Юридичні науки. – 2020. – Том 7, № 2

Permanent URI for this collection

https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/55851

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 2. – 304 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 2)

1. Ортинський В. Державна єдність і територіальна цілісність України як об’єкти правового забезпечення	1
2. Рябошапко Л., Ярмол Л., Бишкевич Я. Державна влада і свобода віросповідання у місті Львові: становлення, розвиток, дискримінація, відновлення	10
3. Терлюк І. Форма правління в ідеології та практиці українського національного державотворення козацької доби	19
4. Шульган І. Прокурор Вишинський на захисті сталінського тоталітарного режиму	27
5. Баран А. Повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя	33
6. Ватаманюк Л. Кореляція наукових підходів щодо дефініції правосуддя	42
7. Гарасимів Т. Правова модель партнерства судової влади та інститутів громадянського суспільства	48
8. Жаровська І., Ортинська Н. Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище	56
9. Кельман М., Мирослава К. Теоретичні засади взаємодії еліти та громадянського суспільства	62
10. Колич О., Сесюк Ю. Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину	66
11. Корнелюк Ю. Здійснення окремих видів юридичної діяльності в умовах англо-американської правової сім’ї	71
12. Кристиняк М. Теоретична характеристика основних розбіжностей економічної еліти та суспільства	77
13. Левицька О. Аналіз чинного законодавства, яке спрямоване на боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів	81
14. Марковський В., Цебенко С., Андрощук Д. Заборона дискримінації за мовною ознакою при реалізації права на освіту у практиці Європейського суду з прав людини	86
15. Сковронський Д. Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора	96
16. Сливка С. Вихід природного права за межі матеріальності	103
17. Токарська А. Феномен правової логічної комунікації	110
18. Турянський Ю. Генезис розвитку прав людини в Новий час	115
19. Чорнобай О. Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора	120
20. Чорнописька В. Онтологічний дискурс правового прогресу як форми суспільного прогресу	127
21. Шай Р. Право та мультикультуралізм: аспекти відмінностей та взаємовпливу	135
22. Бльок Н. Вплив глобалізаційних процесів на зовнішню міграцію населення України	141
23. Бортник Н., Єсімов С. Адміністративне правопорушення в бюджетній сфері як фактична підстава адміністративної відповідальності	146
24. Комарницька І. Адміністративна відповідальність: теоретико-правові аспекти	155
25. Крикавська І. Нормативно-правове регулювання впровадження та використання цифрових технологій у сфері надання адміністративних послуг	162
26. Пушкалова Я. Зміни в податковому правовому режимі ФОП та самозайнятих осіб у зв’язку з поширенням COVID-19	166
27. Скочиляс-Павлів О., Змисла М. Адміністративно-правове регулювання поведінки окремих категорій осіб у соціальних мережах	173
28. Хомишин І. Нормативно-правове та організаційне забезпечення комплектування персоналу в Державній кримінально-виконавчій службі України	180
29. Дутко А. Перспективи застосування медіації як способу врегулювання сімейно-правових спорів	189
30. Личенко І. Законні інтереси громадян у сфері власності: теоретико-правовий вимір	195
31. Маркович Х. До питання функціонування адвокатського самоврядування в Україні	201
32. Мелех Л. Окремі питання медіації у господарському судочинстві	209
33. Римарчук Р., Римарчук Г. Деякі особливості та правові обмеження використання авторських прав у цифровому середовищі	216
34. Гузела М. Становлення та сутність запобіжних заходів як виду заходів процесуального примусу в кримінальному процесуальному законодавстві та у теорії кримінального процесу України	223
35. Гузела М., Несімко О. Верховенство права в системі засад кримінального провадження	231
36. Гумін О., Коваль М. Основні напрямки та перспективи розвитку виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі	236
37. Гуцул Р., Якимова С. Кримінологічні аспекти діяльності суб’єктів індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх	242
38. Коваленко В. Віктимологічні заходи запобігання корупційним злочинам в Україні	247
39. Крижановський А., Марисюк К. Класифікація форм співучасті у злочині	253
40. Марисюк К., Друк С. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: спірні питання кваліфікації	259
41. Сорока С., Римарчук Р. Функція обвинувачення: зміст та етапи реалізації	266
42. Шайна А., Гузела М. Пред’явлення для впізнання обвинуваченого в контексті правила nemo se ipsum accusare tenetur: правові та криміналістичні аспекти	271
43. Добош З. Особливості становлення та розвитку Вищої ради правосуддя в Українї	278
44. Костицька І. Класифікація конституційно-правових моделей юридичної відповідальності депутатів: світовий досвід та українська практика	288
45. Тарнавська М. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях судів у справі Urgenda	295
46. Зміст	301

