Юридичні науки. – 2020. – Том 7, № 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/55851

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 2. – 304 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Content (Vol. 7, No 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Баран, Анастасія; Anastasiia, Baran; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначено та проаналізовано повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Повноваження Вищої ради правосуддя запропоновано диференціювати: відповідно до об’єкта впливу: 1) повноваження стосовно суддів; 2) повноваження щодо прокурорів; залежно від порядку виконання: 1) повноваження, які здійснюються ухваленням рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів; 2) повноваження, що реалізовуються шляхом прийняття рішення більшістю від усього складу Вищої ради правосуддя; 3) повноваження, які виконуються через прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів; за джерелом виникнення: 1) повноваження, які Вища рада правосуддя здійснює за власною ініціативою; 2) повноваження, які Вища рада правосуддя виконує за ініціативою інших суб’єктів; за функціональним призначенням: 1) повноваження у напрямі формування суддівського корпусу й кар’єрного росту суддів; 2) повноваження стосовно притягнення прокурорів й суддів до відповідальності; 3) повноваження зі забезпечення незалежності суддів й авторитету правосуддя; 4) повноваження у напрямку інформаційного та організаційного забезпечення діяльності органів та інститутів системи правосуддя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості становлення та розвитку Вищої ради правосуддя в Українї
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Добош, Зоряна; Dobosh, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в визначенні етапів становлення та розвитку Вищої ради правосуддя та охарактеризувати їх основні особливості. Правовий статус Вищої ради правосуддя – це доволі складна комплексна категорія, що охоплює нормативно визначений обсяг компетенції цього суб’єкта, мету, завдання й функції його діяльності, а теж окреслює особливості взаємодії цього органу з іншими суб’єктами права та визначає місце Вищої ради правосуддя в системі органів державної влади. Нами обґрунтовано, що правовий статус Вищої ради правосуддя передбачає дві визначальні особливості: 1) це орган державної влади з особливим статусом, який на постійній основі функціонує у системі правосуддя України; 2) це орган суддівського врядування. Відповідно, піддається критиці наукові позиції стосовно доцільності віднесення Вищої ради правосуддя лише до органів суддівського самоврядування.