Геодинаміка. – 2010. – №1(9)
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/10156
Науковий журнал
Науковий журнал “Геодинаміка” містить три розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика” і публікує українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів-геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук.
Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – № 1 (9). – 108 с. : іл. – Бібліографія в кінці розділів.
Browse
Search Results
Item Корові термобаричні перетворення мінеральної речовини і пов’язане з ними сейсмічне вертикальне розшарування літосфери(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Корчин, В. А.Методом порівняння експериментальних даних з лабораторного вивчення пружно-густинних характеристик гірських порід (Vp, Vs, ρ) залежно від тиску і температури, що змінюються за програмами, відповідними їхньому розподілу з глибиною для конкретного регіону, і матеріалів глибинного сейсмічного зондування встановлено, що в земній корі на глибинах 3–25 км існують зони знижених швидкостей (хвилеводи) термодинамічної природи. Cтруктурно-фізичними експериментальними дослідженнями зразків порід після дискретного РТ навантаження показано, що при тиску і температурі, які характерні для глибин зон інверсії швидкості, породи розущільнені переважно в ділянці міжзернових контактів. Спостерігається ефект дилатансії зі слідами катакластичних перетворень. Зі збільшенням глибини залягання порід наведені структурні зміни мінеральної речовини зникають за рахунок її пружно-пластичного перетворення подібно до регіонального метаморфізму. Зони знижених швидкостей термодинамічної природи у земній корі нестійкі та чутливі до змін глибинних термодинамічних умов. Їхня конфігурація (потужність, інтенсивність, розташування в земній корі) залежить від глибинних теплових потоків конкретного регіону та теплопровідності порід. In the resent years fragmentary crustal low velocity zones were revealed by DSS profiles at depths of 3-25 km around the Earth. In most cases they are considered as thermodynamical phenomena rather than a result of changing composition when mineral material is transformed by pressure and temperature at the depth of their occurrence. Multimethod laboratory studies of sample show that under PT conditions at 5-15 km depths rocks are subjected to cataclastic and dilatational changes. A major mechanism responsible for this behaviour is a resultant effect of irregular and differently oriented tensions in the sample. In contacts between grains they reach values which exceed the strength limit of individual minerals that destructs integrity medium at a microlevel. Here the rocks are characterized by low Young and shear modules, high brittleness (low Poissons’s ratio), high discompaction (high dilatancy), low thermal conductivity (λ). The inversion zones in most cases well coincide with low velocity zones in the Earth’s crust from DSS profiles. As low velocity zones result from temperature destruction of rocks uncompensated by pressure at 5-18 km depths, іnstability of the crustal thermobaric zones of low velocity result in their episodic occurrence in the crust and their vertical and horizontal migration depending on temperature fluctuations in the crust.Item Розв’язання оберненої задачі сейсморозвідки з використанням енергетичного підходу до аналізу хвильових полів(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Стародуб, Ю. П.; Карпенко, О. В.Розглянуто реалізацію енергетичного підходу до аналізу хвильового поля щодо розроблюваної в роботі інформаційної моделі геологічного середовища. Наведено розв’язання оберненої задачі сейсморозвідки, яке передбачає отримання геофізичних параметрів геологічного середовища з використанням польової сейсморозвідувальної інформації. З метою отримання геолого-геофізичних параметрів середовища виконані перетворення хвильового поля, які умовно поділяють на первинні та остаточні (інтерпретацію). Інтерпретаційний етап перетворення хвильових полів передбачає застосування розроблених математичних алгоритмів. Рассматрены реализация энергетического подхода к анализу волнового поля по разрабатываемой в работе информационной модели геологической среды. Представлено решение обратной задачи сейсморазведки, которое предусматривает получение геофизических параметров геологической среды с использованием полевой сейсморазведочной информации. С целью получения