Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45975

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. – Volume 5, number 1. – 64 p.

Зміст


1
9
18
27
35
45
53
58

Content (Vol. 5, No 1)


1
9
18
27
35
45
53
58

Browse

Filters

20191

Settings

Subject: search.filters.subject.Government quarter

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Transformation of paradigm in contest for the development of Kyiv city center in the 1930–1940s
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Марковський, Андрій; Markovskyi, Andrii; National Academy of Arts of Ukraine
    У статті досліджено трансформації архітектурно-мистецького поля України 1930–1940-х років та далі до середини 1950-х, під впливом зовнішніх факторів, зумовлених Другою світовою війною. За основу пошуків прийнято матеріали двох провідних конкурсів: на забудову урядового кварталу 1934–1935 років та відбудову Хрещатику 1944 року, як найбільш тенденційні та представницькі події у Київській архітектурі періодів “до» та “після» війни в означеному хронологічному інтервалі. У складних умовах сталінської диктатури, творчих пошуків та певної невизначеності, провідного значення набувають загальнодержавні архітектурні конкурси, як можливість з одного боку, діалогу у мистецьких колах, а з іншого – прямого делегування волі правлячих еліт. Починаючи від завдань на Палац робітників у Петрограді 1919 р. та Палац праці у Москві 1922−1923 рр., відкриті та закриті багатоетапні конкурси задавали вектор розвитку, визначали провідні акценти радянської архітектури та були надзвичайно важливим явищем, що виходило за межі вибору того чи іншого проекту під конкретне завдання – це було місце синтезу, створення нової стилістичної доктрини та затвердження вектору розвитку архітектури тих років. Дослідником взято за основу загальну подібність умов поля, в яких існувало архітектурно-мистецьке життя Києва 30-х і 40-х років ХХ ст.: підсилення вертикалі імперської влади, держзамовлення, репресії та декларування ідей правлячих еліт напряму через засоби монументальної пропаганди. Також враховані ідентичність матеріально-технічних можливостей та подібний склад учасників. Тим часом відслідковується низка важливих закономірностей поступової трансформації поля під впливом глобальних соціополітичних зрушень, спричинених Другою світовою війною. Тенденційно трансформуються у бік певної лібералізації: 1. Ставлення правлячих еліт до попередньої забудови та історичного досвіду загалом; 2. Соціально-містоформувальна роль центральної частини міста та зменшення територіальних бар’єрів між елітою та пересічним населенням. Умовна гуманізація адміністративного центру; 3. Трансформація монументальної пропаганди з поступовим відходом від героїзованого масштабу та культу особистості; 4. Повернення народних та необарокових мотивів в архітектуру як засіб національної ідентифікації та творчої самобутньої виразності. Відповідно, означені тенденції можуть бути за допомогою індуктивного методу екстрапольовані на широкий загал культурно-мистецького поля Києва та України середини 30–40-х років ХХ ст. (і далі до середини 50-х рр. ХХ ст.).