Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2022. – Випуск 95
Permanent URI for this collection
Міжвідомчий науково-технічний збірник
У збірнику опубліковані статті за результатами досліджень інженерної геодезії, супутникової геодезії, геодезичної гравіметрії, картографії, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформатики, кадастру та моніторингу земель. Входить до Переліку наукових фахових видань з технічних наук, який затвержений МОН України.
Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; відповідальний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 95. – 148 с. : іл. : ill.
Геодезія, картографія і аерофотозніманняЗміст (том 95)
1 | |
5 | |
13 | |
22 | |
31 | |
39 | |
53 | |
65 | |
77 | |
94 | |
103 | |
113 | |
129 | |
135 | |
144 |
Content (Vol. 95)
1 | |
5 | |
13 | |
22 | |
31 | |
39 | |
53 | |
65 | |
77 | |
94 | |
103 | |
113 | |
129 | |
135 | |
144 |
Browse
Recent Submissions
Item Monitoring of geodynamic processes in the Tysa river basin using AUTEL EVO II PRO RTK UAV(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Калинич, Іван; Ничвид, Марія; Проданець, Іван; Каблак, Наталія; Ваш, Ярослав; Kalynych, Ivan; Nychvyd, Mariya; Prodanets, Ivan; Kablak, Nataliya; Vash, Yaroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityЦя стаття присвячена дослідженню геодинамічних процесів в басейні річки Тиса в межах Закарпатської області з аналізом геодезичних спостережень, отриманих за останнє десятиліття. Методика. Карсто моніторинг було розпочато із виявлення найнебезпечніших ділянок земної поверхні, які піддаються вертикальним зміщенням. Після виявлення найбільш небезпечних ділянок для попередження можливих аварій був проведений локальний геодезичний моніторинг на об’єктах в межах смт. Солотвино, с. Ділове та с. Біла Церква. Для відпрацювання методики виявлення змін ландшафтів та форм рельєфу під впливом геодинамічних процесів використано також колекцію архівного аерофотознімання. Результати. Для знімання карстів використовувались БПЛА. На основі даних цифрового аерознімання створено: ортофотоплани і цифрові моделі рельєфу для прогнозування карстів та зміщень. Цифрове аерознімання виконувалось відповідно до вимог нормативних документів. Перевагою аерознімання є можливість отримати додаткову інформацію про положення річкових русел, зміни в рослинному покриві, активізацію ерозійних процесів. Для визначення динаміки зсувів, карсту цифрове аерознімання необхідно повторити кілька разів через певні інтервали. Аерознімальні роботи виконано у два етапи у 2020 та 2021 р. Для розпізнавальних знаків вибирались контурні точки, які розпізнаються на цифровому аерознімку і місцевості з точністю не менше 0,1 мм у масштабі створюваного плану. Математичну обробку геодезичних GPS-вимірювань виконано за допомогою програмного забезпечення Trimble Geomatics Office з приведенням ліній на рівень моря і редукуванням на площину проекції Гаусса-Крюгера. Після фотограмметричної обробки виконано контроль якості отриманих результатів та створено цифрові моделі рельєфу прийомами DEM та TIN. Ортофотоплани в масштабі 1:1000 виготовлені за растровими зображеннями аерознімків з урахуванням створеної цифрової моделі рельєфу. Для оновлення інформації про стан сучасних карстоутворень та ділянок з екзогенними процесами в Солотвино та Біла Церква Тячівського району та с. Ділове Рахівського району Закарпатської області виникла необхідність у проведенні моніторингових робіт. Розроблено та апробовано технологію топографо-геодезичних робіт із застосуванням БПЛА і GPS-вимірювань в гірських районах. Результати аерознімання використані з метою візуалізації об’єктів дослідження та донесенні інформації про деформаційні процеси до органів місцевого самоврядування. Для процесів природного чи техногенного характеру (зміщення, зсуви, карсти) потрібна розробка індивідуальних підходів при використанні БПЛА. Подібні моніторингові дослідження виводять на новий рівень вивчення природного середовища і з кожним роком підвищуватимуть наукову цінність отриманих матеріалів. При масовому використанні знімань з БПЛА формується банк даних, який неможливо отримати іншими методами. Створено методику комплексного визначення рухів на екзогенних та техногенних ділянках місцевості в гірських районах з використанням новітніх технологій, що дає можливість оперативного створення планово-висотної основи необхідної точності у референцній системі координат при розв’язанні низки задач прикладної