геолого-геофизических параметров среды проводится ряд преобразований волнового поля, которые условно разделяют на первичные и окончательные (интерпретацию). Интерпретационный этап преобразования волновых полей предусматривает применение разработанных математических алгоритмов. In the paper the implementation of energy wave field analysis approach for developed informational model of the geological medium is considered. The solutions of seismic inverse problem are presented, which involves geophysical parameters obtaining of geological medium with the use of field seismic data. In order to obtain geological and geophysical environmental parameters the number of wave field transformations are being carried out, conventionally divided into primary and final part(interpretation). Interpretational phase of wave fields’ transformation involves usage of the elaborated mathematical algorithms.Item Моделирование сейсмических разрезов с учетом напряженного состояния среды(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Кулиев, Г. Г.; Агаев, Х. Б.Представлены методики для обработки данных в сейсморазведке – для инверсии временных сейсмических разрезов в глубинные, позволяющие экстраполировать одномерные модели физических параметров среды, определенные по данным скважинных геофизических исследований, в около скважинные пространства. Предусмотрена корректировка модели с учетом термодинамического состояния среды,расчет различных физических параметров среды в рамках классической и неклассической теорий деформаций, а также расчет синтетических сейсмограмм. Так, разность значений μ и λ между неклассическим и классическим методами составляет соответственно 4,7 % и -1,4 %, что является существенным. Двухмерная модель среды получается путем экстраполяции одномерной модели с учетом положения акустических границ. При переходе к близкой к реальной (3D) модели учитываются изменения значений пластовых скоростей продольных и поперечных волн и плотности по тонким пластам по глубине и по профилю, а также изменения геостатического давления среды по пластам вдоль профиля. При этом достигается значимое уточнение времен, определяющих глубины залегания сейсмических горизонтов. Разность времен достигает 0,17 с, что эквивалентно разности в глубинах до 330 м и более и важно для уточнения структурных построений, особенно касательно поиска ловушек углеводородов. Наведено методики для оброблення даних у сейсморозвідцідля інверсії часових сейсмічних розрізів в глибинні, що дають змогу екстраполювати одновимірні моделі фізичних параметрів середовища, визначені за даними свердловинних геофізичних досліджень, у навколосвердловинний простір. Передбачено коригування моделі з урахуванням термодинамічного стану середовища, розрахунок різних фізичних параметрів середовища в межах класичної та некласичної теорій деформацій, а також розрахунок синтетичних сейсмограм. Так, різниця значень μ і λ між некласичним і класичним методами становить відповідно 4,7% і -1,4%, що є істотним. Двовимірна модель середовища отримується екстраполяцією одновимірної моделі з урахуванням положення акустичних границь. У разі переходу до близької до реальної (3D) моделі враховуються зміни значень пластових швидкостей поздовжніх і поперечних хвиль та густини по тонких пластах вздовж профілю та з глибиною, а також зміни геостатичного тиску по пластах вздовж профілю. До того ж досягається істотне уточнення часів, що визначають глибини залягання сейсмічних горизонтів. Різниця часів досягає 0,17 с, що еквівалентно різниці в глибинах до 330 м і більше і є важливим для уточнення структурних побудов, особливо щодо пошуку пасток вуглеводнів. The paper presents the techniques for processing of seismic prospecting datafor inversion of time seismic sections to depth ones. This makes it possible to extrapolate defined by wells’ geophysical investigations one-dimensional models of medium’s physical properties into the borehole environment. Correcting of the model taking into account the thermodynamic state of the medium and calculation of various physical properties of medium within the classical and non-classical theories of deformation as well as calculation of synthetic seismograms is provided. Thus, the differences between the classical and non-classical theories for values μ and λ are correspondingly 4.7 % and -1.4 %, which is substantial.2D model of the medium is composed by extrapolating