Content (Vol. 7, No 2)

1. Ortinski V. State unity and the territorial integrity of Ukraine as objects of legal supply	1
2. Riaboshapko L., Yarmol L., Byshkevych Y. State authorities and freedom of religion in the city of lviv: establishment, development, discrimination, restoration	10
3. Terlyuk I. Form of board in the ideology and practice of the ukrainian national statehood in the era of cossacks	19
4. Shulhan I. Prosecutor Vyshynskyi in defense of stalin’s totalitarian regime	27
5. Anastasiia B. Powers of the High council of justice to ensure the independence of judges and the authority of justice	33
6. Vatamanyuk L. Correlation of scientific approaches to the definition of justice	42
7. Harasymiv T. Legal model of partnership of the judiciary and civil society institutions	48
8. Zharovska I., Ortinska N. The information war as a modern globalization phenomenon	56
9. Kelman M., Kristinyak M. Theoretical principles of interaction of the elite and the civil society	62
10. Kolych O., Sesiuk Y. Certain aspects of the philosophical-sociological understanding of crime	66
11. Korneliuk Y. Certain types of legal activities in the terms of anglish-american legal family	71
12. Kristinyak M. Theoretical characteristics of the major differences of the economic elite and the society	77
13. Levitska O. Analysis of the current legislationaimed at comba ting illicit trafficking in narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors	81
14. Markovskyi V., Tsebenko S., Androshchuk D. Prohibition of language discrimination in the exercise of the right to education in the ECHR practice	86
15. Skovronskyy D. Formation of rhetorical and communicative competences of a court speaker	96
16. Slyvka S. Output of natural law beyond materiality	103
17. Antonina T. The phenomenon of legal logical communication	110
18. Turiansky Y. Genesis of human rights development in the modern age	115
19. Chornobai O. Significant determinants of legal arguments: subjectivism, irrationalism, volunteer liberalism	120
20. Chornopyska V. Ontological discourse of legal progress as forms of social progress	127
21. Shai R. Law and multiculturalism: aspects of differences and mutual impact	135
22. Blok N. Impact of globalization processes on the external migration of Ukraine’s population	141
23. Bortnyk N., Esimov S. Administrative offense in the budgetary sphere as a factual grounds administrative responsibility	146
24. Komarnytska I. Administrative responsibility: theoretical and legal aspects	155
25. Krykavska I. Legislative regulation of the implementation and of the use of the digital technologies in the provision of administrative services	162
26. Pushkalova Y. Changes in the tax legal regime of entrepreneurs and self-employed persons in connection with the COVID-19 distribution	166
27. Skochylias-Pavliv O., Zmysla M. Administrative and legal regulation of the behavior of individual categories of persons in social networks	173
28. Khomyshyn I. Normative-legal and organizational support of staffing of the State criminal enforcement service of Ukraine	180
29. Dutko A. Prospects for the use of mediation as a method of settlement of family legal disputes	189
30. Lychenko I. Legal interests of citizens in the property: the theoretical-legal dimension	195
31. Markovych K. On question of functioning of advocatory self-government in Ukraine	201
32. Melekh L. Certain issues of mediation in economic judicial proceedings	209
33. Rymarchuk R., Rimarchuk G. On the particularities and legal restrictions to apply copyright at digital marketplace	216
34. Huzela M. Formation and nature of preventive measures as measures procedural coercion in criminal procedural legislation and in the theory of criminal process of Ukraine	223
35. Huzela M., Nesimko O. Rule of law in system principle оf the criminal process	231
36. Humin O., Koval M. Main directions and prospects of development of life imprisonment	236
37. Hutsul R., Yakymova S. Criminological aspects of the activities of subjects of individual prevention of square crimes of minors	242
38. Kovalenko V. Victimological measures to prevent corruption crimes in Ukraine	247
39. Kryzhanovskyi A., Marysyuk K. Classification of forms of participation in crime	253
40. Marysyuk K., Druk S. Murder by the mother of a newborn baby: qualification dispute issues	259
41. Soroka S., Rymarchuk R. Functions of the charge: content and stages of implementation	266
42. Szajna A., Huzela M. Presentation of the accused in the light of the nemo se ipsum accusare tenetur rule - legal and forensic aspects	271
43. Dobosh Z. Peculiarities of establishment and development of the Supreme council of justice in Ukraine	278
44. Kostytska I. Classification of constitutional and legal models of responsibility of deputies: world experience and ukrainian practice	288
45. Tarnavska M. European convention of human rights in judgments in Urgenda case	295
46. Contents	301

