Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна зарубіжна юридична освіта: історикоправове дослідження (на прикладі США, Великобританії і ФРН)
    (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2019) Проскурняк, Олег Георгійович; Никифорак, Михайло Васильович; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Макарчук, Володимир Степанович; Міхневич, Людмила Володимирівна
    У дисертації на основі аналізу нормативно-правових актів, вітчизняної та зарубіжної наукової літератури досліджено основні чинники та тенденції розвитку сучасної зарубіжної юридичної освіти, розкрито особливості їх реалізації в США, Великобританії та ФРН. З-поміж чинників виокремлено зростання соціального престижу юридичної професії і розширення доступу до юридичної освіти; з-поміж тенденцій – реформування моделей юридичної освіти, оптимізацію національних мереж правничих шкіл, прагматизацію зарубіжної юридичної освіти і підвищення ефективності підсумкової атестації юристів. Зроблено висновок, що сучасна юридична професія змогла реалізувати в собі два взаємодоповнюючі принципи: єдності і диференціації. Розвиток інтеграційних процесів у сучасному суспільстві детермінував необхідність існування загальних філософських та інституційних основ юридичної професії. Водночас, кожна правова система під впливом національних традицій зберегла власну специфіку у структурі і розумінні юридичної професії. В диссертации на основе анализа нормативно-правовых актов, отечественной и зарубежной научной литературы исследованы основные факторы и тенденции развития современного зарубежного юридического образования, раскрыты особенности их реализации в США, Великобритании и ФРГ. В качестве факторов определено рост социального престижа юридической профессии и расширение доступа к юридическому образованию; как тенденции - реформирование моделей юридического образования, оптимизация национальных сетей юридических школ, прагматизация зарубежного юридического образования и повышение эффективности итоговой аттестации юристов. Сделан вывод, что современная юридическая профессия смогла реализовать в себе два взаимодополняющих принципа: единства и дифференциации. Развитие интеграционных процессов в современном обществе детерминировал необходимость существования общих философских и институциональных основ юридической профессии. В то же время, каждая правовая система под влиянием национальных традиций сохранила свою специфику в структуре и смысле юридической профессии. In the dissertation on the basis of the analysis of normative legal acts, domestic and foreign scientific literature the basic factors and tendencies of development of modern foreign legal education are investigated, the peculiarities of their realization in the USA, Great Britain and Germany are revealed. The factors that determine the growth of the social prestige of the legal profession and the increased access to legal education; as tendencies – reform of models of legal education, optimization of national networks of law schools, pragmatization of foreign legal education and increase of efficiency of final certification of lawyers. It is concluded that the modern legal profession has been able to implement two complementary principles: unity and differentiation. The development of integration processes in modern society has determined the need for the existence of common philosophical and institutional foundations of the legal profession. At the same time, each legal system under the influence of national traditions has retained its own specifics in the structure and understanding of the legal profession. The growing role of lawyers is justified by the complication of social infrastructure, the development of the legal status of a person, the expansion of rights and freedoms, the jurisprudence of modern society, which reflects a common tendency for all developed countries to expand the subject of legal regulation, increase the political influence of holders of law degree. The criteria for access to legal education are classified into educational and social. Admission to US law schools requires any undergraduate education. In the UK and Germany, the enrollment of students is carried out on the basis of schooling. The only social barrier to access to legal education is tuition fees. Reforming the content of legal education in its most general form concerns models of legal education. In the US, lawyers are trained in 220 law schools, in the UK – 97, in Germany – 44 universities. The structure of legal education, which includes the duration of studies, its division into cycles, courses, semesters and trimesters, is investigated. Pragmatization of legal education is manifested in the practical orientation of the educational process, its orientation on the individual interests of students, the development of their practical skills. Such a new form of practical training of lawyers as law clinics has been investigated. The final form of practical training of lawyers in the UK and Germany – internships is analyzed. The solicitor's internship lasts two years, the barrister's internship – 1 year, the referendariat – two years. In the US, there is no postgraduate education. In Germany, there is a single standard for all law school graduates, which includes two state exams. In the United States, admission to law is through bar examination. In the UK, separate qualification tests are conducted for solicitors and barristers. Their purpose is not to test knowledge, but to test readiness for independent legal practice.
