Юридичні науки. – 2019. – Випуск 22

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47619

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 22. – 220 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
4
12
20
27
34
41
46
51
63
74
81
89
96
103
111
115
123
130
138
147
154
163
169
174
180
185
191
195
199
205
214
216

Content


1
4
12
20
27
34
41
46
51
63
74
81
89
96
103
111
115
123
130
138
147
154
163
169
174
180
185
191
195
199
205
214
216

Browse

Filters

20194

Settings

Subject: search.filters.subject.340

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Консульські установи як учасники українського нотаріального процесу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Долинська, Марія; Dolynska, Mariia; Долинская, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено актуальні питання правового регулювання провадження нотаріальної діяльності органами квазінотаріату в Україні. Виконання нотаріальних дій консульськими установами України завжди сприяло захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб України, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій за межами держави. У статті розглянуто особливості провадження нотаріального процесу консульськими установами України. Автор пропонує доповнити частину третю статті 1247 Цивільного кодексу України таким реченням: “Посвідчення заповітів за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України”.
  • Thumbnail Image
    Item
    Громадянське суспільство як філософсько-правова категорія: підходи до розуміння
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Дашо, Тарас; Dasho, Taras; Дашо, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософськоправового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти. Наголошено, що сучасне громадянське суспільство виступає гарантом демократизації та потребує належного правового забезпечення у контексті глобалізаційних викликів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Громадянське суспільство як проблемна категорія філософсько-правового дискурсу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактнопонятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку. В абстрактно-понятійному вимірі категорію “громадянське суспільство” трактують як ідеологічний компонент, а відтак виводять поза межі практично-прикладної сфери суспільства. Доведено, що громадянське суспільство – складний та суперечливий феномен, істотні зрушення у дослідженні якого залежать від того, чи вдасться створити ефективну методологію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інноваційна модель закладу вищої освіти у контексті аналізу національного законодавства
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Романинець, Марта; Romanian, M.; Романинець, Марта; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal Affairs
    На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні. У системі закладів вищої освіти України можна виділити такі чотири основні типи за формою власності: заклад вищої освіти державної форми власності – заснований державою, фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади; заклад вищої освіти, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим – заснований органами влади Автономної Республіки Крим, фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим; заклад вищої освіти – заснований місцевими органами влади, фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади; заклад вищої освіти приватної форми власності – заснований на приватній власності і підпорядкований власнику чи власникам. Доведено, що перспективи розвитку закладу вищої освіти на інноваційній основі залежать від тих реформ, які регулюють цю сферу діяльності, і, як це не прикро, – від політичного вектора. Специфічною особливістю процесу реформування освіти є те, що практично неможливе поетапне його здійснення. Реформа повинна відбуватись системно за всіма напрямами й відображати всі аспекти діяльності вищої школи не тільки тепер, а й на перспективу.