Юридичні науки. – 2020. – Том 7, № 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/55851

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 2. – 304 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Content (Vol. 7, No 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 46
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретичні засади взаємодії еліти та громадянського суспільства
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кельман, Михайло; Мирослава, Кристиняк; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто загальні функції національних еліт, основи взаємодії владної, політико-управлінської еліти, представленої правлячою елітою та інститутів громадянського суспільства, специфічні риси політичних еліт в Україні. На основі розглянутих авторських поглядів зроблено висновок, що сьогодні відсутнє раціональне збалансування суспільно-політичних інтересів та немає сприйняття політики як такої, внаслідок чого запропоновано основні теоретичні засади взаємодії влади та суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова модель партнерства судової влади та інститутів громадянського суспільства
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Особливої актуальності набуває пошук моделі взаємодії судової влади та інститутів громадянського суспільства, яка здатна забезпечити партнерські відносини між державою та її громадянами, стимулювати громадянську активність і, у результаті, гарантувати підвищення авторитету та довіри до судової влади. Відтак, проаналізовано особливості взаємодії органів судової влади та інститутів громадянського суспільства й охарактеризовано на основі наукових напрацювань зарубіжних і вітчизняних дослідників правову модель партнерства. Дослідження форм взаємодії судової влади та інститутів громадянського суспільства, які забезпечують участь громадян у суспільно-політичному житті, транспарентність і відкритість влади є важливим механізмом становлення правової держави й формування інституту демократичної громадянськості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Кореляція наукових підходів щодо дефініції правосуддя
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Ватаманюк, Любов; Vatamanyuk, Lyubov; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Огляд наукових поглядів на дефініцію “правосуддя” демонструє його неоднозначність та проблематичність, а відтак актуалізує його дослідження. Проаналізовано теоретичні напрацювання відомих вчених конституційні положення щодо правосуддя та визначено сучасні підходи до тлумачення означеного поняття. З’ясовано, що правосуддя – це вирішення судами певних спорів (конфліктів) на основі права, що відповідає справедливості, рівності, свободи та гуманізму. Аргументовано доведено, що правосуддя онтологічно значиме лише у вимірі справедливості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Баран, Анастасія; Anastasiia, Baran; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначено та проаналізовано повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Повноваження Вищої ради правосуддя запропоновано диференціювати: відповідно до об’єкта впливу: 1) повноваження стосовно суддів; 2) повноваження щодо прокурорів; залежно від порядку виконання: 1) повноваження, які здійснюються ухваленням рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів; 2) повноваження, що реалізовуються шляхом прийняття рішення більшістю від усього складу Вищої ради правосуддя; 3) повноваження, які виконуються через прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів; за джерелом виникнення: 1) повноваження, які Вища рада правосуддя здійснює за власною ініціативою; 2) повноваження, які Вища рада правосуддя виконує за ініціативою інших суб’єктів; за функціональним призначенням: 1) повноваження у напрямі формування суддівського корпусу й кар’єрного росту суддів; 2) повноваження стосовно притягнення прокурорів й суддів до відповідальності; 3) повноваження зі забезпечення незалежності суддів й авторитету правосуддя; 4) повноваження у напрямку інформаційного та організаційного забезпечення діяльності органів та інститутів системи правосуддя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24)
  • Thumbnail Image
    Item
    Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях судів у справі Urgenda
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Тарнавська, Мар`яна; Tarnavska, Maryana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано рішення Верховного Суду Нідерландів у справі за позовом громадської організації Urgenda. Виокремлено аргументи судів різних інстанцій щодо можливості застосування норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справах з приводу кліматичних змін. Констатовано, що Суд апеляційної інстанції та Верховний Суд Нідерландів застосували ст. 2 і 8 Конвенції у їх класичному розумінні Європейським Судом з прав людини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Класифікація конституційно-правових моделей юридичної відповідальності депутатів: світовий досвід та українська практика
