Автореферати та дисертаційні роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995
Browse
2 results
Search Results
Item Інтерпретація класичного ордера в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ століття(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Знак, Анна Володимирівна; Лінда, Світлана Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"; Ремізова, Олена Ігорівна; Кондель-Пермінова, Наталія МиколаївнаУ дисертаційній роботі вивчено морфологічну зміну класичного ордера на фасадах будівель Львова ХХ – початку ХХІ ст. Вдосконалено спеціальну методику дослідження інтерпретації класичного ордера на фасадах будівель. Проаналізовано попередні дослідження ордерної системи та визначено основні етапи її розвитку в історії архітектури. Виконано натурні дослідження класичного ордера, на основі яких розроблено типологію будівель та споруд із класичним ордером та їх класифікацію, а також визначено принципи застосування ордерної системи в архітектурі Львова ХХ – початку ХХІ ст. На основі виконаних графічних моделей будівель та креслень фасадів здійснено морфологічний аналіз класичного ордера, що дало змогу виявити зміни будови ордерної системи впродовж досліджуваного періоду. У роботі визначено способи інтерпретації класичного ордера в архітектурі Львова та виявлено їхні особливості на тлі загальноєвропейської та вітчизняної практики ХХ – початку ХХІ ст. В диссертационной работе изучено морфологические изменения классического ордера на фасадах зданий Львова ХХ – начала XXI века. Разработана методика исследования интерпретации классического ордера на фасадах зданий. Проанализированы предварительные исследования ордерной системы и определены основные этапы развития классического ордера в истории архитектуры. Проведены натурные исследования ордера, на основании которых разработана типология зданий и сооружений с архитектурным ордером и классификация ордера, а также определены принципы применения ордерной системы в архитектуре Львова ХХ – начала XXI века. На основе выполненных графических моделей зданий и чертежей фасадов проведен морфологический анализ классического ордера, который позволил выявить изменения строения ордерной системы в течение исследуемого периода. В работе определены способы интерпретации классического ордера в архитектуре Львова и выявлены их особенности на фоне общеевропейской и отечественной практики ХХ – начала XXI века. The dissertation is dedicated to the study of morphological changes in architectural order applied to the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries. The paper outlines the ways of classical order interpretation in Lviv architecture and identifies their specific characteristics as compared to the European and domestic practices of the twentieth and early twenty-first centuries. Upon the study of changes of order characteristics throughout the course of architecture development, the following key stages in the development of classical order have been put forward: order prototype, pre-classical order, classical order, change of classical order, use of classical order and interpretation of classical order. Improvements have been introduced to the special methodology of architectural order interpretation, which is based on the typology of buildings and structures which apply classical order; order classification; determining the principles of order application; structural morphological analysis which consists of proportional analysis of the facade, analysis of order location on the facade, modular and proportional analysis of order and comparative analysis on the whole; identification of the methods of classical order interpretation on the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries and their comparison with domestic and world analogs. The paper relies on the suggested typology of Lviv buildings and structures of the twentieth and early twenty-first centuries which apply classical order to single out the key eatures of their architectural design. The developed order classification has been used to study the changes of the main characteristics of order. It has been established that during erection of said Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries the main rules of order organization have been followed. General and specific principles of order application have been identified using the developed typology of Lviv buildings and structures with classical order of the twentieth and early twenty-first centuries and the suggested order classification. Graphic models of buildings and facade drawings have been used to conduct morphological analysis of the classical order, which helps identify changes in order structure throughout the period under analysis. Proportional analysis of the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries have been used to outline the main methods of proportion creation Modular analysis of order has revealed that in the twentieth and early twenty-first centuries the ratio of column diameter to its height on the facades of Lviv buildings is quite often larger or smaller in comparison with Renaissance samples. The proportional analysis conducted has shown that the ratio of entablature height to pedestal changes in relation to column height and normally decreases if compared with classical samples. Thus, even though the main rules of order structure have been followed, the order is not canonical and undergoes morphological interpretation, change of proportions and adjustment to the situation and specific building. The dissertation singles out four methods for interpretation of classical order applied to the facades of Lviv buildings of the twentieth and early twenty-first centuries – reproduction, academic stylization, modernized stylization and radical transformation. Order interpretation takes place on three levels – level of system, level of elements and level of details. In view of the multilayer structure of classical order, different methods of interpretation can be used on different levels for one facade. Since order is highly predisposed to interpretation in accordance with the period or specific building, it emerges as a flexible way of creating different compositions which convey different ideas and artistic meaning. Key peculiarities of classical order interpretation on the facades of Lviv buildings have been identified on the basis of comparative analysis with national and general European trends. It has been established that in the twentieth and early twenty-first centuries architectural trends prevalent in Lviv were governed by the political centres, thus Lviv architecture often had features characteristic for the countries that ruled the city at the time.Item Закономірності формування архітектури Русі (за джерельною базою Х–XIVст.)