Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45975

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. – Volume 5, number 1. – 64 p.

Зміст


1
9
18
27
35
45
53
58

Content (Vol. 5, No 1)


1
9
18
27
35
45
53
58

Browse

Author: search.filters.author.Chelombitko, OlgaSubject: search.filters.subject.архітектура деконструктивізму

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Similarity of grammars of architectural space in canonical icons and the architecture of deconstructivism
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Крамарчук, Христина; Челомбітько, Ольга; Kramarchuk, Khrystyna; Chelombitko, Olga; Lviv Polytechnic National University
    У статті розглянуто граматику архітектурного простору в іконі (зображення тривимірного простору у двовимірному) та граматику архітектури деконструктивізму (зображення n-вимірного простору у тривимірному), де за спільну основу взято закономірність морфогенезу: зображення у меншому m-вимірному просторі, більшого n-вимірного простору. Розкривається граматика базової перцептивної перспективи в іконі. Перцептивна перспектива підпорядкована суб’єктивному чиннику (дає змогу вільно застосовувати знання про об’єкт) так як і в деконструктивізмі, де механічний монтаж частин породжений естетикою і семантикою суб’єктивізму. Викривленість архітектурного простору в іконі зумовлена психологією сприйняття плановості людиною, а саме, ближні простори людина бачить за законами зворотної перспективи (від’ємна кривина). Середній план є сферичним, так звана опукла перспектива, а задній план – лінійна перспектива (додатна кривина). Максимальна художня виразність, на яку працює граматика побудови простору в деконструктивізмі породжує гру змістами: намагання знайти амбівалентність, визнання конкурентних інтерпретацій, тим часом як граматика архітектурного простору в іконі втілює духовний досвід у пізнанні метафізичного світу. Визначено, що однаковими методами побудови архітектурного простору ікони і архітектури деконструктивізму є: 1) розсіяна, децентралізована перспектива зображення, звідси фрагментарність і розкриття неглибоких просторів; 2) подача форми з різних поглядів; 3) прийняття геометричних протиріч (ікона) і нереальність форм (деконструктивізм); 4) прийняття джакстапозиції, суперпозиції і дисперсного багатошарового простору; 5) прийняття недомовленості (можливість сприйняття форми і в аксонометрії, й в зворотній або лінійній перспективі). Виявлено подібність мети побудови простору в іконі, як і в деконструктивізмі – розкрити приховані змісти, сутності, досягнути якості метафізичності форм. Відмінність у трактуванні реальності: архітектурні форми в іконі виражають онтологію реальності (втілення синтезу чуттєвого досвіду фізіологічного простору людини і духовного досвіду у спогляданні-пізнанні), водночас архітектура деконструктивізму це експеримент з реальністю (викривлення), механістична естетика насильної руйнації, порушеної досконалості, спричинена підвищенною чуттєвістю до проблем у відношенні «людина – сучасний цивілізаційний світ». Ікона акцентує увагу на метаморфології (всебічне розкриття чуттєвого і духовного досвіду сприйняття існуючої реальності, складний синтаксис форм і простору), а деконструктивізм – на новому морфогенезі й концепції рівнозначності форми і простору.