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Костицька, Ірина; Kostytska, Iryna; Інститут законодавства Верховної ради України; Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine
    Розглянуто питання організації влади у сучасних державах на засадах відповідального представницького правління, реалізація якого можлива тільки через ефективну та відповідальну діяльність членів парламенту. Автор підкреслює, що специфіка конституційного закріплення юридичної відповідальності парламентаріїв виявляється залежною від реалізації державами демократичних стандартів парламентаризму, і на підставі дослідження виділяє такі моделі конституційного закріплення юридичної відповідальності депутатів: традиційні європейські, реформаторські, перехідні, традиційні національні проєвропейські). Також у статті звертається увага на домінування трьох основних способи конституційної фіксації юридичної відповідальності парламентаріїв: негативного (заборона притягати до відповідальності парламентарія за певні види правопорушень), позитивного (встановлення меж, специфіки, видів, підстав юридичної відповідальності парламентаріїв) та змішаного (поєднання елементів двох вищеозначених підходів та запровадження регулювання виключень зі сфери юридичної відповідальності (зокрема, шляхом установлення парламентських імунітетів та індемнітетів). Узагальнивши аналіз конституційноправового регулювання цих проблем, автор визначає характеристики інституту юридичної відповідальності, зокрема, у вигляді прямої конституційної заборони притягнення парламентарія до юридичної відповідальності за певні діяння, відсилки до законодавчого регулювання принципів притягнення депутатів парламентаріїв до юридичної відповідальності, фіксації юридичних (конституційних) випадків (підстав) притягнення парламентаріїв до юридичної відповідальності або певних конституційно окреслених (безпосередньо поіменованих) видів юридичної відповідальності парламентаріїв, а також встановлення певних позитивних юридичних (конституційно-правових) зобов’язань або заборон, адресованих безпосередньо парламентаріям і визначення інстанцій юридичної відповідальності парламентаріїв. При цьому кожен із наведених варіантів характеристики ілюструється посиланнями на конституції відповідних держав Європи і світу. Завдяки узагальненню конституційних моделей юридичної відповідальності парламентаріїв у статті надається порівняння їх за базових юридичних ознак, що відображають правову природу означеного феномену, а також проводяться паралелі з розвитком досліджуваного інституту в Україні, зроблено висновок про те, що скасування депутатського імунітету в нашій державі є тільки початком реформування юридичної відповідальності народних депутатів та ознакою утвердження принципу відповідального представницького правління.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості становлення та розвитку Вищої ради правосуддя в Українї
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Добош, Зоряна; Dobosh, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в визначенні етапів становлення та розвитку Вищої ради правосуддя та охарактеризувати їх основні особливості. Правовий статус Вищої ради правосуддя – це доволі складна комплексна категорія, що охоплює нормативно визначений обсяг компетенції цього суб’єкта, мету, завдання й функції його діяльності, а теж окреслює особливості взаємодії цього органу з іншими суб’єктами права та визначає місце Вищої ради правосуддя в системі органів державної влади. Нами обґрунтовано, що правовий статус Вищої ради правосуддя передбачає дві визначальні особливості: 1) це орган державної влади з особливим статусом, який на постійній основі функціонує у системі правосуддя України; 2) це орган суддівського врядування. Відповідно, піддається критиці наукові позиції стосовно доцільності віднесення Вищої ради правосуддя лише до органів суддівського самоврядування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Okazanie oskarżonego w świetlereguły nemo se ipsum accusare tenetur: aspekty prawne i kryminalistyczne
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шайна, Аркадіуш; Гузела, Михайло; Szajna, A.; Huzela, M.; Szajna, Arkadiusz P.; Huzela, Mykhailo V.; Вища школа управління охороною праці в Катовіце; Національний університет “Львівська політехніка”; College of Occupational Safety Management in Katowice; Lviv Polytechnic National University; Wyższa Szkoła Zarządzania Ochroną Pracy w Katowicach; Politechnika Lwowska
    Розглянуто проблему пред’явлення для впізнання обвинуваченого (підозрюваного) в кримінальних провадженнях за кримінальним процесуальним законодавством Польщі в контексті дії правила nemo se ipsum accusare tenetur (ніхто не зобов’язаний сам себе обвинувачувати). Зокрема, ґрунтовно досліджуються процесуальні та криміналістичні аспекти пред’явлення для впізнання як слідчої (розшукової дії) та як способу отримання доказів у кримінальному провадженні.