу соціально-економічних важелів на забезпечення полівекторного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності. Розроблено концептуальні засади забезпечення полівекторного розвитку підприємств під впливом соціально-економічних важелів, які передбачають формування ієрархічної моделі розроблення таких важелів на макро-, мезо- та мікрорівнях економіки з виокремленням суб’єктів формування і використання важелів, визначенням цілей їхнього впливу, повноважень щодо змісту та переліку важелів впливу, що на засадах комплексного і синергійного поєднання активізують полівекторний розвиток бізнесу. Розроблено метод оцінювання податкової конкурентоспроможності підприємств, що передбачає порівняння існуючої податкової політики суб’єкта господарської діяльності за певними параметрами з можливостями податкового середовища. Розроблено модель забезпечення інноваційної динаміки підприємств, що передбачає виокремлення підготовчої, основної та завершальної стадій, враховує вплив інноваційного середовища, а також відображає взаємозв’язок між інноваційною позицією та заходами інноваційної поведінки суб’єкта підприємницької діяльності. The thesis is devoted to solving scientific and applied problems of providing enterprises multi-vector development under the influence of socio-economic tools. It develops further concepts and terminology according to the issue, classification of development types, the principles of providing multi-vector development, socio-economic tools, forms of influence and objectives of applying the tools, tools of dynamic organizational culture as well as the method for evaluating investment priority in enterprises’ technological processes. It improves the method of diagnosing employees’ competency in the process of multi-vector development, the model of improving socio-psychological microclimate in the team as well as a method of analyzing the impact of socio-economic tools to ensure multi-vector development of an enterprise. The thesis develops conceptual foundations of providing enterprises’ multi-vector development under the influence of socio-economic tools, which foresee the formation of hierarchical model of developing such tools at the macro, meso and micro levels of the economy isolating subjects of the formation and use of these tools, defining the objectives of their influence and powers with regard to content and list of tools, which intensify enterprises’ multi-vector development on the basis of a comprehensive and synergistic combination. It develops the method of assessment of tax competitiveness of enterprises, which involves comparing current tax policy of the business entity according to certain parameters with capabilities of the tax environment. The thesis develops a model of providing innovative dynamics of the enterprise, which involves isolating preparatory, primary and final stages, takes into account the effect of the innovation environment as well reflects the relationship between the innovative position and conduct of innovative activities by a business entity. Диссертация посвящена решению научно-прикладной проблемы обеспечения поливекторного развития предприятий под влиянием социально-экономических рычагов. На основе анализа позиций ученых уточнено сущность понятия «поливекторное развитие предприятия» как процесса системных превращений во всех функциональных сферах предприятия, который предопределяет его переход на качественно новое, более совершенное состояние. Сформировано типологию видов развития предприятий за подходами к их идентифицированию (системному, процессному, динамичному, ситуационному). Сформировано классификацию принципов обеспечения поливекторного развития предприятий, которая предусматривает выделение общих (целенаправленность, гибкость, сбалансированность, оптимальность, эффективность, непрерывность, декомпозиционность, часовая согласованность, обьектность, импульсов развития) и специфических (достаточное ресурсное обеспечение поливекторного развития, обеспечения целевого управленческого влияния, коэволюционность превращений, когерентность превращений, использование влияния рычагов на обеспечение поливекторного развития, систематическое устранение ингибиторов развития, реагирование на непрогнозируемые изменения среды функционирования, моделирование поливекторного развития за всеми направлениями, единственная стратегическая направленность трансформаций) принципов. Получили дальнейшее развитие классификации социально-экономических рычагов влияния на обеспечение поливекторного развития предприятий (по содержанию, целенаправленностью использования, направлением влияния, средой формирования, охватыванием влиянием, уровнем формирования, характером и силой влияния, проявлением результативности и сферой влияния), целей использования социально-экономических рычагов и разновидностей влияния социально-экономических рычагов на обеспечение поливекторного развития предприятий. Разработаны концептуальные основы обеспечения поливекторного развития предприятий под воздействием социально-экономических рычагов, которые предусматривают формирование иерархической модели разработки таких рычагов на макро-, мезо- и микроуровнях экономики с выделением субъектов формирования и использования рычагов, определением целей их влияния, полномочий относительно содержания и перечня рычагов влияния, что на основе комплексного, синергичного сочетания активизируют поливекторное развитие предприятий. Усовершенствован метод анализа влияния социально-экономических рычагов на обеспечение поливекторного развития предприятий, который отличается от существующих выделением наиболее репрезентативных индикаторов такого влияния (налоговая конкурентоспособности предприятия, уровень стабильности денежно-кредитной системы, уровень «запаса прочности», интегральный уровень инвестиционной привлекательности, интегральный показатель финансового состояния должника-юридического лица, коэффициент обновления основных средств, интегральный уровень развития компетенций управленцев, уровень текучести персонала, интегральный уровень развития организационной культуры, уровень инновационности производства и коэффициент креативной активности работников) и позволяет прогнозировать значения результирующих показателей развития субъектов хозяйственной деятельности, а также идентифицировать сильные и слабые стороны в этой сфере. Усовершенствован метод диагностирования компетентностей персонала в процессе поливекторного развития, который основывается на формировании карты необходимых общих и профессиональных компетентностей персонала, определении приоритетности и весомости компетентностей за матрицей попарных сравнений, оценивании по принципу метода 360о обладания работником необходимыми компетентностями, определение интегрального уровня соответствия персонала за всеми компетентностями, интерпретирование результатов и принятие решения относительно дальнейшего участия персонала в организационных трансформациях. На основании выполненных исследований усовершенствованно типологию, смысловое и функциональное наполнение рычагов динамической организационной культуры, которые отличаются от существующих выделением рычагов влияния на персонал предприятия и рычагов влияния на внешних стейкхолдеров. Усовершенствовано модель улучшения социально-психологического микроклимата в коллективе, которая направлена на активизацию поливекторного развития предприятия, предусматривает диагностирование имеющегося социально-психологического микроклимата по системе индикаторов, идентифицирование факторов формирования неблагоприятного микроклимата, определение ключевых проблем в этой сфере, анализирование альтернатив и выбор оптимальных путей улучшения социально-психологического микроклимата в коллективе. Разработан метод оценки налоговой конкурентоспособности предприятий, что предусматривает сравнение существующей налоговой политики субъекта хозяйственной деятельности по определенным параметрам (налогоплательщики, объекты и базы налогообложения, ставки налогов, налоговые периоды, порядок исчисления налогов, сроки и порядок уплаты налогов, даты возникновения налогового обязательства) с возможностями налоговой среды. Получил дальнейшее развитие метод оценки приоритетности инвестирования в технологические процессы предприятий, что отличается от существующих учетом в рамках многокритериального подхода с использованием функций принадлежности к терм-множествам параметра конкурентной адаптивности технологий. Разработана модель обеспечения инновационной динамики предприятий, что предусматривает выделение подготовительной, основной и заключительной стадий, учитывает влияние инновационной среды, а также отражает взаимосвязь между инновационной позицией и мерами инновационного поведения субъекта предпринимательской деятельности.