of one-dimensional model accounting the location of acoustic borders. At passing to close to the real (3D) model the changes of values of formation velocities of longitudinal and transverse waves and densities of thin layers in depth and profile takes into account as well as the changes of geostatic pressure on layers along the profile. At thus the substantial refinement of time which define the depth of the seismic horizons is reached. Time difference reaches 0.17 s, which is equivalent to the difference in depths up to 330 m or more and it is important for specifying of structural models, especially concerning the hydrocarbon traps prospecting.Item Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Копп, М. Л.; Корчемагин, В. А.В работе рассматриваются периодичность, динамика и кинематика недостаточно изученных кайнозойских движений, происходивших в Донецком складчатом сооружении и его окрестностях. Показано, что здесь проявились две самостоятельные кайнозойские орогении: ларамийская фаза раннеальпийской эпохи (конец маастрихта-палеоцен) и позднеальпийская эпоха, условно новейшая (здесь – ранний миоцен-квартер), разделенные тектонической паузой в эоцене-олигоцене. Обе они проходили в целом в обстановке субмеридионального сжатия и субширотного растяжения, но при этом существенно различались как областью своего действия, так и характером структуры. Первая из них больше проявилась непосредственно к западу от Донбасса, где вызвала сжатие диапиров Днепровско-Донецкого авлакогена, вторая – сформировала Донецко-Приазовский новейший мегавал и вызвала правый сдвиг по бортовым разрывам Донбасса (Северодонецкому и Персиановскому). Результаты представленного в работе анализа позволяют связать вторую из них с одновременным орогенезом на Большом Кавказе. Природа умеренных ларамийских подвижек может быть объяснима внутриплитной активизацией Западной и части Восточной Европы в результате коллизии плит в Альпах, Динаридах и Понте и одновременного начала спрединга в Северной Атлантике-Арктике, создавшего встречное давление с севера. Общим результатом действия обоих процессов явились инверсия и сжатие ряда авлакогенов Европы, и в том числе Днепровско-Донецкого. The periodicity, dynamics and kinematics of unadequately studied Cenozoic activities in the Donets intraplate foldbelt (“the Donbass”) and in its neighbourhood were considered.It have been demonstrated that two independent orogenies divided by a tectonic pause in the Eocene-Oligocene took places there, the Laramic one(the terminal Maestrichtian–Paleocene) of an early Alpine tectonic epochs and conventiolly neotectonic one (Early Miocene–Quaternary) of a late Alpine epoch. The both orogenies proceeded at submeridional compression and sublatitudinal extension, but essentially differed in their areas and a style of structure. The first of them occurred immediately to the west of the Donbass where it caused horisontal compression of salt diapirs in Dnieper-Donets aulacogen whereas the second formed Donets-North Azov neotectonic megaswell and caused a dextral shear along border Severodonets and Persianoff upthrusts of the Donbass. Results of analysis carried in the article allowed associating the second orogeny with the simoultaneous Greater Caucasian orogenesis. А nature of moderate the Laramic movements can be explained by the known intraplate activization of Western and partially Eastern Europe as a result of Africa-Eurasia collision at modern Alps, Dinarides and Pont as well as contemporal spreading onset in Northern Atlantic-Arctic which produced an opposite pressure from the north. A common results of both processes were inversion and compression of a number of the european aulacogens including the Dnieper-Donets one. Розглянуто періодичність, динаміку та кінематику недостатньо вивчених кайнозойських рухів, що відбувались у Донецькій складчастій споруді та її околицях. Показано, що тут проявились дві самостійні кайнозойські орогенії: ларамійська фаза ранньоальпійської епохи (кінець маастріхту – палеоцен) і пізньоальпійська епоха, умовно новітня (тут: ранній міоцен – квартер), розділені тектонічною паузою в еоцені-олігоцені. Обидві вони проходили загалом в обстановці субмеридіонального стиску і субширотного розтягу, але істотно відрізнялись як зоною свого прояву, так і характером утворюваних структур. Перша з них більше проявилась безпосередньо на захід від Донбасу, де