Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. – 2019. – Випуск 5

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47786

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Інформаційні системи та мережі» є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Інформаційні системи та мережі» який започатковано у 1997 р. З врахуванням нумерації збірника наукових праць першому випуску нової серії було присвоєно черговий номер 315. У вступній статті до цього номеру (1997, № 315) нової серії збірника наукових праць відповідальний редактор доктор техн. наук, професор В. В. Пасічник задекларував місію видання: високофахово висвітлювати «прикладні аспекти інформатики, зокрема питання побудови iнформацiйних систем та мереж, якi ґрунтуються на новітніх iнформацiйних технологіях та передових методиках їx побудови». У ювілейному випуску місію видання було актуалізовано (2015, № 832). У журналі публікуються статті англійською та українською мовами. Вісник індексується в Google Scholar та Index Copernicus.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Інформаційні системи та мережі» / Національний університет "Львівська політехніка" ; відповідальний редактор В. В. Пасічник. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – № 5. – 132 с.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі

Зміст


3
14
26
40
53
62
70
78
90
101
116
125
134

Content


3
14
26
40
53
62
70
78
90
101
116
125
134

Browse

Subject: search.filters.subject.004.9

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Process discovery method for distributed software systems with web interface
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Батюк, А. Є.; Войтишин, В. В.; Batyuk, Anatolii; Voityshyn, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Як прикладна дисципліна, процес-майнинг виник два десятиліття тому, і упродовж останніх кількох років його методи отримують все ширше застосування на практиці. Ознакою, яка відрізняє процес-майнинг від класичного дата-майнигу, є фокусування на процесній природі оброблюваних даних. Активний розвиток ніші ринку програмного забезпечення процес-майнингу загострив актуальність задач, пов’язаних із підвищенням масштабованості його методів. Автори пропонують подальший розвиток методу Fuzzy Miner, що розширює його застосування до розподілених програмних системах з web-інтерфейсом. Для забезпечення вимог масштабованості розрахункові процедури реалізовано у різних частинах системи: найбільш ресурсоємні алгоритми виконуються на стороні сервера, тоді як менш ресурсоємні – на стороні web-клієнта. Своєю чергою, серверні компоненти належать до одного із логічних рівнів: даних або сервісів. Рівень даних відповідає за збереження даних у XES-форматі та збирання процесних метрик. Побудова графу процесу та взаємодія з клієнтською частиною забезпечується рівнем сервісів. Призначенням клієнтської web-програми є відбраження графу процесу, який будує сервер. Автоматична перевірка коректності реалізації розрахункової логіки забезпечується модульними та інтеграційними тестами. Рішення, реалізоване авторами, ґрунтується на відкритих програмних продуктах, що дає змогу знизити сумарну вартість програмної системи. На основі порівняння отриманих значень із результатами, одержаними за допомогою ProM 6.8 (було застосовано плагіни: Fuzzy Miner and Alpha++ Miner), зроблено висновок, що запропонована адаптація методу Fuzzy Miner забезпечує відображення поведінки, яка присутня в event-даних (що також успішно виконують відповідні ProM-плагіни). Своєю чергою, з погляду системної архітектури запропоноване рішення демонструє кращі характеристики масштабованості, тобто здатності нарощувати обчислювальні потужності з метою опрацювання більших обсягів event-даних порівняно із згаданими вище ProM-плагінами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Мобільні інформаційні технології в задачах супроводу туриста під час екскурсії
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Артеменко, О. І.; Кунанець, О. О.; Пасічник, Володимир Володимирович; Кунанець, Наталія Едуардівна; Artemenko, Olga; Kunanets, Oksana; Pasichnyk, Volodymyr; Kunanets, Nataliia; Буковинський університет м. Чернівці; Національний університет “Львівська політехніка”; Bukovinsky University of Chernivtsi; National Lviv Polytechnic University