Browse

Now showing 1 - 20 of 46

Теоретичні засади взаємодії еліти та громадянського суспільства
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кельман, Михайло; Мирослава, Кристиняк; Kelman, Muhaylo; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто загальні функції національних еліт, основи взаємодії владної, політико-управлінської еліти, представленої правлячою елітою та інститутів громадянського суспільства, специфічні риси політичних еліт в Україні. На основі розглянутих авторських поглядів зроблено висновок, що сьогодні відсутнє раціональне збалансування суспільно-політичних інтересів та немає сприйняття політики як такої, внаслідок чого запропоновано основні теоретичні засади взаємодії влади та суспільства.
Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.
Правова модель партнерства судової влади та інститутів громадянського суспільства
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Особливої актуальності набуває пошук моделі взаємодії судової влади та інститутів громадянського суспільства, яка здатна забезпечити партнерські відносини між державою та її громадянами, стимулювати громадянську активність і, у результаті, гарантувати підвищення авторитету та довіри до судової влади. Відтак, проаналізовано особливості взаємодії органів судової влади та інститутів громадянського суспільства й охарактеризовано на основі наукових напрацювань зарубіжних і вітчизняних дослідників правову модель партнерства. Дослідження форм взаємодії судової влади та інститутів громадянського суспільства, які забезпечують участь громадян у суспільно-політичному житті, транспарентність і відкритість влади є важливим механізмом становлення правової держави й формування інституту демократичної громадянськості.
Кореляція наукових підходів щодо дефініції правосуддя
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Ватаманюк, Любов; Vatamanyuk, Lyubov; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Огляд наукових поглядів на дефініцію “правосуддя” демонструє його неоднозначність та проблематичність, а відтак актуалізує його дослідження. Проаналізовано теоретичні напрацювання відомих вчених конституційні положення щодо правосуддя та визначено сучасні підходи до тлумачення означеного поняття. З’ясовано, що правосуддя – це вирішення судами певних спорів (конфліктів) на основі права, що відповідає справедливості, рівності, свободи та гуманізму. Аргументовано доведено, що правосуддя онтологічно значиме лише у вимірі справедливості.
Повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Баран, Анастасія; Anastasiia, Baran; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Визначено та проаналізовано повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Повноваження Вищої ради правосуддя запропоновано диференціювати: відповідно до об’єкта впливу: 1) повноваження стосовно суддів; 2) повноваження щодо прокурорів; залежно від порядку виконання: 1) повноваження, які здійснюються ухваленням рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів; 2) повноваження, що реалізовуються шляхом прийняття рішення більшістю від усього складу Вищої ради правосуддя; 3) повноваження, які виконуються через прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів; за джерелом виникнення: 1) повноваження, які Вища рада правосуддя здійснює за власною ініціативою; 2) повноваження, які Вища рада правосуддя виконує за ініціативою інших суб’єктів; за функціональним призначенням: 1) повноваження у напрямі формування суддівського корпусу й кар’єрного росту суддів; 2) повноваження стосовно притягнення прокурорів й суддів до відповідальності; 3) повноваження зі забезпечення незалежності суддів й авторитету правосуддя; 4) повноваження у напрямку інформаційного та організаційного забезпечення діяльності органів та інститутів системи правосуддя.
Зміст
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24)
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях судів у справі Urgenda
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Тарнавська, Мар`яна; Tarnavska, Maryana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано рішення Верховного Суду Нідерландів у справі за позовом громадської організації Urgenda. Виокремлено аргументи судів різних інстанцій щодо можливості застосування норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справах з приводу кліматичних змін. Констатовано, що Суд апеляційної інстанції та Верховний Суд Нідерландів застосували ст. 2 і 8 Конвенції у їх класичному розумінні Європейським Судом з прав людини.
Класифікація конституційно-правових моделей юридичної відповідальності депутатів: світовий досвід та українська практика
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Костицька, Ірина; Kostytska, Iryna; Інститут законодавства Верховної ради України; Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine
Розглянуто питання організації влади у сучасних державах на засадах відповідального представницького правління, реалізація якого можлива тільки через ефективну та відповідальну діяльність членів парламенту. Автор підкреслює, що специфіка конституційного закріплення юридичної відповідальності парламентаріїв виявляється залежною від реалізації державами демократичних стандартів парламентаризму, і на підставі дослідження виділяє такі моделі конституційного закріплення юридичної відповідальності депутатів: традиційні європейські, реформаторські, перехідні, традиційні національні проєвропейські). Також у статті звертається увага на домінування трьох основних способи конституційної фіксації юридичної відповідальності парламентаріїв: негативного (заборона притягати до відповідальності парламентарія за певні види правопорушень), позитивного (встановлення меж, специфіки, видів, підстав юридичної відповідальності парламентаріїв) та змішаного (поєднання елементів двох вищеозначених підходів та запровадження регулювання виключень зі сфери юридичної відповідальності (зокрема, шляхом установлення парламентських імунітетів та індемнітетів). Узагальнивши аналіз конституційноправового регулювання цих проблем, автор визначає характеристики інституту юридичної відповідальності, зокрема, у вигляді прямої конституційної заборони притягнення парламентарія до юридичної відповідальності за певні діяння, відсилки до законодавчого регулювання принципів притягнення депутатів парламентаріїв до юридичної відповідальності, фіксації юридичних (конституційних) випадків (підстав) притягнення парламентаріїв до юридичної відповідальності або певних конституційно окреслених (безпосередньо поіменованих) видів юридичної відповідальності парламентаріїв, а також встановлення певних позитивних юридичних (конституційно-правових) зобов’язань або заборон, адресованих безпосередньо парламентаріям і визначення інстанцій юридичної відповідальності парламентаріїв. При цьому кожен із наведених варіантів характеристики ілюструється посиланнями на конституції відповідних держав Європи і світу. Завдяки узагальненню конституційних моделей юридичної відповідальності парламентаріїв у статті надається порівняння їх за базових юридичних ознак, що відображають правову природу означеного феномену, а також проводяться паралелі з розвитком досліджуваного інституту в Україні, зроблено висновок про те, що скасування депутатського імунітету в нашій державі є тільки початком реформування юридичної відповідальності народних депутатів та ознакою утвердження принципу відповідального представницького правління.
Особливості становлення та розвитку Вищої ради правосуддя в Українї
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Добош, Зоряна; Dobosh, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в визначенні етапів становлення та розвитку Вищої ради правосуддя та охарактеризувати їх основні особливості. Правовий статус Вищої ради правосуддя – це доволі складна комплексна категорія, що охоплює нормативно визначений обсяг компетенції цього суб’єкта, мету, завдання й функції його діяльності, а теж окреслює особливості взаємодії цього органу з іншими суб’єктами права та визначає місце Вищої ради правосуддя в системі органів державної влади. Нами обґрунтовано, що правовий статус Вищої ради правосуддя передбачає дві визначальні особливості: 1) це орган державної влади з особливим статусом, який на постійній основі функціонує у системі правосуддя України; 2) це орган суддівського врядування. Відповідно, піддається критиці наукові позиції стосовно доцільності віднесення Вищої ради правосуддя лише до органів суддівського самоврядування.
Okazanie oskarżonego w świetlereguły nemo se ipsum accusare tenetur: aspekty prawne i kryminalistyczne
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шайна, Аркадіуш; Гузела, Михайло; Szajna, A.; Huzela, M.; Szajna, Arkadiusz P.; Huzela, Mykhailo V.; Вища школа управління охороною праці в Катовіце; Національний університет “Львівська політехніка”; College of Occupational Safety Management in Katowice; Lviv Polytechnic National University; Wyższa Szkoła Zarządzania Ochroną Pracy w Katowicach; Politechnika Lwowska
Розглянуто проблему пред’явлення для впізнання обвинуваченого (підозрюваного) в кримінальних провадженнях за кримінальним процесуальним законодавством Польщі в контексті дії правила nemo se ipsum accusare tenetur (ніхто не зобов’язаний сам себе обвинувачувати). Зокрема, ґрунтовно досліджуються процесуальні та криміналістичні аспекти пред’явлення для впізнання як слідчої (розшукової дії) та як способу отримання доказів у кримінальному провадженні.