геодезії з використанням супутникових технологій і БПЛА для спостереженнями за об’єктами.Item Using images obtained from UAVs to construct a DEM of riverbed territories with complex hydromorphological characteristics(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурштинська, Христина; Мазур, Анджей; Галочкін, Максим; Шило, Євген; Заяць, Ірина; Burshtynska, Khrystyna; Mazur, Andrzej; Halochkin, Maksym; Shylo, Yevhenii; Zayats, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет природничих наук; Lviv Polytechnic National University; University of Life Sciences in LublinМетою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА. Гідрологічне моделювання передбачає такі основні етапи: створення високоточних ЦМР, визначення коефіцієнтів Маннінга з метою врахування впливу підстильної поверхні та визначення змін рівня води на підставі графу, отриманого із спостережень на гідрометеорологічних пунктах. В цьому дослідженні подано побудову високоточної ЦМР на підставі знімання з БПЛА. Для високоточної побудови моделі принциповим питанням є врахування рослинності в приберегових ділянках і вибір оптимального часового періоду знімання. Завдання дослідження полягає в опрацюванні методики побудови високоточної ЦМР за матеріалами, отриманими з БПЛА, дослідження можливостей усунення впливу рослинності на позначки точок з використанням програмних методів, визначенні планових зміщень русла та порівнянні точності побудови ЦМР за зніманнями, проведеними у червні 2017 року та у листопаді 2021 року. Об’єктом досліджень слугувала ділянка при переході від гірської до болотисто-горбистої частини річки Дністер поблизу міста Старий Самбір, із складними морфометричними та гідрологічними характеристиками русла та берегів в місці складного меандрування річки в перетятій ярами місцевості. Результати: встановлено, що за 4 роки між двома зніманнями планові зміщення деяких точок становлять до 25–31 метрів. Здійснено апріорну оцінку визначення координат за точками з ГНСС-приймача, точність визначення координат точок якого становить 2–3 см. Апріорна оцінка точності визначення координат точок за вхідними даними знімання становить: для планових координат – 4–6 см для двох періодів знімання, похибка визначення позначок точок для різних значень базису – 21–31 см. Встановлено, що програмні методи врахування впливу високої рослинності не дають можливості повного її врахування, середня квадратична помилка, у місцях такої рослинності становить 0,64 м. Тому, знімання з БПЛА необхідно проводити в безлистяний період року, ранньою весною або пізно восени. Наукова новизна полягає у дослідженні можливостей побудови високоточної ЦМР для різного типу рослинності за матеріалами, отриманими з БПЛА. Результати можуть бути використані для гідрологічного моделювання русел рік із складними гідроморфологічними характеристиками.Item Methods of creaton a geoinformation online resource for governing a united territorial community(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Галайда, Андрій; Четверіков, Борис; Колб, Ігор; Galayda, Andrii; Chetverikov, Borys; Kolb, Ihor; Департамент розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національний університет “Львівська політехніка”; f National Infrastructure of Geospatial Data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – запропонувати методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління Лісовогринівецькою ОТГ. Для реалізації поставлених завдань розроблено технологічну схему, що складалася з 9 етапів роботи. Перший етап передбачав збір та аналіз різнорідних даних як векторного, так і растрового форматів на територіюЛісовогренівецької об’єднаної територіальної громади. На другому етапі, за допомогою програмного забезпечення Global Mapper, всі файли векторних даних у форматах *.dxf та *.dmf, що були раніше отримні, конвертовано у формат *.shp для подальшого їх опрацювання в ПП ArcGIS. Внаслідок конвертації, отримано графічні і атрибутивні дані в потрібному форматі і згідно шарів, які вони містять, відредаговано базу геоданих з умовними позначеннями згідно класифікатору для створення планів масштабу 1:2000. На наступному етапі постало завдання уніфікації бази даних конвертованих файлів, так як векторні дані створено з різною побудовою атрибутивних таблиць. Окрім цього, виникла необхідність внесення векторних даних у відредаговану базу геопросторових даних. Для цього написано скрипт на мові Python, що перебудовуєItem On the accuracy of gravimetric provision of astronomo-geometric leveling on geodynamic and technogenic polygons(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурак, Костянтин; Burak, Kostyantyn; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета цієї роботи – теоретично обгрунтувати вимоги до точності гравіметричного забезпечення астрономічного і астрономо-геометричного нівелювання на геодинамічних і техногенних полігонах, з врахуванням точності сучасного високоточного геометричного нівелювання. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС та геометричного нівелювання. Основні результати – встановлено вимоги до точності гравіметричного забезпечення високоточного астрономо-геометричного нівелювання висотної мережі геодинамічних та техногенних полігонів. Встановлена теоретична можливість визначення ортометричних і нормально-ортометричних висот практично на 90 % території України з точністю порядку навіть 0,2 мм на 1км подвійного ходу. Наукова новизна і практична значущість: доведено, що навіть при максимальних значеннях аномалій гравіметричного поля Землі можна вважати ортометричні і нормальні висоти відрізками нормалі до референц-еліпсоїда, як і геометричні висоти; якщо при астрономічному нівелюванні визначати відхилення виска з точністю ср = 0,2" (точність сучасних зеніт- систем навіть 0,08"), то це внесе похибку в визначення різниці геоїдальних частин геодезичних висот 0,2 мм на 1 км ходу, якщо ж визначати це значення з наявних гравіметричних карт відхилення виска, то ця похибка складе 0,5–1 мм на 1 км ходу, що також відповідає нівелюванню навіть І-го класу; непаралельність еквіпотенціальних поверхонь при обчисленні висот слід враховувати вже тоді, коли різниця сили тяжіння на еквіпотенціальній поверхні початкової точки ходу і в точці перетину цієї поверхні з нормаллю в кінцевій точці ходу перевищує 2 мГал; силу тяжіння на станції нівелювання і на силовій лінії поля в кінці ходу, на висоті, що відповідає висоті відповідної станції нівелювання, треба знати при сумі перевищень в ході до 10 м на 1 км ходу з точністювсього 20 мГал, відповідно, при сумі перевищень 100 м на 1 км – 2 мГал, тому навіть модель EIGEN-CG03C (точність оцінюються в межах 8 мГал) на більшій частині рівнинної території України може забезпечити гравіметричними даними високоточне нівелювання при проведенні інженерно-геодезичних робіт та робіт на геодинамічних і техногенних полігонах.Item Criteria for choosing test objects type for terrestrial laser scanners calibration(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Сосса, Богдан; Sossa, Bohdan; Київський національний університет будівництва та архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureКалібрування наземних лазерних сканерів дозволяє підвищити точність отриманих даних з ціллю дотримання нормативних вимог для проведення інженерно-геодезичних робіт. При калібруванні використовують два типи тестових об’єктів: точкові та площинні. Метою цієї роботи є оцінка, узагальнення та класифікація критеріїв вибору типу та підтипу тестових об’єктів для проведення калібрування (ТОК) наземних лазерних сканерів. Влаштування калібрувального полігону виконується з урахуванням мінімізації можливих похибок, можливості захоплення максимального поля зору і діапазону відстаней тощо. Тому розглянуто критерії вибору, систематизовано їх, та на основі проведеного аналізу розроблено рекомендації по вибору типу ТОК для практичного використання. Визначено основні критерії, що впливають на метричну якість даних калібрування. Критерій наявності площинних елементів або можливості встановлення точкових прийнято як другорядний, що розглядається після оцінки всіх інших критеріїв і визначення необхідних умов. Основними критеріями визначено незалежність від геометричної рівності поверхонь; незалежність від кута падіння лазерного променю; влаштування перекриття сканів; можливість калібрування як кутомірного, так і віддалемірного блоку сканера; можливість прив’язки до зовнішньої системи координат. Розглянуто усі зазначені критерії та проаналізовано їх вплив на результати калібрування. Для більш коректної оцінки критеріїв рекомендовано використовувати t-критерій Стьюдента для визначення складових систематичної похибки, що найбільше впливають на дані калібрування. Визначено перспективний напрям досліджень – точне обчислення координат центроїду сферичного площинного ТОК, що дозволить в повній мірі скористатися перевагами як точкового, так і площинного об’єкта калібрування. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у систематизації критеріїв вибору тестових об’єктів калібрування наземних лазерних сканерів та попередній оцінці їх впливу на результати калібрування. Отримані результати дозволяють попередньо врахувати вихідні дані та наявні умови при оцінці критеріїв вибору типу ТОК для калібрування з метою оптимізації процесу калібрування і наступним покращенням метричної якості отриманих данихItem Establishment of the automated system of geodetic monitoring for structures of Tereble-Ritska HPP(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Третяк, Корнилій; Заяць, Олександр; Глотов, Володимир; Наводич, Михайло; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Zayats, Olexandr; Hlotov, Volodymyr; Navodych, Mykhailo; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання. У цій статті з метою моніторингу деформацій показані результати роботи АСГМ. Також наведені переваги застосування АСГМ у порівнянніз класичними вимірюваннями, які перш за все дають можливість постійного визначення координат в режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) і 3 мм (по висоті) на площі 2 км2. Також передбачена можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій лінійно-кутових вимірювань можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС з зимового до літнього періоду, і навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу лінійно-кутових вимірів з визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань та п’єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв’язки між цими параметрами.Item Development methods of large-equipment installation in design position using electronic total stations(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Віват, Анатолій; Петров, Сергій; Волкова, Валерія; Vivat, Anatolii; Petrov, Sergii; Volkova, Valeria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа сьогодні в Україні знаходяться в експлуатації десятки турбогенераторів (ТГ), значна частина яких в експлуатації понад 35÷50 років, що перевищує термін їх служби у відповідності до нормативної документації. Фактичний технічний стан ТГ визначається багатьма геометричними параметрами, серед яких вирішального значення є ті, що характеризують його як механічну систему (вісь агрегату та вісь статора). На даний час контроль положення осей повинна виконуватись з точністю 0,5 мм, та здійснюється в основному трьома способами (за допомогою струни, за допомогою оптичної авторефлексної системи (ППС-11), з використанням повірочного валу). Метою даних досліджень є розробка методики контролю геометричних параметрів статора ТГ при його заміні геодезичними методами з використанням високоточних електронних тахеометрів та її апробація на об’єкті. На основі попередніх досліджень, нами запропоновано вирішувати такі задачі просторовим методом електронної тахеометрії з використанням високоточного тахеометра Leica TCRP1201R300. Ми провели апріорну оцінку точності та ряд експериментів (дослідження з визначення похибки перефокусування, визначення похибки виміру віддалі на коротких довжинах з використанням сферичного відбивача, дослідження впливу неперпендикулярності вимірювального лазера до відбивача) з метою розробки методики підвищення точності вимірювання при умові використання електронного тахеометра. Ця методика апробована на об’єкті під час ремонту (заміни) статора генератора. В результаті проведених робіт визначено просторове положення осей агрегату та статора з точністю0,3 мм, які були зафіксовані в умовній системі координат чотирма марками. Методикою передбачено вибір оптимальних умов вимірювань електронним тахеометром, за яких компенсуються похибки вихідних даних, інструментальні, зовнішніх умов, візування, центрування та фіксування. Також методикою передбачено контроль кожного етапу робіт за стандартним відхиленням до 0,2 мм. Кількість прийомів вимірювань визначається досягненням точності кожного етапу 0,2 мм.Item Analysis of seasonal changes of zenith tropospheric delay components determined by the radio sounding and GNSS measurements data(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Заблоцький, Федір; Кладочний, Богдан; Кутна, Іванна; Zablotskyi, Fedir; Kladochnyi, Bohdan; Kutna, Ivanna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою цієї роботи є проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування. Для цього підбиралась пара відносно близьких одна від одної станцій – аерологічної і референцної ГНСС-станції. Для реалізації викладеної методики досліджень було обрано аерологічну станцію Praha-Libus і референцну ГНСС-станцію GOPE. Для опрацювання і аналізу вибирались дані радіозондування нейтральної атмосфери з першої станції і повні величини ЗТЗ (гідростатична плюс волога складові) з другої станції. Такі дані вибирались щомісячно з 1-ї по 10-у дати 2012 року на 12-у год Всесвітнього часу. За даними радіозондування визначено гідростатичні і вологі складові ЗТЗ (прийняті надалі, як еталонні) і таку ж кількість значень повних ЗТЗ, виведених на цю ж годину із ГНСС-вимірювань на референцній станції GOPE. За ними визначено величини вологої складової ЗТЗ і порівняно їх з відповідними даними, отриманими із радіозондувань. Встановлено, що похибка гідростатичної складової має чітко виражену сезонну зміну, починаючи від виключно додатних величин в діапазоні 2–7 мм у січні з переходом через нуль у квітні (жовтні), досягаючи виключно від’ємних величин в діапазоні 3–5 мм у липні. Що ж стосується похибки вологої складової ЗТЗ, то слід зазначити що вона на протязі всього року приймає лише від’ємні значення без чітко вираженого сезонного ходу. Зауважимо, що максимальні абсолютні величини ця похибка має в липні, що переважають – 30 мм, пояснюється максимальним вмістом водяної пари у тропосфері у цей час. Проте, виключно від’ємні значення похибки вологої складової вказують і на систематичне зміщення її значень. У цій роботі подані рекомендації щодо подальших досліджень у напрямку підвищення точності визначення як гідростатичної, так і вологої складової ЗТЗ, а також причин щодо сезонних змін точності визначення, особливо, гідростатичної складової.Item Зміст до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22)Item Research of spatial location sanitary protection zones of industrial enterprises using methods of geoinformation modeling(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Грицьків, Назар; Бабій, Любов; Горяінова, Ірина; Hrytskiv, Nazar; Babiy, Lyubov; Horyainova, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Кав Медідаб; Lviv Polytechnic National University; Kav MedidabАктуальною є проблема застосування тематичного картографування територій виробничих об’єктів з метою отримання просторових даних про шкідливий вплив на навколишнє середовище. Одним з факторів, який мінімізує цей вплив, є дотримання санітарно-захисних зон. Території, відведені під санітарно-захисні зони, повинні відповідати актуальним даним про місцевість, змоделювати яку можна сучасними засобами ГІС-технологій з використанням даних дистанційного зондування Землі, що надасть можливість швидко та точно отримувати просторові характеристики об’єктів та проводити аналіз тематичної інформації. Тому, метою роботи є отримання та аналіз просторових тематичних даних про санітарно-захисні зони виробничих підприємств на основі базових геопросторових даних. Методика. Для просторового аналізу санітарно-захисних зон застосовано методику моделювання просторових даних за картографічними матеріалами та даними ДЗЗ і аналіз побудованої моделі. Результати. Створено картографічну модель та проаналізовано дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами м. Славута та Хмельницької атомної електростанції. Наукова новизна. Запропонована технологія дозволила поєднати картографічні дані та дані ДЗЗ у єдине програмне середовище і на їх основі виконати моделювання та аналіз санітарно-захисних зон підприємств міста Славута. Практична значущість. Картографічна модель доповнена актуальними даними ДЗЗ. Аналіз побудованої моделі вказав на сучасний стан дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами. Апробовану технологічну схему можна застосувати для моделювання і аналізу санітарно-захисних зон підприємств, які шкідливо впливають на навколишнє середовище.Item Modeling of quasisymmetric ring elements of the church using data of ground laser scanning(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Маліцький, Андрій; Malitskyi, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – розробити алгоритм математичного тривимірного моделювання типового даху української церкви за даними наземного лазерного сканування та знайти шляхи оптимізації моделі в залежно від набору вхідних даних. Методика. Точність моделювання залежить від даних лазерного сканування. Кількість отриманих точок та їхні точність будуть впливати на кінцевий результат – 3D-модель даху. Враховуючи