  • Thumbnail Image
    Item
    Екстремуми у професійній діяльності юриста: філософсько-правове дослідження
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2015) Брездень, Володимир Іванович
    Дисертація присвячена дослідженню екстремумів у професійній діяльності юриста з позиції філософії права. Розглянуто критерії правової свідомості та їх вплив на екстремуми у професійній діяльності юриста. Обґрунтовано тезу про те, що на вибір граничних меж у професійній юридичній діяльності справляють суттєвий вплив морально-етичні вимоги та правова культура юриста. Проаналізовано процеси формування правомірної поведінки в професійній діяльності юриста. Висвітлено шляхи протидії деформації професійної свідомості юриста як основи запобігання негативним екстремумам у його професійній діяльності. Подано характеристику професійної освіти як чинника визначення установки на правомірну професійну діяльність юриста, а також обґрунтовано положення про те, що вибір екстремумів у професійній діяльності юриста завжди лежить у площині ціннісних орієнтирів правника, що починають формуватися в процесі визначення установки на професійну діяльність юриста. Диссертация посвящена исследованию экстремумов в профессиональной деятельности юриста с позиции философии права. Рассмотрены критерии правового сознания и их влияние на экстремумы в профессиональной деятельности юриста. Обоснованно тезис о том, что на выбор предельных границ в профессиональной юридической деятельности оказывают существенное влияние морально-этические требования и правовая культура юриста. Проанализированы процессы формирования правомерного поведения в профессиональной деятельности юриста. Освещены пути противодействия деформации профессионального сознания юриста как основы предотвращения негативных экстремумам в его профессиональной деятельности. Дана характеристика профессионального образования как фактора определения установки на правомерную профессиональную деятельность юриста, а также обосновано положение о том, что выбор экстремумов в профессиональной деятельности юриста всегда лежит в плоскости ценностных ориентиров юриста, начинающих формироваться в процессе определения установки на профессиональную деятельность юриста. Сформулирована авторская интерпретация понятия «экстремумы в профессиональной деятельности юриста», под которыми следует понимать крайние пределы допустимого поведения юриста, которые могут проявляться в негативном или безразличном отношении к закону или служить примером высокого чувства ответственности за выполнение своего профессионального долга по неуклонному соблюдению норм права. Констатируется, что правомерное поведение юриста должно соответствовать предписаниям права, быть с ним соизмеримым. При этом злоупотребление правом не всегда приводит к неправомерному поведению юриста. Все зависит от того, злоупотребляя буквой закона, юрист нарушает или не нарушает дух права, и это также касается экстремумов профессиональной деятельности. В свою очередь, противоправным поведением юриста (как предельным «отрицательным» показателем экстремума) является невыполнение им служебных обязанностей, недооценка или переоценка правового явления, ситуации. Акцентировано, что современный европейский юрист – этоспециалист, который должен отвечать основным требованиям времени и культуры, поэтому его образ включает следующие ожидаемые характеристики: интеллектуальную компетентность (особая организованность знаний – структурированность, категориальность, обобщения, гибкость и оперативность в анализе ситуаций, обеспечивает способность юриста к решению творческих и профессиональных задач) интеллектуальную инициативу как способность целостной личности органично сочетать познавательные и мотивационные действия; составлять собственную программу профессиональной деятельности; самоорганизацию, которая предусматривает интеллектуальные усилия, направленные на сочетание действенности мышления и юридической целеустремленности; саморегуляцию как способность фиксировать в себе изменения, понимание и использование механизмов культурной самокоррекции. This research focuses on extremes in professional activities of a lawyer from the perspective of the philosophy of law. It explores the criteria of legal consciousness and their impact on the extremes of the professional lawyer. It proves the fact that the choice of thresholds in the professional legal activities is substantially affected by the ethical requirements and legal culture of lawyers. The study analyses the processes of formation of lawful behavior in the professional activities of a lawyer. It deals with ways of combating deformation of a lawyer’s professional consciousness as the basis of prevention of negative extremes in his professional activity. The research gives characteristics of professional education as a factor that determines the basis of legitimate professional activities of a lawyer. It also justifies the statement that the choice of extremes in professional activities of a lawyer always depends on the values of a lawyer that are beginning to emerge in the process of determining the basis of professional activities of a lawyer.