Функція обвинувачення: зміст та етапи реалізації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Сорока, Світлана; Римарчук, Римма; Soroka, Svitlana; Rymarchuk, Rimma; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано позиції науковців щодо визначення змісту кримінальнопроцесуальних функцій. Досліджено питання стосовно змісту, моменту виникнення та етапів реалізації кримінально-процесуальної функції обвинувачення. Акцентовано, що функція обвинувачення є рушійною силу кримінального процесу і сприяє виникненню інших кримінально-процесуальних функцій захисту і судового розгляду.
Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: спірні питання кваліфікації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Марисюк, Костянтин; Друк, Соломія; Marysyuk, Kostyantyn; Druk, Solomiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано спірні питання кваліфікації умисних вбивств матір’ю своєї новонародженої дитини. Зазначено, що досліджувана норма КК України потребує додаткового вивчення та внесення змін. Зокрема, ст. 117 КК України потрібно доповнити та зазначити умови психотравмуючої ситуації під час вчинення вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини у тяжкому психофізичному стані, спричиненому пологами. Крім того, дуже важливо викласти у згаданій статті визначення періоду новонародженості для правильної оцінки часу вчинення злочину.
Прокурор Вишинський на захисті сталінського тоталітарного режиму
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шульган, Ірина; Shulhan, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано теоретичну та судово-правоохоронну діяльність прокурора Радянського Союзу А. Я. Вишинського, спрямовану на зміцнення й захист сталінського тоталітарного режиму. У своїх теоретичних працях Вишинський виступає з нищівною критикою всієї політико-правової системи капіталістичних країн, прославляючи геніального вождя Сталіна. Активно долучається до організації і підготовки багатьох протиправних акцій сталінського режиму, організації цілком сфальсифікованих матеріалів на судових процесах.
Класифікація форм співучасті у злочині
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Крижановський, Анатолій; Марисюк, Костянтин; Kryzhanovskyi, Anatoliy; Marysyuk, Kostyantyn; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку й чинний КК України. Не заперечуючи аргументи усіх сторін, все ж, на нашу думку, зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України. Відтак, і надалі базовим і найактуальнішим для правильної кримінально-правової кваліфікації пропонується й надалі вважати закріплений у ст. 28 КК України підхід, згідно з яким за суб’єктивними ознаками, за стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами: а) вчинення злочину групою осіб; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; в) вчинення злочину організованою групою; г) вчинення злочину злочинною організацією. Єдиною зміною, яка давно назріла, ми вважаємо доповнення згаданого переліку пунктом “г” “вчинення злочину бандою”. Незважаючи на існуючі у науці протилежні думки з цього приводу, ми переконані у необхідності згаданого кроку, який слугуватиме чіткішому виокремленню ознак, притаманних саме банді, а також відмежує останню від інших форм співучасті від злочину.
Віктимологічні заходи запобігання корупційним злочинам в Україні
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Коваленко, Валентин; Kovalenko, Valentin; Національна академія правових наук України; National Academy of Legal Sciences of Ukraine
Здійснено комплексний аналіз корупційної злочинності, визначено особливості її запобігання. Розглянуто корупційну злочинність як об’єкт кримінологічної характеристики та проаналізовано її віктимологічні ознаки. Визначено особливості діяльності спеціалізованих суб’єктів запобігання корупційній злочинності. Обґрунтовано науковотеоретичні висновки та практичні пропозиції, спрямовані на вдосконалення віктимологічного запобігання корупційній злочинності.
Кримінологічні аспекти діяльності суб’єктів індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гуцул, Роксолана; Якимова, Світлана; Hutsul, Roxolana; Yakymova, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проведено кримінологічний аналіз діяльності суб’єктів індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх. Виокремлено ключові ознаки таких суб’єктів, наведено їх класифікацію. Розглянуто методи діяльності спеціальних суб’єктів індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх. Наголошується на важливості використання методу переконання. Систематизовано форми діяльності суб’єктів індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх за особливостями наданих повноважень. Окрему увагу приділено формам індивідуальної профілактики корисливих злочинів неповнолітніх, що застосовуються громадськістю. Акцентується увага на доцільності подальшого розвитку форм, методів індивідуальної профілактики з урахуванням демократичних перетворень у державі, а також кращих зразків вітчизняного й зарубіжного досвіду.