типову конструкцію даху церкви у формі конусу, можна застосувати стандартний математичний алгоритм моделювання частини споруд типової церкви. Результати. Запропонований алгоритм розроблений у програмному середовищі MathCad. Для розроблення математичного алгоритму використано матеріали 3D-сканування української типової церкви. Алгоритм аналізує розташування точок сканування даху церкви та виконує його усереднення. В результаті роботи алгоритму відбраковано помилкові виміри та отримано модель частини даху, яка утворює оптимальну геометрію споруди. Наукова новизна та практична значущість. Запропонований математичний алгоритм дозволяє автоматизувати деякі процеси моделювання типової української церкви для проектних рішень. Такий спосіб моделювання може застосовуватися для подібних конструкцій інших будівель.Item Integration of geospatia l data based on the application of the JOIN operation of relative algebra(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Лазоренко, Надія; Lazorenko, Nadiia; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – дослідження інтеграції наборів базових і тематичних геопросторових даних на основі операції з’єднання (JOIN) реляційної алгебри та її взаємодії з геокодуванням геопросторових об’єктів, яку реалізовано в сучасних геоінформаційних системах (далі – ГІС) та системах керування базами даних (далі – СКБД) для розвитку національної інфраструктури геопросторових даних (далі – НІГД). Методика. Основою дослідження є аналіз можливостей застосування теорії баз геопросторових даних і баз знань, міжнародних і національних гармонізованих стандартів у сфері Географічна інформація/Геоматика для вирішення питання інтеграції геопросторових даних за допомогою операції з’єднання JOIN реляційної алгебри в об’єктно-реляційних системах керування базами даних (ОР СКБД). Результати. В статті досліджено моделі операції з’єднання Join реляційної алгебри, які лежать в основі геокодування об’єктів і створення електронних газетирів, і доведено її ефективність: операція з’єднання Join забезпечує інтеграцію наборів базових і тематичних геопросторових даних. Для її виконання необхідно визначити обов’язкові географічні ідентифікатори, які мають бути наявні серед атрибутів наборів базових та тематичних геопросторових даних та за якими виконується з’єднання. Різноманітність видів застосування операції з’єднання Join охоплює всі можливі випадки, які виникають при їх практичному застосуванні. Таким чином, використання операції з’єднання Join передбачає на етапі проектування баз геопросторових даних визначити ці обов’язкові географічні ідентифікатори. Зокрема, доцільним є визначення обов’язкових географічних ідентифікаторів (кодів) об’єктів за офіційними загальнодержавними системами класифікації (кодифікації) об’єктів у відповідних галузевих тематичних реєстрах, за які відповідають визначені держателі тематичних даних відповідно до додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних” від 26 травня 2021 р. № 532. Досліджено інтеграцію наборів базових і тематичних геопросторових даних на основі моделей операції з’єднання (JOIN) реляційної алгебри та їх взаємодії з геокодуванням геопросторових об’єктів, яку реалізовано в сучасних ГІС та СКБД для розвитку національної інфраструктури геопросторових даних. Дослідження виконано на наборі базових геопросторових даних, а саме: відомостей про адміністративно-територіальні одиниці Черкаської області, в тому числі їх меж; за тематичні обрано дані зі статистичного бюлетеня соціально-економічного становища Черкаської області за січень 2021 року Головного управління статистики у Черкаській області Державної служби статистики України. Доведено, що операцію з’єднання (JOIN) реляційної алгебри можна використовувати для інтеграції інших тематичних геопросторових даних з базовими геопросторовими даними за допомогою географічних ідентифікаторів, які містять ці набори даних.Item The phenomenon of topological inconsistencies of frames of map sheets during the creation of the main state topographic map(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Кінь, Данило; Карпінський, Юрій; Kin, Danylo; Karpinskyi, Yurii; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – дослідження топологічної неузгодженості під час зшивання та зведення рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 із застосуванням строгих аналітичних геодезичних методів на референц-еліпсоїді у геоінформаційному середовищі. У виконаних