    Проаналізовано особливості розроблення програмного забезпечення на платформі мобільних операційних систем для інформаційного супроводу туристів. Запропонована рекомендаційна система основана на використанні функціональних можливостей GPS-модулів смартфона з метою врахування поточного місця перебування користувача, а також актуальних відстаней до цільових об’єктів маршруту. Це, своєю чергою, є інформаційно-технологічним підґрунтям для реалізації функцій оптимізації екскурсійних маршрутів. Проаналізовано структуру і складові просторово-орієнтованих рекомендаційних систем, особливості їх використання при побудові екскурсійних маршрутів. Рекомендаційна система розпізнає серед множини показників важливі факти, вловлює схожість фактів, робить висновки з використанням індукції, аналогії, дедукції та оцінює результати своєї роботи. Алгоритм роботи рекомендаційної системи полягає в оптимізації екскурсійного маршруту засобами просторовоорієнтованих технологій. Автори провели типологічний поділ екскурсій, серед яких екскурсія, яка містить лише ті екскурсійні об’єкти, які відповідають сезону, багатотемна екскурсія історичного та сучасного спрямування, що передбачає огляд пам'яток історії та культури, будівель та споруд, природних об'єктів, місць знаменних подій, елементів благоустрою міста, промислових та сільськогосподарських виробництв, пам'ятних місць, пов'язаних з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави; огляд будівель та споруд, меморіальних пам'ятників, пов'язаних з життям і діяльністю видатних особистостей, творів архітектури і містобудування, будівель: житлових, громадських, промислових підприємств, культурного призначення, інженерних споруд (фортеці, мости, башти), мавзолев та ін. споруд, екскурсії природними об'єктами, такими як ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники, заказники, окремі дерева, реліктові рослини, перегляд експозицій державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок.
  • Thumbnail Image
    Item
    Класифікація віброартрографічних сигналів з використанням хвилькового перетворення і технологій машинного навчання
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Хома, Ю. В.; Khoma, Yurii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Віброартрографія як метод медичної діагностики призначений для об'єктивного оцінювання суглобової функції, зокрема артрокінематики колінного суглобу і базується на аналізі сигналу віброакустичної емісії. Віброартрографія хоч і поступається за ефективністю таким методам, як рентгенографія і магніторезонансна томографія (МРТ), безумовно, є достатньо чутливим методом для оцінювання ступеня дисфункції колінних суглобів. Наведено результати досліджень щодо побудови системи комп’ютерного опрацювання віброартрографічних сигналів. ВАГ-сигнали мають нестаціонарний характер, тому для їх аналізу у цьому дослідженні застосовано дискретне хвилькове перетворення, яке уможливлює не лише вивчення частотного вмісту сигналу, але і його локалізацію щодо часу. Новизна запропонованого підходу полягає у застосуванні дискретного діадичного хвилькового перетворення для очищення біосигналу від впливу дрейфу ізолінії і випадкових шумів, а також використання деталізуючих компонент для формування діагностично значущих ознак. Аналіз скалограми 6-рівневого хвилькового розкладу дав змогу виділити смугу від 78 до 780 Гц, де зосереджена корисна діагностично значуща інформація. Реконструкція сигналу у вказаній смузі забезпечила усунення дестабілізуючих впливів дрейфу ізолінії та високочастотних шумів. За результатами хвилькового перетворення було вибрано такі прості дескриптори, як стандартне відхилення, мода і середнє значення модуля окремих компонент сигналу, що відповідають рівням розкладу. Для класифікації сигналів застосовано один із найпростіших методів машинного навчання – лінійну регресію. Досліджено показники якості класифікації для випадку двох і п’яти класів дисфункції колінного суглоба. У випадку двох класів отримано такі результати: точність на рівні 94 %, чутливість 100 % і специфічність 88 %. Для п'яти класів точність становить 83 %, чутливість та специфічність 89 % і 62 % відповідно. Для двох груп одержано високу точність і чутливість класифікатора, а для п’яти класів результати класифікації були посередні. При цьому найбільше перекриття дескрипторів спостерігається для сусідніх класів. Основним обмеженням у цьому дослідженні була мала кількість сигналів – по 26 для кожного з класів. Тривалість кожного запису 6 секунд за частоти дискретизації 10 кГц. Розподіл записів на окремі класи відбувався на основі інформації з відповідних МРТ-знімків кожного пацієнта.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтеграція та супровід проектними командами інформаційно- технологічних продуктів впродовж життєвого циклу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Верес, О. М.; Пасічник, Володимир Володимирович; Кунанець, Наталія Едуардівна; Veres, Oleg; Pasichnyk, Volodymyr; Kunanets, Nataliia; Національний університет “Львівська політехніка”; National University “Lviv Polytechnic”