(Національний університет "Львівська політехніка", 2014) Диба, Юрій РомановичУ дисертації запропоновано та обґрунтовано застосування до архітектурознавчого дослідження історично замкненої епохи герменевтичної методології, в основу якої покладено центонно-парафразний принцип аналізу неречових (зображальних, писемних, усних, лінгвістичних) джерел. Процеси становлення та розвитку архітектури Русі розглядаються у дослідженні на підставі вивчення фактів, сюжетів, образів та смислів неречових джерел Х–XIV ст. та у тісному зв’язку із загальнокультурним контекстом епохи, політичними, економічними, етнічними процесами та впливом зовнішніх чинників. На конкретних прикладах, у хронологічному викладі продемонстровано дієвість обраної методики та запропоновано низку нових важливих історично-архітектурних інтерпретацій архітектурних явищ періоду Русі. Спираючись на аналіз писемних свідчень про будівничих Русі, віднотовуючи імена будівничих, зафіксовані у вигляді написів на поверхні стін будівель, конструкціях та виробах і вивчаючи інскрипції поховань архітекторів, сформовано максимально повний перелік відомостей про давньоруських будівничих у їх зв’язку з конкретними регіонами та творами. Визначено закономірності формування архітектури Русі та окреслено перспективи її вивчення. В диссертации предложено и обосновано применение к архитектуроведческому исследованию исторически замкнутой эпохи герменевтической методологии, в основу которой положен центонно-парафразный принцип анализа невеществетнных (изобразительных, письменных, устных, лингвистических) источников. Процессы становления и развития архитектуры Руси рассматриваются в исследовании на основании изучения фактов, сюжетов, образов и смыслов невещественных источников Х–XIV вв. и в тесной связи с общекультурным контекстом эпохи, политическими, экономическими, этническими процессами и влиянием внешних факторов. На конкретных примерах, в хронологическом изложении продемонстрирована действенность выбранной методики и предложен ряд новых важных историко- архитектурных интерпретаций архитектурных явлений периода Руси. Опираясь на анализ письменных свидетельств об архитекторах и строителях Руси, отслеживая имена строителей, зафиксированные в виде надписей на поверхности стен, конструкциях и изделиях, а также – изучая инскрипции захоронений архитекторов, сформирован максимально полный перечень свидетельств о древнерусских строителями в их связи с конкретными регионами и произведениями. Определены закономерности формирования архитектуры Руси и намечены перспективы ее изучения. The thesis presents the use of reasonably well-grounded approach of hermeneutic methodology interpreting the historically closed era and applied to the architectural theoretic study, based on the principle of thematic-paraphrase analysis of written, verbal, linguistic, and expressive sources. The formation and development processes in Rus’ architecture are considered in the investigation on the basis of the analysis of stories, facts, images and meanings of immaterial sources of X-XIV centuries in close interconnection with the cultural context of the era, considering political, economic, ethnic processes and the influence of external factors. The verification of the results of the study is in the development of the research procedures, enabling to produce interpretations that cannot be fraud and in giving the criteria that enable to verify the suggested interpretation of texts. Critical analysis of certain key facts from the history of architecture of Rus’ revealed some basic underlying meanings and values of analyzed chronicles and that allowed identifying a number of scientific myths. The efficiency of the chosen method is demonstrated in chronological presentation of specific examples. A range of important new historical-architectural interpretations of architectural phenomena from the Rus period is presented in the thesis. The thesis also presents the following issues. It was found that indirect evidence from the written sources about the relation of East Slavic (Kyiv in particular) paganism with the Khazars is confirmed and supported by the architectural and archaeological features of Kyiv sanctuaries, possibly due to the phenomenon of Jewish proselytism in Khazaria. It was proved that chronicled evidence of the state administrative and urban undertakings of Princess Olga Epoch had nothing to do with the north-western borderlands of Rus’, but they were aimed at a consistent incorporation of Derevlyan Land ( 946) and Volyn’ ( 947) and the development of Bulgar–Kyiv–Regensburg transcontinental trade route. The thesis supports the archaeological conclusions that the chronicled evidence of the X-century contemporaries about Novgorod are not related to the city (hóroda) on the Volkhov founded in the 40's of XI century, and it was proved that the evidence is related to future citadel Vladimir in Volyn’. The chronicled birthplace of Volodymyr Sviatoslavovych was localized around the citadel, in the place known as Budyatyn village. The oldest evidence of sacred Christian construction of Princess Olga Era was analyzed and there was established the connection between chronicled mentions of the Church of Our Lady as owner of Budyatyn village with Zimnenskyi Svyatogorskyi Monastery church. The study also noted the important role of early Bible translations in the formation of a professional architectural terminological apparatus and professional ethics of the builders. The most complete list of information about the ancient builders and architects in the relation to specific regions and works was formed by means of the analysis of the written evidence of the Rus’ builders with the help of noted proper names recorded as the inscriptions on the wall surfaces of buildings, structures and products and by means of examining of burial inscriptions. Based on the analysis of Ukrainian folk legends, the research revealed important historical and architectural facts associated with the practice of commemorating the burial places of builders. The thesis outlines the prospects of further research and investigation of the history of architecture by means of interdisciplinary methodological tools. A new level of historical and architectural research of closed periods, Kyiv Rus’ in particular, is presented in the dissertation. The obtained results are aimed at the increase of educational level and academic proficiency of future architects and at the future establishing of separate educational direction majoring in the history of architecture.