дослідженнях проаналізовано феномен виникнення топологічних неузгодженостей рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекцій Гаусса–Крюгера та доцільність переходу на строгі аналітичні геодезичні методи у геоінформаційному середовищі під час створення бази топографічних даних “Основна державна топографічна карта” шляхом визначення розбіжностей між вершинами рамок номенклатурних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекції, виявлених під час робіт в державному підприємстві “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”. У роботі отримано і проаналізовано залежності, які демонструють зміни відстаней між вершинами рамок суміжних аркушів масштабу 1:50000 по довготі і широті. Ці величини знаходяться в межах від 1 мм до 8 мм, що веде до топологічної неузгодженості у вигляді розривів (gaps) і накладань (overlaps) суміжних аркушів топографічних карт , що ускладнює процес зведення аркушів цифрових топографічних карт та унеможливлює автоматизацію процесу зшивання об’єктів бази топографічних даних. Наукова новизна проведених досліджень полягає в обґрунтуванні застосування строгих аналітичних геодезичних методів та засобів замість аналогових картометричних і стандартних методів інструментальних ГІС; використання референц-еліпсоїда, а не лише картографічних проєкцій, сфероїда або сфери. Практична значущість досліджень полягає у використанні строгих аналітичних геодезичних методів, які значно мінімізують величини розривів і накладань, оскільки встановлення допусків для цих величин не дозволяє автоматизувати процес коректного зшивання та зведення аркушів топографічних карт. Виконані дослідження можуть використовуватися для створення бази топографічних даних “Базової топографічної карти масштабу 1:10000”, під час створення та оновлення геопросторових даних в геоінформаційному середовищі і виконання геодезичних методів для визначення картометричних характеристик об’єктів за допомогою ГІС. З огляду на отримані результати досліджень можна зробити висновок, що на сучасному етапі застосування геоінформаційних систем в топографо-гео дезичній діяльності вимагається підвищення рівня топології даних та точності всіх картометричних методів, що обумовлює перехід на використання виключно строгих аналітичних геодезичних методів безпосередньо на референц-еліпсоїді.Item Cartometric investigation of the accuracy plan of Lviv in 1894(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Сосса, Ростислав; Юрків, Мар’яна; Sossa, Rostyslav; Yurkiv, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтародавні карти та плани є важливими джерелами інформації для різноаспектного пізнання минулого. У багатьох дослідженнях затребуваними є точностні параметри просторових даних. Метою нашої роботи є дослідження геометричної точності плану Львова 1894 року Юзефа Хованця. Методика дослідження оцінки точності базується на перетворенні та геометричному аналізі наборів ідентичних точок на стародавньому плані та сучасному еталонному. Для такого перетворення використовується трансформація Гельмерта з чотирма параметрами та техніка мультиквадратичної інтерполяції. Отримані результати дають можливість графічно візуалізувати неточності старого плану у вигляді векторів зміщення, ізоліній масштабу та обертання, що унаочнюють територіальну диверсифікацію спотворень картографічного зображення. За допомогою методу найменших квадратів отримано значення, що характеризують позиційну точність давнього плану. Всі розрахунки та ілюстрації виконані у програмному пакеті MapAnalyst, який спеціалізується на картометричному аналізі стародавніх карт. На результати картометричного аналізу впливає низка різних факторів, вирішальними з яких для нашого дослідження були: якість оригіналу; вибір набору ідентичних пунктів; техніка інтерполяції. При виборі ідентичних точок основну увагу приділено їх рівномірному розподілу по всій площі плану при незмінному положенні у часі. Отримані результати представляють лише одну з можливих математичних моделей, побудованих на основі вхідних даних. Однак, досягнуті результати вважаємо дійсними. Опрацьована методика значно прискорює та спрощує вивчення точності старих планів і може бути використана для аналогічних досліджень інших картографічних творів, а отримані числові результати та графічні візуалізації – для порівняння старих планів між собою.Item Титульний аркуш до “Геодезія, картографія і аерофотознімання”(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22)