спричиняла стиск діапірів Дніпровсько-Донецького авлакогену, друга – сформувала Донецько-Приазовський новітній мегавал і зумовила правий зсув по бортових розривах Донбасу(Сєвєродонецькому та Персіановському). Результати наведеного в роботі аналізу дозволяють зв’язати другу з них з одночасним орогенезом на Великому Кавказі. Природа помірних ларамійских рухів може бути пояснена внутріплитовою активізацією Західної та частини Східної Європи в результаті колізії плит в Альпах, Динаридах і Понті та одночасного початку спредингу в Північній Атлантиці – Арктиці, що створило зустрічний тиск з півночі. Загальним результатом дії обох процесів стали інверсія і стиск ряду авлакогенів Європи, і зокрема Дніпровсько-Донецького.Item Віковий хід геомагнітного поля на території Європи за період 1995–2005 рр.(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Максимчук, В. Ю.; Городиський, Ю. М.; Марченко, Д. О.Досліджено просторову структуру вікового ходу геомагнітного поля на території Європи. За даними магнітних обсерваторій побудовано серію карт вікової варіації(SV)для X,Y,Z,D – компонент геомагнітного поля для п’ятирічних інтервалів 1995–2000 і 2000–2005рр. Виконано їхнє порівняння з міжнародними моделями ІGRF. У полі вікового ходу на території Європи виділено глобальні структури–фокуси SV та досліджено їхню кінематику. The spatial structure of geomagnetic field secular variations in Europe was examined. Using the data of geomagnetic observatories the new maps of this secular variation (SV) for X,Y,Z,D – components for 5-years intervals 1995-2000 and 2000-2005 were constructed. Their comparison with the IGRM global geomagnetic models was done. The global anomalies–SV-focuses in the structure of the secular variations in Europe were discovered and their kinematics was studied. Проведены исследования пространственной структуры векового хода геомагнитного поля на территории Европы. По данным магнитных обсерваторий построена серия карт вековой вариации (SV) для X, Y, Z, D-компонент геомагнитного поля для пятилетних интервалов 1995–2000 и 2000–2005 гг. Выполнено их сравнение с международными моделями ІGRF. В поле векового хода на территории Европы выделены глобальные структуры – фокусы SV и изучена их кинематика.Item Сезонні гідротермічні вертикальні рухи земної поверхні в умовах різних за гранулометричним складом ґрунтів(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Павлик, В. Г.Наведено величини сезонних гідротермічних вертикальних рухів земної поверхні на різних глибинах для середньосуглинистих та піщаних ґрунтів. Досліджено основні гідрометеорологічні чинники, що спричиняють періодичні вертикальні переміщення земної поверхні. Values of seasonal hydrothermal vertical movements of earth's surface on different depths for mean loamy soil and sand are given. The main hydrometeorological factors causing periodic vertical movements of earth's surface are investigated. Приведены величины сезонных гидротермических вертикальных движений земной поверхности на разных глубинах для среднесуглинистых и песчаных почв. Исследованы основные гидрометеорологические факторы, вызывающие периодические вертикальные перемещения земной поверхности.Item Моделювання вогнищ землетрусів з використанням теоретичних сейсмограм(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010) Малицький, Д. В.; Пак, Р. М.; Козловський, Е. М.; Муйла, О. О.; Хитряк, О. І.Розглянуто поширення сейсмічних хвиль у однорідному півпросторі,коли джерело представлене тензором сейсмічного моменту. Показано, що використання задачі на власні значення і власні вектори можна застосувати для задач сейсмології. The propagation of seismic waves in homogeneous halfspace is considered in this paper. The source is represented by seismic moment tensor. It is shown that the eigenvalue and eigenvectors problem can be used for seismological problems. Рассмотрены распространения сейсмических волн в однородном полупространстве, когда источник представлено тензором сейсмического момента. Показано, что использование задачи на собственные значения и собственные векторы можно применить для задач сейсмологии.Item Пам’яті Миколи Івановича Галабуди(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010)Item Валентину Юхимовичу Максимчуку – 60!(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010)Item Зміст до "Геодинаміка" № 1 (9)(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010)