Теорія і практика будівництва. – 2018. – №888

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44414

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковано результати закінчених науково-дослідних робіт професорсько-викладацького складу Національного університету “Львівська політехніка”, українських та зарубіжних науковців.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Теорія і практика будівництва : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 888 – 140 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва

Зміст


1
3
12
18
29
36
43
52
59
65
72
79
87
93
101
111
117
123
127
133
138

Content


1
3
12
18
29
36
43
52
59
65
72
79
87
93
101
111
117
123
127
133
138

Browse

Filters

20184

Settings

Subject: search.filters.subject.міцність

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив дефектів робочої арматури на несучу здатність залізобетонних балок
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бліхарський, З. З.; Вегера, П. І.; Шналь, Т. М.; Blikharskyy, Z.; Vegera, P.; Shnal, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Кожна з конструкцій піддається впливам у процесі експлуатації. Внаслідок цього виникають різноманітні дефекти пошкодження цих елементів, що впливають на їх безпечну експлуатацію. Одним з таких дефектів є корозія робочого армування. Дослідження несучої здатності залізобетонних балок з контрольованими значеннями корозії або пошкодження є актуальним питанням. Наведено результати експериментальних досліджень залізобетонних балок з дефектом у розтягнутій арматурі, виконаних з та без початкового навантаження. Як дефект розглядали один отвір Ø5.6 мм. Було випробовувано 8 залізобетонних балок. Зразки поділено на дві серії: два зразки 1-ї серії та шість 2-ї. Контрольні зразки обох серій руйнувались через викришування стиснутої зони бетону. Зразки, які були пошкоджені без початкового навантаження, зруйнувались внаслідок розриву розтягнутої арматури. Такий самий тип руйнування зафіксовано під час пошкодження за експлуатаційного рівня навантаження. При випробовуванні балок з пошкодженням без рівня навантаження і з армуванням, еквівалентним до пошкодженої арматури, несуча здатність зразків фактично однакова, відхилення становить приблизно 4 %. Отже, встановлено, що такий тип пошкодження відповідає зменшенню несучої здатності зразка залежно від робочого армування. При виконанні пошкодження за певного рівня навантаження несуча здатність збільшується приблизно на 10 %. Рівень навантаження збільшує залишкову несучу здатність пошкоджених зразків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дорожні цементобетони на основі модифікованих добавок нової генерації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Собко, Ю. М.; Шевчук, Г. Я.; Топилко, Н. І.; Новицький, Ю. Л.; Sobko, Y.; Shevchuk, H.; Topylko, N.; Novytskjy, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розроблено склади модифікованих бетонних сумішей і цементобетонів із заданими експлуатаційними параметрами. В процесі проведення експерименту цементобетони отримували із бетонних сумішей різних складів з модифікуючими добавками нової генерації, які містять суперпластифікатор на основі полікарбоксилатів та повітрезахоплюючу добавку. Суперпластифікатор вводили до бетонної суміші з водою замішування в кількості 0,6; 0,8 і 1,0 % маси цементу, а добавку-аерант – в кількості 0,1 % маси цементу до усіх складів бетонів. Досліджено вплив модифікуючих добавок на властивості дорожніх цементобетонів. Показано ефективність їх використання в дорожніх покриттях, що забезпечує покращені технологічні параметри, підвищену міцність та довговічність. Повітрезахоплююча добавка-аерант в комплексі із суперпластифікатором дає змогу посилити пластифікацію бетонної суміші, а також підвищити морозостійкість та водонепроникність. Визначено техніко-економічну ефективність застосування дорожніх цементобетонів на основі модифікуючих добавок нової генерації та встановлено, що конструкція із цементобетонного покриття дешевша в 1,6 разу ніж конструкція дорожнього одягу із асфальтобетону за вартістю будівельномонтажних робіт.
  • Thumbnail Image
    Item
    Bearing capacity of steel-concrete bent elements reinforced with additional unstrained armature at different levels of strained state
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Барабаш, В. М.; Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Barabash, V.; Kramarchuk, A.; Ilnitskiy, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень згинаних елементів, підсилених додатковою арматурою в розтягнутій зоні, в яких додаткову арматуру встановлювали для відновлення або збільшення несучої здатності. Оскільки ефективність використання додаткової арматури для збільшення міцності, жорсткості значною мірою визначається напруженим станом згинаного елемента до підсилення, то проаналізовано результати досліджень впливу різнорежимних навантажень та розвантажень на напружений стан згинаних елементів до підсилення. Для перевірки теоретичних положень і методики розрахунку напруженого стану згинаних сталебетонних елементів, які підсилюються розтягнутою додатковою ненапруженою арматурою під навантаженням різного рівня, досліджено балки на короткочасні та тривалі навантаження. Наведено теоретичні дослідження та методику розрахунку міцності та деформацій згинаних елементів із додатковою ненапруженою арматурою. Встановлено дві стадії роботи згинаного елемента із додатковою арматурою під час розрахунку міцності. Перший – коли в початковій арматурі напруження дорівнюють межі текучості, і балка стає непридатною для експлуатації. Другий – фізичне руйнування балки настає у разі досягнення в додатковій арматурі напружень межі текучості. Необхідність у підсиленні перекрить у процесі їх експлуатації виникає не тільки під час реконструкції, але і з причини фізичного їх старіння, яке спричинене різними факторами. Змінні температурно-вологісні умови негативно впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність конструкцій. У частині виконаних досліджень не враховано передісторії роботи згинаного елемента до підсилення або враховано його приблизно. Також відсутні рекомендації з оцінювання залишкової міцності згинаного елемента при визначенні кількості додаткового армування, величину арматури підсилення часто приймають, не враховуючи напруженого стану згинаного елемента до підсилення. Завдання дослідження згинаних елементів, в яких підсилення додатковою ненапруженою арматурою виконується під діючим навантаженням різного рівня, є актуальним, вирішення його сприятиме зростанню економічної ефективності підсилення залізобетонних конструкцій
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сидор, Н. І.; Марущак, У. Д.; Маргаль, І. В.; Sydor, N.; Marushchak, U.; Margal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Застосування інженерних цементуючих композитів (ECC) – спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу – дає змогу підвищити несучу здатність, стабільність при різних статичних та динамічних впливах, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементуючих матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів та зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементуючих композитів на основі бінарної та потрійних в’яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі потрійної в’яжучої системи, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізикомеханічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення порівняно з композитами на основі бінарної в’яжучої системи. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227–0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі бінарної в’яжучої системи.