    Підтверджено, що інтелектуальні системи розробляли із застосуванням єдиних науково-методичних принципів та низки вимог, формуванню яких передує ґрунтовний та всебічний системний аналіз суб’єктів діяльності. Проаналізовано історію формування автоматизованих систем управління вищим навчальним закладом у Національному університеті “Львівська політехніка”. Подано концепт DevOps як інноваційної парадигми формування та функціонування команд ІТ-проектів. Парадигму DevOps подають автори як комплекс інформаційних технологій, які в системному поєднанні забезпечують високоефективне функціонування інтегрованої команди ІТ-проекту – системних аналітиків, розробників, інтеграторів та експлуатаційників, що реалізує та підтримує його на всіх етапах життєвого циклу. DevOps – це набір комунікаційних практик, які сприяють швидкому і надійному створенню, тестуванню та впровадженню передових інформаційно-технологічних продуктів у промислову експлуатацію. Концепція DevOps основана на побудові ефективної культури комунікування, яка забезпечує продуктивну співпрацю між усіма членами команди проекту. Культура комунікування є одним з найважливіших факторів успіху втілення концепції DevOps. Формування та реалізація концепції спільної відповідальності, прозорості та швидшого зворотного зв'язку є надійним базисом функціонування високофахової команди DevOps. Команди, які працюють над інформаційно-технологічним проектом (ІТпроектом), доволі часто не дотримуються принципів внутрішньокомандного “системного мислення”. За внутрішньою природою комплекс інформаційних технологій DevOps передбачає використання саме такої методології “системного мислення”, що загалом позитивно впливає на загальну успішність роботи команди, яка реалізовує проект. Концепція DevOps усуває бар'єри між традиційно ізольованими групами розробників та фахівців, що експлуатують систему, об’єднуючи їх в єдину комплексну команду. Згідно з концепцією DevOps члени команди працюють з метою якнайповнішої оптимізації та підвищення продуктивності праці розробників, а також підвищення надійності продукту під час його промислової експлуатації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інформаційна система державного управління та актуальність її впровадження в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Яцюк, С. В.; Кірюшатова, Т. Г.; Yatsiuk, Sergiy; Kiryushatova, Tetiana; Херсонський національний технічний університет; Kherson National Technical University
    Доведено важливість використання сучасних програмно-технічних засобів у житті громадянина і держави. Розглянуто питання інтеграції інформаційних технологій і досягнень комп’ютерної техніки у процеси діяльності державних органів у різних сферах, наведено приклади доступних громадянам України електронних ресурсів, що допомагають вирішувати питання взаємодії громадянина і держави, проаналізовано їхні переваги і недоліки. Визначено проблеми, які притаманні функціонуванню державних органів в Україні, які можуть бути повністю або частково вирішені за допомогою сучасних інформаційних технологій. Доведено необхідність створення інформаційної системи державного управління (ІСДУ) та обґрунтовано актуальність впровадження її в Україні, сформульовано перелік критеріїв, які система повинна задовольняти, і питань, які вона повинна вирішувати. Наведено загальну структуру ІСДУ, виділено її елементи та описано їхню взаємодію. Наведено перелік модулів, які можуть бути включені у систему. Розглянуто питання розгортання системи за вертикаллю і горизонталлю на максимально можливу кількість ланцюгів – елементів інфраструктури; описані приклади кінцевих ланцюгів розгорнутої системи. Досліджено питання інтеграції в ІСДУ модуля штучного інтелекту, визначено переваги його використання у державній сфері. Проаналізовано залежність людського фактору і прозорості управління. Розглянуто проблему цілісності й адекватності даних систем. Як підсистему контроля коректності роботи запропоновано додати модуль запобігання помилкам. Описано структуру, загальний принцип дії й алгоритм роботи системи реагування на запити громадян (СРЗГ); розглянуто питання і проблеми, які можуть виникнути під час її реалізації, а також шляхи їх вирішення. Досліджено питання доступу до СРЗГ. Визначено критерії до програмних інструментів, які можна використати для реалізації системи. Запропоновано реалізувати СРЗГ як вхідну точку для створення інформаційної системи державного управління.