Основні напрямки та перспективи розвитку виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гумін, Олексій; Коваль, Марія; Humin, Oleksiy; Koval, Mariia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Чинне кримінальне законодавство значною мірою удосконалило основні положення інституту призначення покарання. Зокрема, вперше закріплена норма, згідно з якою суду пропонується обирати більш суворий вид покарання серед передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України тільки в тому випадку, якщо менш суворе покарання не здатне забезпечити досягнення встановлених законом цілей покарання. Вказаному припису необхідно слідувати і при призначенні такого виду кримінального покарання, як довічне позбавлення волі. Це положення закону є принципово важливим у зв’язку з тим, що в чинному Кримінальному кодексі в санкціях статей, що передбачають цей вид покарання, альтернативно передбачається і позбавлення волі на певний строк. Крім того, залишається також актуальною проблема призначення довічного позбавлення волі і при призначенні покарання в умовах множинності злочинів. Наведено теоретико-правову характеристику терміна “довічне позбавлення волі” та розглянуто особливі ознаки цього виду покарання. А також проаналізовано міжнародне законодавство щодо застосування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Верховенство права в системі засад кримінального провадження
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гузела, Михайло; Несімко, Олег; Huzela, Mykhailo; Nesimko, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто проблему реалізації засади верховенства права в системі засад кримінального провадження. На основі аналізу кримінального процесуального законодавства України та наукових джерел досліджено питання універсальності верховенства права в системі засад кримінального провадження через поширення дії зазначеної засади на інститути кримінального провадження. Зроблено висновок про те, що в засаді верховенства права проявляється вимога процесуальної неупередженості, яка формально зв’язана раціональними й розумними обмеженнями, встановленими законом. Дотримуючись одночасно вимог верховенства права й законності, у центрі кожної процесуальної дії повинно бути не лише формальне виконання законодавчого припису. Йдеться про принципово нові вимоги процесуального законодавства до реалізації учасниками процесуальної діяльності, спрямованої на дотримання прав і свобод людини, що в кінцевому підсумку забезпечує належну правову процедуру.
Становлення та сутність запобіжних заходів як виду заходів процесуального примусу в кримінальному процесуальному законодавстві та у теорії кримінального процесу України
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Гузела, Михайло; Huzela, Mykhailo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто питання становлення та сутності запобіжних заходів у системі заходів процесуального примусу в кримінальному провадженні, яке існувало в українських землях протягом багаторічного історичного розвитку Української державності. Зокрема, наведено резутьтати аналізу в історичному аспекті сутності запобіжних заходів в кримінальному провадженні на теренах сучасної України в періоди: Київської Русі, Великого князівства Литовського, польсько-литовської держави Речі Посполитої, козаччини, Австро-Угорської та Російської імперій, радянського періоду, а також досліджено сутність запобіжних заходів як заходів процесуального примусу і заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальному процесуальному законодавстві сучасної України.
Деякі особливості та правові обмеження використання авторських прав у цифровому середовищі
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Римарчук, Римма; Римарчук, Галина; Rymarchuk, Rymma; Rimarchuk, Galyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано проблему охорони авторських прав у цифровому середовищі, оскільки захист авторських прав не обмежується захистом друкованих видань. Новітні технології дали нові цифрові засоби для зберігання та передавання інформації, до яких потрібно застосовувати законодавчі акти, щоб сприяти їх захисту. Значна частина наукових видань основана на змісті, який визначають науковці щодо використання авторських прав без оплати. Саме цей зміст “викуповується” системою вищої освіти та стає предметом власності бібліотек та навчальних закладів. Саме тому останні зусилля щодо розроблення альтернативи. Моделі публікацій привертають все більше уваги в наукових групах та навчальних закладах.

Browse

Recent Submissions